номер провадження справи  9/143/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2022                                                                                                    Справа №  908/1917/22

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВА-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 33585132 (18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 53, кв.99)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ», код ЄДРПОУ 38983006 (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

про  стягнення суми 437686,66 грн.

                                                                                                    Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВА-ТРЕЙД» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» суми 437686,66 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 05.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1917/22, присвоєно номер провадження справи 9/143/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, враховуючи, що Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року із змінами в редакції наказу № 273 від 17.11.2022  затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого, в тому числі, входить Запорізька міська територіальна громада; погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, справу розглянуто 28.12.2022. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовані наступним. 07.06.2021 між ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», як Покупцем та ТОВ «ВІВА-ТРЕЙД» було укладено договір поставки № 245 (з відповідними додатками – специфікаціями, що є його невід`ємною частиною). Згідно з видатковими накладними, перелік яких наведений у позовній заяві, а саме: видатковими накладними за період з 23.02.2021 по 26.01.2022, ТОВ «ВІВА-ТРЕЙД» було поставлено спецодяг на загальну суму 670405,22 грн. Позивачем були зареєстровані податкові накладні. ТОВ «Запорізький-титано-магнієвий комбінат» не надходило жодних зауважень щодо повноти, якості або кількості поставленого товару, рахунків, накладних чи інших документів або фактів які б свідчили про недотримання постачальником умов договору поставки. У відповідності до умов зазначеного договору, покупець зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту його отримання. З урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, заборгованість перед позивачем складає 437686,66 грн. 30.08.2022 на адресу відповідача була направлена претензія № 153 з вимогою погасити заборгованість, яка залишена без задоволення. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 202, 218 ГК України  та умовами договору поставки № 245 від 07.06.2021.

02.11.2022 від відповідача до суду надійшов відзив (направлений засобами поштового зв`язку 27.10.2022), який прийнято судом до розгляду. Відповідач у відзиві, зокрема, зазначив, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на видаткові та товарно-транспортні накладні, які містять посилання на різні договори, а саме: договір №245 від 27.06.202і та договір № 453 від 18.04.2014. Позовна заява не містить жодних посилань на умови договору № 453 від 18.04.2014 та відповідно їх порушення відповідачем, що в свою чергу суперечить вимогам ст. 162 ГПК України. Отже, предмет позову становлять позовні вимоги майнового характеру, які виникли на підставі двох різних договорів. За текстом позовної заяви позивачем не наведено обґрунтування в чому полягає пов`язаність зазначених договорів (не надано доказів пов`язаності між собою підставою виникнення або поданими доказами) та в чому полягає доцільність розгляду вимог за цими двома договорами в одному провадженні. У зв`язку з чим, має місце порушення правил об`єднання позовних вимог, позовні вимоги заявлені з різних підстав, предметом заявлених вимог є стягнення за двома окремими договорами, тому сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. Також відповідач зауважив, що до позовної заяви позивачем надано лише копію договору № 245 від 07.06.2021. Жодних доказів па підтвердження виставлення відповідачу рахунків па оплату обумовлених договором № 245 від 07.06.2021, доказів здійснення відповідачем часткових розрахунків за поставлений товар позивачем не надано. Позивачем вказано не всі обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, та заявлені позовні вимоги не підтверджені відповідними письмовими  доказами. На підставі викладеного відповідач просив залишити позов без розгляду.

Позивач надав відповідь на відзив, зазначивши в ній, що посилання відповідача, що у позові містяться посилання на два окремі договори, не змінюють суті та підстави позову. При виписці первинної бухгалтерської документації, з бази 1С помилково був доданий старий договір, проте товар в повному обсязі поставлений, а видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи, підписані відповідачем. Відповідач підтвердження оплати не надав. Станом на 10.11.2022, з урахуванням часткової оплати товару, заборгованість відповідача складає 437 686,66 грн.

У запереченні на відповідь на відзив, яке надійшло від відповідача, останній зазначив, що не погоджується з доводами позивача. За текстом позовної заяви позивачем не наведено обґрунтування в чому полягає пов`язаність зазначених договорів № 245 від 07.06.2021 та      № 453 від 18.04.2014 та в чому полягає доцільність розгляду вимог за цими двома договорами в одному провадженні. При цьому додаються копії первинних документів, як за договором № 245 від 07.06.2021, так і за договором № 453 від 18.04.2014. На підставі викладеного у відзиві на позовну заяву, просив залишити позовну заяву без розгляду.

На клопотання відповідача, що викладено у відзиві та у запереченні на відповідь на відзив, про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Надання оцінки наявності порушення правил об`єднання у позовній заяві позовних вимог, наявності обставин, які унеможливлюють або перешкоджають з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін є прерогативою суду та вирішуються на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Підстав для залишення позову без розгляду із підстав, зазначених відповідачем, судом не встановлено, тому суд визнав можливим розглянути справу по суті на підставі наявних у ній матеріалів (доказів).

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВА-ТРЕЙД» (Постачальник, позивач у справі) був укладений договір № 245 від 07.06.2021 (далі – Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцеві товар, який зазначений у Специфікаціях, а Покупець – прийняти і оплатити товар (п.1.1 Договору).

Найменування (номенклатура, асортимент) товару зазначені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2). Предметом поставки є спецодяг, а саме: формений одяг, спеціальний одяг та аксесуари (код ДК 021:2015 18100000-0), загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору. Специфікації повинні містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одинцю та загальну вартість товару (1.3).

Згідно з п. 3.1 ціна Договору становить 900 000 грн., у тому числі 150000 ПДВ. Ціна договору визначається у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

В пунктах 5.1, 5.2, 5.4, 5.5 Договору передбачено, що Постачальник здійснює поставку товару згідно з заявками Покупця протягом 30 календарних днів з дати надсилання заявки на адресу Постачальника. Місце поставки (передачі) товару – на умовах DDP – м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, відповідно до Інкотермс-2010. Постачальник повинен надати Покупцю товарно-транспортну накладну при поставці товару. Приймання товару по кількості проводиться по факту відповідно до товаро-супровідних документів (видаткова накладна).

Згідно з п.п. 4.1, 4.2., 4.3  Покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 100% оплати на протязі 30 календарних днів після поставки товару, оформленого належним чином (печатка, підпис тощо).  Для здійснення вищевказаних розрахунків Постачальник своєчасно направляє Покупцеві рахунок. Постачальник надає Покупцю при поставці товару документи: видаткова накладна; сертифікат відповідності товару; товарно-транспортна накладна.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору, Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Матеріали справи свідчать, що  в період з 23.02.2021 по 26.01.2022 позивач  поставив відповідачу Товар (спецодяг), що підтверджується копіями наступних видаткових накладних:

1. № 1822 від 23.02.2021 на суму 198 000,00 грн. з ПДВ;

2. № 2976 від 23.03.2021 на суму 244 525,64 грн. з ПДВ;

3. № 2980 від 23.03.2021 на суму 66 052,92 грн. з ПДВ;

4. № 3559 від 08.04.2021 на суму 10 051,80 грн. з ПДВ;

5. № 3766 від 08.04.2021 на суму 9 458,76 грн. з ПДВ;

6. № 5265 від 17.05.2021 на суму 27 635,70 грн. з ПДВ;

7. № 8572 від 11.08.2021 на суму 14 304,00 грн. з ПДВ;

8. № 11759 від 27.10.2021на суму 20 385,60 грн. з ПДВ;

9. № 13167 від 24.11.2021 на суму 12 873,60 грн. з ПДВ;

10. № 14324 від 17.12.2021 на суму 26 733,60 грн. з ПДВ;

11. № 612 від 20.01.2022 на суму 26 430,00 грн. з ПДВ;

12. № 832 від 26.01.2022 на суму 13 953,60 грн. з ПДВ.

Загальна вартість товару за вищевказаними видатковими накладними складає 670405,22 грн. Всі видаткові накладні підписані сторонами. В накладних містяться номери та дати відповідних замовлень Покупця, згідно з якими здійснювалась поставка кожної партії товару.

Крім того, на підтвердження поставки товару позивачем надано копії відповідних товарно-транспортних накладних, які містять підписи вантажовідправника –  директора ТОВ «ВІВА-Трейд» та відповідальної особи вантажоодержувача з відбитками штемпелів про прийняття товару на склад ТОВ «ЗТМК».

Як зазначив позивач у позовній заяві, з урахуванням часткової оплати товару заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений за вищевказаними видатковими накладними, складає 437 686,66 грн.

В матеріалах справи міститься копія претензії вих. № 153 від 30.08.2022, направленої позивачем на адресу ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з вимогою погасити заборгованість з оплати товару в сумі 437 686,66 грн. На підтвердження направлення даної претензії відповідачу позивачем надано копії опису вкладення та поштової накладної від 30.08.2022.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання з повної оплати отриманого товару, поставленого за вищевказаними видатковими накладними за  в період з 23.02.2021 по 26.01.2022 включно, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 437 686,66 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 74, 76 ГПК  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ст. 74 цього Кодексу встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

В даному випадку для правильного вирішення спору, що виник між сторонами, необхідною умовою є по-перше, встановлення факту наявності/відсутності господарських правовідносин, підстав їх виникнення; по-друге, з`ясування обставин щодо настання строку виконання зобов`язання та, відповідно, наявності підстав для захисту порушених прав та інтересів особи, яка звернулася до суду.

Як встановлено судом вище, позивач обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на умови договору № 245 від 07.06.2021. При цьому, як слідує з наданих ним матеріалів, поставки здійснювалися в період, починаючи з 23 лютого 2021, тобто, в тому числі, і до дати укладення договору № 245 від 07.06.2021.

Як вбачається з видаткових накладних № 1822 від 23.02.2021, № 2976 від 23.03.2021, № 2980 від 23.03.2021, № 3559 від 08.04.2021, № 3766 від 08.04.2021, № 5265 від 17.05.2021, їх було складено до дати укладення сторонами договору № 245 від 07.06.2022 і вказані накладні мають посилання на договір № 453 від 18.04.2014, тобто на інший договір, ніж зазначено позивачем у позовній заяві.

У видаткових накладних № 8572 від 11.08.2021, № 11759 від 27.10.2021, № 13167 від 24.11.2021, № 14324 від 17.12.2021, № 612 від 20.01.2022, № 832 від 26.01.2022, складених після 07.06.2021, підставою постачання товарів значиться договір № 245 від 07.06.2021 та відповідні замовлення Покупця.

При цьому до позовної заяви додано копії Специфікацій як до Договору № 453 від 18.04.2014, так і до Договору № 245 від 07.06.2021, які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Так, у справі містяться копії Специфікацій за договором № 245 від 07.06.2021: №1 від 07.06.2021 на товар  на суму 129396,00 грн. з ПДВ, № 2 від 14.06.2021 - на суму 52759,29 грн. з ПДВ, № 4 від 07.09.2021 - на суму 346860,00 грн. з ПДВ., № 5 від 24.09.2021 - на суму 96512,36 грн. з ПДВ.

Також позивачем надано наступні копії Специфікацій до Договору № 453 від 18.04.2014: № 50 від 14 грудня 2020 року на товар на суму 60513,35 грн. з ПДВ № 51 від 25 січня 2021 - на суму 66860,34 грн. з ПДВ, № 52 від 01 лютого 2021 - на суму 198000,00 грн. з ПДВ, № 53 від 01 лютого 2021 -  на суму 77575,52 грн. з ПДВ, № 54 від 17 лютого 2021 - на суму 244525,64 грн. з ПДВ, № 55 від 01 березня 2021 - на суму 76104,72 грн. з ПДВ, № 56 від 14 квітня 2021 на суму 60077,48 грн. з ПДВ.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару зазначеного у всіх зазначених за договором № 453 від 18.04.2014 та Специфікаціях за договором № 245 від 07.06.2021 є аналогічним – спецодяг (формений одяг, спеціальний одяг та аксесуари).

