Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 грудня 2022 року                                                             Справа№200/15971/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Трояновой О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Каскад» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови

                                                    В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Каскад» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби про:

-визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів  UA500020/2021/000043/1 від 31.08.2021;

-визнання протиправною та скасування картки відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2021/00555;

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2022 вирішено перейти до розгляду справи  200/15971/21 за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 09.02.22 року, про що повідомлено сторін.

09.02.2022 судом відкладено розгляд справи на 23.02.2022.

23.02.2022 судом відкладено підготовче засідання на 16.03.2022.

Призначене на 16.03.2022 року підготовче засідання у даній адміністративній справі не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, обстрілами міста Слов`янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022  64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022  2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015року  389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ  14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи». Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Проте, станом на 17.10.2022 Донецький окружний адміністративний суд, тимчасово, на період триваючого введеного воєнного стану на території України, відновив тимчасове проведення судових засідань.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2022 призначено підготовче засідання на 25.10.2022, про що повідомлено сторін.

25 жовтня 2022 року судом відкладено підготовче засідання на 15 листопада 2022 року у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року відкладено підготовче засідання на 13 грудня 2022 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що станом на 21 грудня 2022 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд і вирішення справи в письмовому провадженні.

Так, в обґрунтування позовної заяви вказано, що позивачем надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію зі всіма необхідними документами, визначення митної вартості товарів здійснена за основним методом за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, що є достатнім для визначення митної вартості товару. Відповідачем було зроблено висновок, що документи, які надані містять розбіжності та не містять всі відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена. Позивач надав всі необхідні документи для  визначення митної вартості, проте відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації. Позивач наголошує що у доданих документах містяться всі дані, а відповідачем не вказано конкретні розбіжності, що стосуються числового значення оцінюваного товару.

З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, якій зазначає, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено розбіжність в поданих документах, а також те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. П. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант зобов`язано подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, ч. 2 ст. 58 кодексу вказано, що метод визначення вартості товарів за ціною контракту не застосовується, якщо використані відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язкова при її обчисленні. У зв`язку з наявними розбіжностями з наданими документами у митного органу відсутня можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості, тому запропоновано надати додаткові документи, у відповідь на яке, позивач листом повідомив щодо неможливості надання інших документів у зв`язку з відсутністю останніх.

За допомогою інформації, отриманої у спеціальному програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.

Таким чином, на підставі наявних в наданих документах розбіжностей та відсутності всіх документів на підтвердження цифрового значення складових митної вартості товарів, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що митниця діяло виключно в межах наданих повноважень та у відповідності до Законів України та інших НПА, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши позивача, представника відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Каскад» зареєстроване як юридична особа (код ЄДПОУ 13511529), дата 19.01.1995 року, про що внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань  12401200000000002 від 30.08.2004, адреса - Україна, 87004, Донецька обл., Нікольський р-н, селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, будинок 79.

13.05.2019 між Qingdao Honesteel Metal Co. Ltd, як продавцем, та ТОВ Фірмою «Каскад», як покупцем, укладено контракт QHSM13052019 на продаж товару у відповідності з інвойсами.

Як вбачається з п. 4.2 та 4.5 вказаного контракту, ціна на кожну партію товару, що продається за даним контрактом, вказані в додатках до даного контракту та встановлюється в доларах США, в ціну включено вартість пакування та маркування.

Відповідно до інвойсу  QHSM13052019-12 від 24.05.2021 продавець - Qingdao Honesteel Metal Co. Ltd морем в 20 ST контейнерах в СФР Одесса, Україна на 100% передоплаті, часткова передоплата дозволена, оплата після отримання товару дозволена, здійснив постачання покупцю ТОВ Фірма «Каскад»:

- гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0,33*1000мм, цинкове покриття 20 гр/м2, марка стали DX51D, покриття ТОР 7+10um, back 7-10 um, за ціна за тону 670, вага нетто 131,868 т, сума загалом 88351,56;

- гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0,38*1000мм, цинкове покриття 20 гр/м2, марка стали DX51D, покриття  ТОР 7+10um, back 7-10 um, за ціна за тону 660, вага нетто 55,94 т, сума загалом 36920,40;

- гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0,48*1000мм, цинкове покриття 20 гр/м2, марка стали DX51D, покриття  ТОР 7+10um, back 7-10 um, за ціна за тону 650, вага нетто 81,784 т, сума загалом 53159,60. Разом, сума товару складає 178431,56.

Сертифікат Міжнародної торгової палати Китаю Китайського комітету сприяння розвитку міжнародної торгівлі  213700В0/011758 від 14.09.2021 видано в тому, що печатка Циндао Онестіл Метал Ко ЛТД на додатку  12 є справжньою (інвойс  QHSM13052019-12 від 24.05.2021).

Як вбачається з платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах:

- 39, яке проведено банком ПУМБ 17.06.2021 ТОВ Фірма «Каскад» сплатило Qingdao Honesteel Metal Co Ltd 64490,32 доларів США, у графі призначення платежу вказано-Prepay menthot dipped contr QHSM 13052019DD 13.05.19 inv QHSM 13052019-11DD 23.04.21 app 11DD 23.04.21 inv QHSM 13052019-12DD 24.05.21 app 12DD 24.05.21;

-  41, яке проведено банком ПУМБ 18.06.2021 ТОВ Фірма «Каскад» сплатило Qingdao Honesteel Metal Co Ltd 66911,37 доларів США, у графі призначення платежу вказано-Prepay menthot dipped contr QHSM 13052019 DD 13.05.19 inv QHSM13052019-12DD 24.05.21 app 12 DD 24.05.21;

-  53, яке проведено банком ПУМБ 19.07.2021 ТОВ Фірма«Каскад» сплатило Qingdao Honesteel Metal Co Ltd 53440,63 доларів США, у графі призначення платежу вказано-Prepayment hot dipped contr QHSM 13052019 DD 13.05.19 inv QHSM 13052019-12DD 24.05.21 app 12DD  24.05.21;

Відповідно до калькуляції собівартості згідно товара по Інвойсу  QHSM13052019-12 від 24.05.2021, найменування товару:

1. Гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0.33*1000мм (USD/MT): сирі матеріали -530 $, металообробка, фарбування - 20$, термічна обробка - 8$, обробка поврхонь -14$, упаковка- 2$, збиток – 6$, постачання та перевезення вантажів - 70$, податок - 10$, прибуток - 10$. Всього СФР (вартість та фрахт) Одеса, Україна  - 670$ (МТ);

2. Гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0.38*1000мм (USD/MT): сирі матеріали - 520 $, металообробка, фарбування - 20$, термічна обробка - 8$, обробка поврхонь -14$, упаковка- 2$, збиток – 6$, постачання та перевезення вантажів- 70$, податок - 10$, прибуток - 10$. Всього СФР (вартість та фрахт) Одеса, Україна  - 660 $ (МТ);

3. Гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0.48*1000мм (USD/MT): сирі матеріали - 510 $, металообробка, фарбування - 20$, термічна обробка - 8$, обробка поврхонь -14$, упаковка- 2$, збиток - 6$, постачання та перевезення вантажів- 70$, податок - 10$, прибуток - 10$. Всього СФР (вартість та фрахт) Одеса, Україна  - 650 $ (МТ);

Митною експортною товарною декларацією Китайської народної республіки (штрих-код: *425820210000450428*) вказано загальну ціну 178431,66 доларів США за товар рулони кольорового покриття 0|0| рулонні метал| нелегована сталь| проведене нанесення шару покриття| залізо - 99,35%, вуглець-  0,07%, кремній - 0,03%, марганець - 0,5%, фосфор - 0.

Декларантом приватним підприємством «Транскарго» подано митну декларацію в інтересах ТОВ Фірма «Каскад» від 31.08.2021 UA500020/2021/209154, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: прокат плоский з вуглецевої сталі оцинкований шляхом гарячого занурення, в рулонах, з полімерним покриттям RAL7023 з лицьового боку 7+10 um, зворотньої сторони 7-10 um, марка сталі DX51D, покриття цинком 20г/м2: р-р 0,33х1000мм-131868 кг., р-р 0,38х1000мм-55940 кг, р-р 0,48х1000мм-81784 кг. Торгова марка - нема даних.

