МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2022 р. Справа №370/463/21

Макарівський районний суд Київської області

у складі:                                                               судді Мазки Н.Б.

                                                                із секретарем Некращук Я.А., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Макарівського районного  суду Київської області у смт Макарів Бучанського району Київської області цивільну справу в порядку  позовного провадження цивільну справу за позовом

представника ОСОБА_1 адвоката Старовойта Віталія Петровича до Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування моральної та майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_1 адвокат Старовойт Віталій Петрович звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції, вказавши третьою особою Державну казначейську службу України, про відшкодування моральної та майнової шкоди, посилаючись на те, що 24.11.2020 року о 14.00 годині поліцейським управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції сержантом Старухіним Сергієм Володимировичем відносно позивача ОСОБА_1   був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №143935, згідно якому ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Wolkswaden LT96 державний номерний знак НОМЕР_1 при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного  бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Scania державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом Wielton державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п.12.1 та13.1 правил дорожнього руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження в матеріальними збитками.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 23.12.2020року провадження у справі №759/21674/20 про адміністративне правопорушення за складеним протоколом серії ДПР18 №143935 від 24.11.2020 року стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 04.01.2021 року.

У зв`язку з необхідністю надання правової допомоги для захисту від необґрунтованого звинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення, позивач був змушений звернутись до адвоката щодо захисту своїх порушених прав.

15.12.2020 року позивачем укладено договір про надання професійної правничої допомоги №56 з адвокатом Старовойтом Віталієм Петровичем, повноваження якого підтверджуються ордером серії АІ №1075212 від 17.12.2020 року.

Додатком №2 до  договору про надання професійної правничої допомоги  сторони обумовили ставки, порядок та строки виплати гонорару за надану професійну правничу допомогу адвокатом по захисту клієнта у Святошинському районному суді міста Києва у справі №759/21674/20.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 23.12.2020 року загальна вартість наданої адвокатом професійної правничої допомоги склала 11900.00 гривень.

На виконання умов договору позивач згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №94 від 23.12.2020 року сплатив суму 11900.00 гривень.

Позивач переніс моральні страждання, які полягали у переживаннях щодо розголосу вказаного акту за місцем проживання та місцем роботи у зв`язку з  побоюванням громадського осуду, страх втрати робочого місця, позбавленням можливості користуватися спеціальним правом щодо керування транспортним засобом, необхідністю нести витрати на правничу допомогу, оскільки він був вимушений звертатися до адвоката та суду, щоб довести неправомірність дій працівників поліції і тим самим відстояти свою честь  та гідність.

Згідно з наказом №7-К від 11.02.2020 року позивач прийнятий на роботу на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ «Віста» (код ЄДРПОУ; 13734034).

Незаконне притягнення до адміністративної відповідальності, наслідком якої могло бути позбавлення права позивача керування транспортним засобом, призвело б до втрати роботи, про що позивач був попереджений керівником підприємства. Внаслідок чого родина позивача, як єдиного годувальника, залишилась би без засобів до існування.

Представник позивач ОСОБА_1 адвокат Старовойт В.П. просить: - стягнути з Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції шляхом списання  безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11900.00 гривень; - стягнути з Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції шляхом списання  безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 000.00 гривень.

Ухвалою суду від 24.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник Департаменту патрульної поліції за довіреністю Сокирко Г.П. у відзиві на позовну заяву просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи Державна казначейська служба України за довіреністю  Жилін А.Ф. в поясненнях, які просив врахувати при розгляді справи, зазначив, що Казначейство, яке залучено до справи в якості третьої особи, не в змозі використати права учасника судового процесу, тому що згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди не завдало.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Судом встановлено, що  24.11.2020 року відносно ОСОБА_1   06.12.1968 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівником патрульної поліції сержантом Старухіним Сергієм Володимировичем складено  протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №143935, в якому зазначено, що 24.11.2020 року  о 13.20 годині в місті Києві, вулиця С.Сосніних, 7, водій ОСОБА_1 керував  Wolkswaden LT96 державний номерний знак НОМЕР_1 , при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного  бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Scania державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом Wielton державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п.12.1 та13.1 правил дорожнього руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження в матеріальними збитками (а.с.18).

15.12.2020 року між адвокатом Старовойт Віталієм Петровичем та ОСОБА_1 укладено договір №56 про надання професійної правничої допомоги (а.с.30).

