справа № 753/21336/21

головуючий у суді І інстанції Лужецька О.Р.

провадження № 22-ц/824/5707/2022

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Щедріна Романа Анатолійовича на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , у якому просила суд стягнути ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7 000 грн, щомісячно, починаючи з 20 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.

Позов обґрунтовано тим, що 21 червня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_3 . З початку лютого 2021 року по теперішній час дитина проживає з матір`ю.

Відповідач належним чином не допомагає у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини та ухиляється від утримання дитини.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи з 22 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 908 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Указане рішення мотивоване тим, що сторони проживають окремо, їх спільна дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, відповідач працює в ТОВ «Інформаційно-туристичний центр «Експедиція» на посаді директора, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача підлягають до стягнення аліменти на дитину у розмірі 5 000 грн щомісячно.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Щедрін Р.А. подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідач працює на посаді ТОВ «Інформаційно-туристичний центр «Експедиція».

На порушення принципу диспозитивності та змагальності сторін, суд першої інстанції взяв до уваги лише доводи позивача про те, що дохід відповідача на посаді директора складає приблизно 28 000-35 000 грн щомісяця та що відповідач має у власності 2-кімнатну квартиру у Києві та будинок в Черкаській області, два мікроавтобуси.

У справі відсутні жодні належні та допустимі докази в розумінні процесуального законодавства про щомісячні доходи відповідача у розмірі 28000-35000 грн, а також про мінливий дохід відповідача, тому суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про можливість стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій формі у розмірі 5 000 грн.

Відповідач, працюючи на посаді директора ТОВ «Інформаційно-туристичний центр «Експедиція», за період з 01 червня 2021 року по 31 грудня 2021 року отримав дохід у вигляді заробітної плати на загальну суму 18 032 грн 60 коп., приблизно по 2 576 грн щомісяця, що підтверджується довідкою про доходи.

Будь-яких інших доходів, про які зазначила позивач у позові, відповідач не отримував та на цей час не отримує.

Один із автомобілів, який вказано позивачем як мікроавтобус, насправді є звичайним легковим автомобілем марки «Ford Tourneo Connect», який належить на праві власності не відповідачу, а його батьку - ОСОБА_4 , що підтверджується копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ, доданого до цієї апеляційної скарги.

Відповідач не має можливості сплачувати аліменти на дитину, більше, ніж 25 % фактичного розміру доходу відповідача, що складає 644 грн.

Також судом першої інстанції при розгляді справи було грубо порушено процесуальні права відповідача, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження, що згідно з частиною 3 статті 376 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Також, представником відповідача заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів: довідки про доходи відповідача та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідачу не було відомо про розгляд справи у суді першої інстанції та він не мав можливості надати суду ці докази раніше.

Згідно з частиною 8 статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, єдиний винятковий випадок, коли є можливим прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом строку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи, у цьому випадку на відповідача.

Пунктом 6 частини 2 статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційний скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз змісту пункту 6 частини 2 статті 356, частин 1-3 статті 367 ЦПК України вказує на те, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі подання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що така розглядалася у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників, конверт з копією позовної заяви, додатками та ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі повернулися з відміткою про відсутність адресату.

У зв`язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття доказів, поданих відповідачем.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, ця справа є справою незначної складності, а тому справа розглядається судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла таких висновків.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 21 червня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Під час шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-17).

Згідно з довідкою про доходи від 15 січня 2022 року, виданою ТОВ «Інформаційно-туристичний центр «Експедиція», ОСОБА_1 працює з 21 листопада 2018 року по теперішній час на посаді директора, його дохід за період з 01 червня 2021 року по 31 грудня 2021 року становить 22 400 грн 74 коп.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки «Ford Tourneo Connect», реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить ОСОБА_4 .

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За таких обставинах, встановивши, що неповнолітня дитина проживає разом із матір`ю, а батько в утриманні дитини належної участі не приймає, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на дитину.

За змістом частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум у 2021 році для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 01 січня - 2395 грн, з 01 липня - 2 510 грн, з 01 грудня - 2 618 грн.

Порушуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на дитину у розмірі 7 000 грн, ОСОБА_2 у позовній заяві посилається на те, що дохід відповідача становить 28 000-35 000 грн та він має у власності транспортні засоби.

Однак, докази таких обставин у матеріалах справи відсутні, а відповідно до наданих відповідачем до апеляційного суду доказів, розмір його доходу у середньому становить 2 576 грн на місяць.

Отже, зважаючи на матеріальний та сімейний стан сторін, вік відповідача, вік сина сторін, його потреби в існуванні (їжа, одяг, комфорт, користування житлово-комунальними та медичними послугами) та потреби у реалізації освітнього, соціального та духовного розвитку, а позивач визначила спосіб стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі, колегія суддів вважає, що розмір аліментів на малолітнього сина сторін у справі слід визначити у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що станом на час звернення до суду з цим позовом становить 1 255 грн (2 510 грн / 2 = 1255 грн).

Визначений судом розмір аліментів у розмірі 1 255 грн, на думку колегії апеляційного суду буде відповідати як інтересам дитини, так і можливостям його батька, відповідача у справі, такий розмір аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав позивача та захистом прав відповідача. Саме вказаний розмір аліментів є доцільним до стягнення, що відповідає інтересам сторін у справі та чинному законодавству.

Таким чином, колегія апеляційного суду вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на малолітнього сина у розмірі 1 255 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 жовтня 2021 року. В іншій частині позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо не направлення йому копії позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження, оскільки у матеріалах справи наявні конверт, який направлявся на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , яка зазначена як його адреса реєстрації та проживання і в позовній заяві і в апеляційній скарзі, однак конверт повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній» (а.с. 42).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження при апеляційному розгляді, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру аліментів на дитину, які підлягають до стягнення.

Керуючись статтями 367, 369, 375, 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Щедріна Романа Анатолійовича задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 255 грн щомісячно, починаючи з 22 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська