28.12.2022    

Справа № 948/1048/22>

Номер провадження 2-н/948/191/22>

У Х В А Л А

28 грудня 2022 року                        смт Машівка Полтавського району Полтавської області

Суддя Машівського районного суду Полтавської області Шинкарчук Я.А., розглянувши заяву Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу,

встановив:

У грудні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулося до Машівського районного суду Полтавської області зі заявою, у якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтавагаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу у сумі 3 208,00 гривень та 248,10 гривень – судового збору.

На виконання положень частини п`ятої статті 165 ЦПК України судом направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

З повідомлення Базилівщинського старостинського округу Машівської селищної ради Полтавської області за вих.№09-16/16/2/119 від 21.12.2022 судом було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, вивчивши подану заяву, суддя дійшов висновків про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно положення пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Згідно пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Як вбачається із платіжного доручення від 10.09.2021 № 8068 на суму 227,00 гривень, яке надано заявником на підтвердження сплати судового збору за видачу судового наказу, боржником за яким є ОСОБА_1 , то останнє не містить відомостей про те, за яку саме заяву сплачується судовий збір.

Окрім того, у відповідності до службової записки старшого секретаря Машівського районного суду Полтавської області від 22.12.2022 судом встановлено, що при внесенні відомостей в програму АСДС КП «Д-3» про сплату судового збору було встановлено, що такий самий номер платіжного доручення було внесено в поточну справу, даний запис буде ідентифікований як окрема позовна вимога та не буде встановлено ознаку «враховано раніше».

Отже, заявник подає заяву про видачу судового наказу, боржником за яким є ОСОБА_1 , проте на підтвердження сплати судового збору надає платіжне доручення, за яким судовий збір сплачено більше року тому, а також в системі АСДС КП «Д-3» неможливо ідентифікувати за якою саме справою судом вже було приєднано відповідне платіжне доручення, а відповідно встановити інші обставини, за яких сплата судового збору може братися до уваги.

При цьому інша інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати чи саме за подачу заяви про видачу судового наказу, боржником за яким є ОСОБА_1 , заявником сплачено судовий збір, відсутня.

Відтак, суд доходить висновку про те, що додане заявником платіжне доручення від 10.09.2021 № 8068 на суму 227,00 гривень не є належним доказом сплати судового збору за даною заявою, оскільки неможливо ідентифікувати що саме судовий збір було сплачено за заяву про видачу судового наказу, боржником за яким є ОСОБА_1 , а також неможливо перевірити зарахування до спеціального фонду державного бюджету.

З огляду на відсутність належних доказів сплати заявником судового збору за звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, наявні правові підстави для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Отже, заявник не позбавлений права повторно звернутися із заявою про видачу судового наказу з поданням належного доказу сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Відмовити у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованості за послуги з розподілу природного газу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя –                                                                        Я.А. Шинкарчук