Згідно ставкам, порядку та строків виплати гонорару за надання професійної правничої допомоги від 15.12.2020 року, узгодженим між адвокатом Старовойт В.П. та Петренко О.Ю. сторони узгодили види правничої допомоги, яка може  надаватися адвокатом, ставки гонорару за одну годину наданих адвокатом послуг та фіксований розмір ставок за послуги з представництва інтересів клієнта у судовому засіданні (за одне засідання без урахування витраченого часу) по здійсненню захисту клієнта у Святошинському районному суді м.Києва (справа №769/21674/20) у таких розмірах:

- первинна правова консультація клієнта: вивчення та аналіз наданих документів, роз`яснення можливих шляхів захисту порушених прав, оцінка судової перспективи справи, складання та підписання договору про надання правничої допомоги, оформлення ордеру – 1400 гривен;

- правовий аналіз процесуальних документів та долучених доказів, направлених іншими учасниками справи – 2800 гривень;

- підготовка та направленні претензії/вимоги – 2100 гривень;

- підготовка апеляційної, касаційної скарги/відзиву на апеляційну, касаційну скаргу – 2800 гривень

- підготовка додаткових пояснень, заяв, клопотань та заперечень з процесуальних питань – 1400 гривень;

- сканування та підготовка копій документів для подачу до суду відповідно до кількості сторін у справі – 700 гривень;

- участь у судовому засіданні суду першої інстанції – 2880 гривень;

- участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції – 5600 гривень;

- участь у судовому засіданні суду касаційно інстанції – 8400 гривень;

- добові витрати на відрядження по Київській області (за одну добу грн) – 1000 гривень;

- добові витрати на відрядження по Україні (за одну добу грн) – 2000 гривень; (а.с.31).

Відповідно квитанції до прибуткового касового ордера №94 від 23.12.2020 року від ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 ) на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №56від 15.12.2020 року; акту приймання-передачі наданих послуг від 23.12.2020 року, адвокатом Старовойт Віталієм Петровичем прийнято 11900.00 гривень, (а.с.34).

Згідно постанова Святошинського районного суду міста Києва від 23.12.2020 року провадження у справі №759/21674/20 про адміністративне правопорушення за складеним протоколом серії ДПР18 №143935 від 24.11.2020 року стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 04.01.2021 року (а.с.15-17).

Суд  дослідивши матеріали справи дійшов до такого висновку.

Згідно  п.4 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ч.1 ст.1173, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

  Статтею 1176 ЦК України регламентовано відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

І в частині 1 цієї статті зазначено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Вирішуючи спір в частині  відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 11900.00 гривень, як зазначає позивач, спричиненої в наслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності, суд виходить з того, що достовірно встановлено, що сума 11900.00 гривень це вартість наданої адвокатом позивачу правничої допомоги, а не шкода спричинена в наслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності.

У такому разі позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.23 ЦК України, якою передбачено, що  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

          Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

          Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

         Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших  негативних  явищ,   заподіяних   фізичній   чи   юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.  Відповідно до  чинного  законодавства  моральна  шкода   може  полягати, зокрема:  у  приниженні  честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я,    у   порушенні   права   власності   (в   тому   числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв`язку  з  незаконним  перебуванням  під слідством і судом,  у

порушенні  нормальних   життєвих   зв`язків   через   неможливість продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За приписами ст.1167 ЦК України, для покладення відповідальності на заподіювача моральної шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Юридичною підставою позадоговорної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

  Положеннями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що Розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних,  душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.  Зокрема,  враховуються стан  здоров`я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спір в частині  відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 000.00 гривень, як зазначає позивач, спричиненої в наслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності, суд виходить з того, що достовірно встановлено, що відсутній процесуальний документ (постанова), стверджуючий, що позивач дійсно був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, в даному випадку ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим підданий адміністративному стягненню, в даному випадку це міг бути: штраф в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року, а потім цей процесуальний документ (постанова) скасована апеляційною інстанцією у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

У такому разі позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Повертаючись до частини позовних вимог про  відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 11900.00 гривень, як зазначає позивач, спричиненої в наслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності, суд знов наголошує на відсутність процесуального документу, стверджуючого притягнення позивача до адміністративної відповідальності з накладенням відповідного адміністративного стягнення.

Складання патрульними поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, в якому фіксується подія, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу України про адміністративне правопорушення, а є доказом відповідно до вимог ст.251 КУпАП.

Встановлення  наявності або відсутності в учасників дорожньо-транспортної події вини у спричиненні будь-якої дорожньо-транспортної події здійснюється виключно судом.

Складання патрульними поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення не можна ототожнювати з поняттям - притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Вимогами ст.263 ЦПК України регламентовано, що судове рішення повинного гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

            Згідно вимог ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

             Відповідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

             Згідно із статями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

             Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.  

             Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов1язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях суду та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони  гуртуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його  не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, ;4909/04, параграф 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

             Оцінюючи надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

             Керуючись вимогами ст.22, 23, 1166, 1173, ст.263-265  ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

представнику ОСОБА_1 адвокату Старовойт Віталію Петровичу відмовити в задоволенні позову  до Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування моральної та майнової шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складення повного його тексту.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.

Суддя