У вищевказаних Специфікаціях, в тому числі визначено, що Покупець зберігає за собою право формувати заявки згідно виробничої необхідності в межах переліку найменувань зазначених у Специфікаціях. Товар постачається окремими партіями згідно виробничої необхідності.

При цьому, у кожній із Специфікацій до Договору № 453 від 18.04.2014 в тому числі визначено умови поставки та умови оплати Покупцем кожної партії товару – 100% оплата протягом певної кількості календарних/робочих днів після поставки товару оформленого належним чином (печатка, підпис тощо).

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що оскільки позовні вимоги заявлені з різних підстав, предметом заявлених вимог є стягнення за двома окремими договорами, тому сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Відповідач не заперечив факт правовідносин між сторонами на підставі договору №453 від 18.04.2014 та на підставі договору № 245 від 07.06.2021 і отримання від позивача товару за видатковими накладними за загальний період з 23.02.2021 по 26.01.2022, перелік яких наведено вище, та товарно-транспортними накладними, а також їх підписання зі свого боку.

Враховуючи наявність в матеріалах справи підписаних сторонами Специфікацій до договору № 453 від 18.04.2014, в яких визначено асортимент товару, умови поставки та строки оплати, відсутність копії тексту самого вказаного договору не перешкоджає встановленню судом факту наявності господарських правовідносин сторін, з`ясуванню обставин справи в цілому та вирішенню даного спору по суті.

При цьому, судом також взято до уваги, що позивачем заявлено до стягнення лише суму основної заборгованості за поставлений товар.

За таких обставин, беручи до уваги, що факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними, складеними згідно умов договору № 453 від 18.04.2014, які, в тому числі, покладені в підставу позову, є доведеним, строк його оплати настав.

Згідно з умовами п. 4.1 Договору № 245 від 07.06.2021 оплата вартості товару здійснюється на умовах 100% оплати на протязі 30 календарних днів після поставки товару.

Доказів звернення до позивача з приводу неотримання рахунків для здійснення оплати матеріали справи не містять.

До того ж обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 ЦК України, частини 1 статті 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення позивачем-постачальником рахунку-фактури на оплату вартості здійсненої поставки.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 02.07.20219 у справі № 918/537/18 про те, що ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару.

Рахунок на оплату є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за передане обладнання, та за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, встановленим у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки рахунком не фіксується господарська операція чи дозвіл на її проведення. При цьому банківські платіжні реквізити Постачальника містяться у кожній видатковій накладній, за якими здійснено постачання товару.

Отже відсутність доказів виставлення позивачем рахунків на оплату товару не звільняє відповідача обов`язку з оплати отриманого ним товару, який поставлено позивачем.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

За таких обставин ухилення відповідача від оплати отриманого товару є безпідставним.

Позивач у позовній заяві зазначив, що з урахуванням часткової оплати товару, заборгованість відповідача перед позивачем складає 437 686,66 грн.

Посилання відповідача на ненадання позивачем відповідних документів, які підтверджують здійснення відповідачем часткових розрахунків за поставлений позивачем товар, не спростовують заявлених позивачем вимог. Відповідач не надав суду свого обґрунтованого контррозрахунку на підтвердження іншого розміру заборгованості.

Позивач надав в матеріали справи оборотно-сальдову відомість з контрагентом ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за період з 01.01.2021 по 30.08.2022, в якій відображено заявки покупця по договору № 245 від 07.06.2021 та по договору № 453 від 18.04.2014 та надходження від контрагента відповідних оплат. Відповідно до даної відомості за даними бухгалтерського обліку заборгованість ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на кінець періоду становить 437 686,66 грн.

Відповідач зі свого боку не надав суду доказів на спростування заявлених позовних вимог та розміру заявленої до стягнення суми заборгованості. Доказів належного виконання  відповідачем зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми основного боргу матеріали справи не містять.  

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 437 686,66 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.   

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд         

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ», код ЄДРПОУ 38983006 (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВА-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 33585132 (18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 53, кв. 99) суму 437 686 (чотириста тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 66 коп. заборгованості та суму 6565 (шість тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 30 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення  складено та підписано  28.12.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                О.С. Боєва