Справа № 189/1737/22

1-кп/189/102/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2022 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041540000490 від 29.09.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецьк, українець, громадянин України, має повну загальну середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, не одружений, депутатом не являється, державних нагород не має, на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей не має, в силу ст. 89 КК України не судимий,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102 – ІХ від 24.02.2022 року із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, затвердженого Законом України №2263 – ІХ від 22.05.2022 воєнний стан на території України продовжено із 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.

В подальшому Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року, затвердженого Законом України №2500 – ІХ від 15.08.2022 року воєнний стан на території України продовжено із 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб.

Так, ОСОБА_4 , 27.09.2022 року о 16.26 годин, перебуваючи у торговому залі ТМ «Аврора», що розташований за адресою: вул. Центральна, 15 в смт. Покровське Покровської ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області, в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, взяв руками з полиці коробку, в якій знаходились бездротові навушники марки «Wireless TWS-4», належні ТОВ «Вигідна покупка» (код ЄДРПОУ 41130363), ринкова вартість яких, згідно висновку товарознавчої експертизи №2677/22 від 29.09.2022 складає 408,32 грн. та, дістав їх з коробки, переконавшись, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав зазначені навушники, помістивши їх до правого рукава одягненої на ньому кофти, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Вигідна покупка» матеріальну шкоду на вказану суму.     

Таким чином, умисні, протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України – «Таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану».                                                                 ОСОБА_4 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.                                                                                        Прокурор ОСОБА_3 також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.                                                        Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.                Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.                                                                                         Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.                                                                Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого, та дослідити характеризуючі матеріали стосовно особистості обвинуваченого.                                                                                         Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України в суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.                                                                                                          В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю та беззастережно підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Щиро кається, просив суворо не карати.                                                                                 Представник потерпілого ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, про розгляд справи без його участі, покарання просить призначити на розсуд суду.                                                                                         Заслухавши обвинуваченого, прокурора, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України як: «Таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану».                                        Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.                                                Обвинуваченим ОСОБА_4 вчинене кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином.                                                        Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , слід віднести щире каяття.                                        Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.                                                Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.                                                                                                        Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує особу обвинуваченого та те, що вину в скоєнні кримінального правопорушення він визнав повністю, щиро розкаявся, матеріальні збитки потерпілому відшкодував в повному обсязі, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей не має, за місцем мешкання характеризується задовільно, однак ніде не працює,  вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності.                                                                                З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання в межах, передбачених санкцією частини 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі.                                                                        Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого   ОСОБА_4 без відбування покарання, тому суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України, і таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.                                Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинувачених від покарання, судом не встановлено.        Цивільний позов по справі не заявлений.                                                                Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.                                                Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.                                                                                                Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.                                                                                                На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

               На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, і визначити йому іспитовий строк 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

       Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

       Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням:

-        судово-товарознавчої експертизи №2677/22 від 29.09.2022 року, у розмірі 220 грн. (двісті двадцять гривень 00 коп.).

       Речові докази по справі:

-     бездротові навушники марки «Wireless TWS-4», які передано під зберігальну розписку ОСОБА_5 - передати за належністю представнику потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;                        - диск СD-R «ARITA», об`ємом 700 мв – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід не обирався.                                                                                        Цивільний позов не заявлявся.                                                                                        На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.                                                          Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.                                                                                  Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя                                                                         ОСОБА_6 ОСОБА_7