31.08.2021 Одеською митницею ДМС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів  UA 500020/2021/000043/1 з огляду на те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товар, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- в наданих до митного оформлення документах та у гр. 20 МД зазначені умови поставки CFR (вартість та фрахт) - міжнародний торговий термін Інкотермс, відповідно до якого продавець несе витрати по перевезенню до пункту призначення, в тому числі фрахт, покупець сплачує страхування вантажу. Про те у наданих до митного контролю та оформлення документах відсутні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.  

- у коносаменті  ZJSM21051422 від 20.06.2021 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHTPREPAID» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- у банківському платіжному документі від 17.06.2021  39 містяться посилання на інвойс від 23.04.2021 QHSM13052019-11, який до митного оформлення подано не було;

- наданий до митного оформлення прайс-лист від 24.05.2021  б/н та пакувальний лист від 24.05.2021  12 не містить посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт).

З огляду на викладене митниця надає декларанту 10 календарних днів для надання (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями

- копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно ст. 254 МК України.

На вимоги митного органу позивачем надіслано митну декларацію країни відправлення.

На думку митниці, вказані вище розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4. Ст. 53 МКУ.

Митний орган звертає увагу на те, що у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами відповідно до статтей 59, 60 МКУ, неможливо було застосувати методи за ціною договору щодо ідентичними та подібними (аналогічними) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості, не можуть бути використані через відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1статті 64 МКУ, у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними  принципами та положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару  1 -1,1 дол/кг (митні декларації  UA 500130/2021/207105 від 27.08.2021 та UA 500130/2021/207256 від 29.08.2021) ніж заявлено декларантом 0,6619 дол/кг.

Також, Одеською митницею Держмитслужби виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення  UA 500020/2021/00555, якою відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів.

Оформлення вищезазначеного товару ТОВ Фірма «Каскад» було здійснено та випущено у вільний обіг за митною декларацією UA 500020/2021/209241 від 31.08.2021.

Спірні правовідносини виникли з приводу правильності визначення митної вартості товару при продажу товарів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України). товарів

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому, основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).

За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частини четверта та п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частин 12-14 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частинами 18 та 19 статті 58 Митного кодексу України визначено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

Згідно частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відмовою у митному оформленні є письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження (ст. 256 Митного кодексу України).

Згідно п. 2.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015  689 (далі - Методичні рекомендації) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, зокрема, шляхом, перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу (пункти 3, 4 Розділу 2 Методичних рекомендацій).

Пунктом 3 Розділу 3 Рекомендацій передбачено, що посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

Розділом 5 рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

За змістом оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підставою їх прийняття стало ненадання позивачем документів на вимогу митного органу згідно переліку, визначеного частинами 3 та 4 статті 53 Митного кодексу України на підтвердження заявленої митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі 820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Також, Верховний Суд у згаданій постанові звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, під час дослідження первинних документів суд дійшов висновку, що безпідставним є твердження митного органу про виявлені розбіжності, оскільки доказів на підтвердження того, що дані щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару суду не надано.

Відповідач обставиною, яка впливає на правильність визначення митної вартості вважає те, що надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, які підтверджують митну вартість товарів, а саме що відсутні дані щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару та в наданих до митного оформлення документа у графі 20 МД зазначені умови поставки вартість та фрахт міжнародний торговий термін Інкотермс, відповідно до якого продавець несе розходи по перевезенню до пункту призначення, в тому числі фрахт, покупець сплачує страхування вантажу. Проте у наданих до митного контролю та оформлення документах відсутні відомості про здійснення страхування вантажу, у коносаменті ZJSM21051422 від 20.06.2021 зазначені умови оплати фрахту FREIGHT PREPAID тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до калькуляції собівартості згідно товара по Інвойсу  QHSM13052019-12 від 24.05.2021, найменування товару:

1. Гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0.33*1000мм (USD/MT): сирі матеріали - 530 $, металообробка, фарбування - 20$, термічна обробка - 8$, обробка поверхонь -14$, упаковка- 2$, збиток - 6$, постачання та перевезення вантажів - 70$, податок - 10$, прибуток - 10$. Всього СФР (вартість та фрахт) Одеса, Україна  - 670 $ (МТ);

2. Гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0.38*1000мм (USD/MT): сирі матеріали - 520 $, металообробка, фарбування - 20$, термічна обробка - 8$, обробка поверхонь -14$, упаковка- 2$, збиток - 6$, постачання та перевезення вантажів - 70$, податок - 10$, прибуток - 10$. Всього СФР (вартість та фрахт) Одеса, Україна  - 660 $ (МТ);

3. Гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0.48*1000мм (USD/MT): сирі матеріали -  510 $, металообробка, фарбування - 20$, термічна обробка - 8$, обробка поверхонь -14$, упаковка- 2$, збиток -6$, постачання та перевезення вантажів - 70$, податок - 10$, прибуток - 10$. Всього СФР (вартість та фрахт) Одеса, Україна  - 650 $ (МТ).

Виходячи з цього, логістика та морський фрахт включені у собівартість товару.

Щодо посилань відповідача на відсутність даних щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за їх наявності.

Відповідно до інвойсу QHSM13052019-12 від 24.05.2021 продавець - Qingdao Honesteel Metal Co. Ltd морем в 20 ST контейнерах в СФР Одесса, Україна на 100% передоплаті, часткова передоплата дозволена, оплата після отримання товару дозволена, здійснив постачання покупцю ТОВ Фірма «Каскад»:

- гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0,33*1000мм, цинкове покриття 20 гр/м2, марка стали DX51D, покриття ТОР 7+10um, back 7-10 um, за ціна за тону 670, вага нетто 131,868 т., сума загалом 88351,56;

- гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0,38*1000мм, цинкове покриття 20 гр/м2, марка стали DX51D, покриття ТОР 7+10um, back 7-10 um, за ціна за тону 660, вага нетто 55,94 т., сума загалом 36920,40;

- гарячеоцинкована сталь в рулоні з полімерним покриттям 0,48*1000мм, цинкове покриття 20 гр/м2, марка стали DX51D, покриття  ТОР 7+10um, back 7-10 um, за ціна за тону 650, вага нетто  81,784 т., сума загалом 53159,60. Разом, сума товару складає 178431,56.

Так, оплата за поставлений товар фактично здійснена 17.06.2021, 18.06.2021 та19.07.2021, що підтверджується наданим суду платіжним дорученням  39,  41 та  53 відповідно, які долучено з іншими документами до митної декларації, яка подана 30.08.2021. Водночас, як встановлено судом, у платіжному документі від 17.06.2021  39 міститься посилання на інвойс від 23.04.2021  QHSM13052019-11, оскільки позивач здійснював платіж відразу за двома комерційними інвойсами  QHSM13052019-11від 23.04.2021 та  QHSM13052019-12 від 24.05.2021. Водночас, до митного оформлення за МД  UA 50020/2021/209154 від 30.08.2021 інвойс  QHSM13052019-11 від 23.04.2021 подано не було, оскільки по ньому не проводилось  митне оформлення за вказаною МД.

Взаємовідносини щодо оплати за товар регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, умовами договору і не мають впливу на формування митної вартості. Факт оплати або не оплати (всупереч зазначеній в договорі умові оплати) свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.

Як вже зазначалося, відповідно до ч. 18-19 ст. 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

Відповідач, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, в порушення вимог МК України, фактично не давши належної оцінки можливості визначення митної вартості за наданими позивачем документами, з використанням основного методу, формально, звернувшись до пункту 4 статті 53 МК України, без наявності відповідних підстав одразу запросив у позивача повідомленням від 31.08.2021 додаткові документи.

При цьому, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи достатньою мірою підтверджували факт визначення митної вартості товару за першим (основним методом) - за ціною договору, крім того, ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликало певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості був відсутній з вищенаведених підстав, у зв`язку з чим, вказані дії відповідача по наданню позивачем додаткових документів були незаконними, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2021 року у справі  200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача, особливо у операціях за участі пов`язаних осіб. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведена законність та правомірність прийняття спірного рішення.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позов Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Каскад» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів  UA500020/2021/000043/1 від 31.08.2021 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення  UA500020/2021/00555 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на це, сплачений позивачем згідно платіжних доручень від 11.11.2021  9317 та 9318 судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 11788,13 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

                                                           В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Каскад» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації -задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA500020/2021/000043/1 від 31.08.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення  UA500020/2021/00555.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Каскад» (код ЄДПОУ 13511529, адреса - Україна, 87004, Донецька обл., Нікольський р-н, селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, будинок 79) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11788 грн. (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень) 13 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 21 грудня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.     

Суддя                                                                                   О.В. Троянова