Справа № 452/3800/22

Провадження № 1-кс/452/1419/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року м. Самбір

Слідча суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: заступника начальника СВ Самбірського районного відділення поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , прокурора Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, громадянки України, з середньою освітою, яка не є особою з інвалідністю, раніше не судимої, щодо якої 16.09.2022 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022142290000182, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 26 грудня 2022 року надійшло клопотання заступника начальника СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором - процесуальним керівником Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141290000548 від 18 жовтня 2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_5 для участі в судовому засіданні прибула самостійно, з власної волі, заходи затримання з метою приводу до суду до неї не були застосовані.

Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрювана отримала 26 грудня 2022 року о 12 год. 00 хв., що підтверджується власноруч складеною нею розпискою, тобто більш ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Клопотання слідчого обґрунтоване такими обставинами.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Крім цього, згідно Закону України № 2500-IX від 15 серпня 2022 року частково змінено статтю № 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , 5 жовтня 2022 року о 17 год. 39 хв., перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: Львівська область, м. Самбір,

вул. Лемківська, 3 Ж/2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю свідків, таємно викрали повербанк марки «Reddax RDX -200», ємністю батареї 5000 mAh, вартістю 399 гривень, зарядний пристрій літій-полімерний з USB-виходом, вартістю 399 гривень, тример для волосся, вартістю 249 гривень, плойку-гофре марки «Lovit Bloom», вартістю 77 гривень, шоколадний батончик марки «Snuckers Super», вартістю 30 грн. 50 коп. та не оплативши вийшли із магазину, чим спричинили матеріальну шкоду ТОВ «Вигідна покупка» на загальну суму 1154 грн. 50 коп.

Крім цього, ОСОБА_5 , 12 жовтня 2022 року приблизно 17:10 год., перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Самбір, вул. Лемківська, 3ж/2, Львівської області маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю свідків, таємно викрала повербанк марки «Reddax RDX -200», ємністю батареї 10000 mAh, вартістю 599 гривень, дієтичний батончик «Snackberry», вартістю 24 гривень, та не оплативши, вийшла із магазину, чим спричинила матеріальну шкоду ТОВ «Вигідна покупка» на загальну суму 623 гривні.

Також, ОСОБА_5 , 17 жовтня 2022 року о 16:28 год., перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Самбір, вул. Лемківська, 3ж/2, Львівської області маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю свідків, таємно викрала три повербанки марки «KLGO», ємністю батареї

5000 mAh, вартістю 299 гривень за одиницю, загальною вартістю 897 гривень, та не оплативши, вийшла із магазину, чим спричинила матеріальну шкоду ТОВ «Вигідна покупка» на вище згадану суму.

Крім цього, ОСОБА_5 , 23 жовтня 2022 року о 11:15 год., перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Самбір, вул. Богдана Хмельницького, 12, Львівської області маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю свідків, таємно викрала продукти харчування, а саме: дві вафельні трубочки «Caramel MILKY» вагою 150 г вартістю 29 гривень за одиницю, загальною вартістю 58 гривень; два пісочні пироги «CROSTATA» зі смаком полуниці вагою 50 г вартістю 11 гривень за одиницю, загальною вартістю 22 гривні; два пісочні пироги «CROSTATA» зі смаком вишні вагою 50 г вартістю 11 гривень за одиницю, загальною вартістю 22 гривні; два батончики «SNICKERS» вагою 50 г вартістю 11 гривень 50 копійок за одиницю, загальною вартістю 23 гривні; три батончики «SNICKERS SUPER» вагою 112,5 г вартістю 30,50 гривень за одиницю, загальною вартістю 91,50 гривень; вафельний батончик «KITKAT CHUNKY» вагою 40 г вартістю 17 гривень за одиницю; шість молочних шоколадок «ALPINELLA» вагою 100 г вартістю 22 гривні за одиницю, загальною вартістю 132 гривні; шоколадну пасту «FAMILY CHOC» зі смаком горіху вагою 400 г вартістю 59 гривень за одиницю; кукурудзяні подушечки із шоколадною начинкою вагою 45 г вартістю 7 гривень за одиницю та молочну шоколадку «ALPINELLA» з полуничним смаком вагою

100 г, вартістю 22 гривні, та не оплативши, вийшла із магазину, чим спричинила матеріальну шкоду ТОВ «Вигідна покупка» на згадану суму 453 гривні 50 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, та вчиненому повторно, за попереднього змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

11 листопада 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Посилаючись на достатність підстав підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначених злочинів, заступник начальника СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області вважає, що відносно підозрюваної необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, остання може:

-переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ніде не працює, немає постійного джерела доходів.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме затягувати досудове розслідування ухиляючись від явки в органи досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання судом винуватою ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років і це може спонукати підозрюваної до втечі;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі аналогічні до тих в яких на даний час підозрюється, обвинувачується.

У судовому засіданні заступник начальника СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 (яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні) просила застосувати до підозрюваної запобіжний захід у тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, зазначив, що, на думку сторони обвинувачення, тільки такий запобіжний захід буде достатнім для запобігання вказаних ризиків ризиків.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти застосування до неї запобіжного заходу, запропонованого стороною обвинувачення, просила обрати меньш суворий запобіжний захід, посилалася на ті обставини, що має на утриманні дваох малолітніх дітей, які в теперішній час проживають нез нею, але вона ними опікується.

Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію підозрюваної.

Слідча суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява

№ 42310/04) від 21 квітня 2011 року, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність

ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих матеріалах відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.

За змістом ч. 1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов`язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- актом інвентаризації № 1155;

- актом інвентаризації № 1162;

- допитом свідка ОСОБА_5 від 20 жовтня 2022 року;

- актом інвентаризації № 1167;

- актом інвентаризації № 1145;

- оглядом речового доказу від 26.10.2022;

- оглядом речового доказу від 26.10.2022;

- допитом представника потерпілого ОСОБА_8 від 26.10.2022;

- оглядом речового доказу від 27.10.2022;

- оглядом речового доказу від 31.10.2022;

- допитом свідка ОСОБА_9 від 31.10.2022;

- допитом свідка ОСОБА_10 від 31.10.2022.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28 жовтня 1994 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява

№ 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Загалом, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, оцінивши вагомість наявних доказів; такі докази в своїй сукупності можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, є причетною до скоєння кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризиків, на які вказує слідчий слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідча судя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_5  переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у  справі «В. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland), заява № 14379/88, від 26.01.1993 року, п.33. Суд з цього приводу вказав, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою … При цьому треба враховувати характер обвинувачуваного, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти.

Як встановлено судом ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Підозрювана не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштована, не має офіційного джерела доходів, не одружена; позбавлена батьківських прав.

Отже, слідча суддя вважає, що слідчим доведені зазначені ризики.

Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_5 вчините інше кримінальне правопорушення, слід зазначити таке.

Європейський суд з прав людини вже неодноразово висловлював у своїй практиці позицію, згідно з якою «висновки про наявність небезпеки вчинення нових правопорушень мають бути підкріплені конкретними фактами» (п.134 рішення Суду у справі «Александр Макаров проти Росії» (Aleksandr Makarov v. Russia), заява 15217/07, від 12.03.2009 року), а «посилання на минуле особи» не може бути достатнім для обґрунтування існування ризику скоєння особою нових злочинів (п. 44 рішення Суду у справі «Мюллер проти Франції» (Muller v. France), заява № 21802/93, від 17.03.1997 року).

В теперішній час на розгляді в Самбірському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження № 12022142290000182 від 07.08.2022 про обвинувачення

ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Отже слідча суддя вважає, що в даному випадку слідчим доведено наявність вказаного ризику.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Оцінюючи в сукупності особу підозрюваної, обставини вчинення кримінальних правопорушень, необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігти спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою (із можливістю внесення застави).

Слідча суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, позбавить її можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м`які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти вказаним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, після внесення якої він повинен бути звільнений з під варти.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідча суддя одночасно визначає заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Нормами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року –

2481 грн. 00 коп.

Отже, в грошовому вираженні визначена слідчою суддею сума застави становить 74430 грн. 00 коп., адже така застава здатна забезпечити виконання підозрюваною у вчиненні тяжких злочинів ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків, та не є завідомо непомірною для підозрюваної із урахуванням викладеного вище. А також слідча суддя вважає, що при такому визначеному розмірі застави, перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слід покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідча суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання заступника начальника СВ Самбірського районного відділення поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4

ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за

№ 12022141290000548 від 18 жовтня 2022 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - шістдесят днів, який обчислюється з дня винесення ухвали, з 26 грудня 2022 року; дія ухвали слідчої судді про застосування запобіжного заходу закінчується 23 лютого 2023 року.

Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню Самбірським РВП ГУ НП у Львівській області.

Визначити для підозрюваної заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в грошовому вираженні - 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять), яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; не залишати територію Самбірського району Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена не з`явилася за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній негайно.

На ухвалу слідчої судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст цієї ухвали слідчої судді виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 28 грудня 2022 року о 16 год. 00 хв.

Слідча суддя