Справа № 2-А-458/09

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року         Ровеньківський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Шумченко Л.В.,

при секретарі           Шевчук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ровеньки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради     Луганської області про перерахунок та виплату недонарахованих сум   , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради, у якому вказала, що вона  ІНФОРМАЦІЯ_1  року народила дитину –  ОСОБА_2, після чого перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області та отримує допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трьохрічного віку. З вересня 2008  року їй було призначено  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  Вважає, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо  розміру допомоги по догляду за дитиною. Статтями 41 та 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, також передбачені такі розміри допомоги.  Незважаючи на цю обставину, відповідач відмовляється перерахувати їй допомогу про догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивач  вважає, що такі  дії відповідача  є неправомірними та такими, що порушують її права.   Просила  визнати неправомірними   дії УПСЗН Ровеньківської міської ради щодо недонарахування  їй державної  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без урахування  прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, зобов’язати  відповідача призначити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку у розмірах, що дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з  серпня 2008 року по лютий 2009 року у розмірі 3050,37 грн.  , та  в подальшому щомісячно здійснювати перерахування цих сум відповідно до розміру прожиткового мінімуму.    

    Позивач подала до суду письмову заяву, у якій вказала, що підтримує заявлені позовні вимоги, просила справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача подав до суду письмову заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутності та вказав, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просила у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, та надані сторонами докази, суд вважає, що  заявлені позовні вимоги не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка має неповнолітню дитину -  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження ( ар.с. 6) , і має правовідносини з відповідачем Управлінням праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської Ради Луганської області по нарахуванню та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дітьми.

             З   23 вересня 2008 року позивачка знаходиться на обліку в УПСЗН Ровеньківської міської ради і отримує допомогу на дитину ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження ,  до досягнення нею 3-х річного віку.

            Позивачка не погодилася з сумами, які вона отримувала на дитину в період з серпня 2008 року по лютий 2009  року та звернулася до відповідача з заявою про перерахунок допомоги на дитину до досягнення 3-х років.

             Із відповіді Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської Ради Луганської області  вбачається, що  допомога по догляду за дитиною до 3 років ОСОБА_3. призначена та виплачена у розмірах, передбачених  законодавством. УПСЗН Ровеньківської міської ради не  убачає підстав для перерахунку  допомоги (ар.с. 4).

             Позивачка, отримавши відповідь управління   праці  та   соціального   захисту  населення , не погодилася і звернулася до суду за захистом порушених прав.

              Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд, зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

    Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,   в розділі  2 п.23 у Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» п.7 вказано: частину першу статті 15 викласти в такій редакції: « Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.».    

    Статтею 46 Закону України    “Про Державний бюджет України на 2009 рік”  встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про  державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” призначається та здійснюється у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.    

        Згідно ст. 95 Конституції України Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.          

            Вирішення питань про відповідність Конституції України віднесено до  Конституційного Суду України статтею  150 Конституції України.

    Внесені Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” до Закону України “Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми”, а також положення ст. 46   Закону України    “Про Державний бюджет України на 2009 рік”   не розглядались Конституційним Судом України щодо їх неконституційності, тому суд не має законних підстав для застосування старої редакції ст. 15 Закону України “Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми”.

            Статтею 4 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Позивачка у позові вказує, що до народження дитини працювала, і тому вважає, що має право на отримання  державної допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду , але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Редакція цієї статті зазнавала змін у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, які Конституційним Судом України були визнані неконституційними.

Статтею 50 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку ... з витратами, зумовленими народженням, ... застрахованим особам, призначаються  та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованою особою страхових внесків.

Управлінню праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради не делеговано повноважень щодо розпорядження коштами фонду  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 51 Бюджетного Кодексу України, ( частина 6)  будь-які зобов’язання, взяті фізичними чи юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом або Законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати Державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.

Тому вимоги позивачки щодо визнання незаконними дій відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області та зобов’язання їх виплати недонараховані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суд вважає необґрунтованими.

Об’єктом судового захисту є  порушені права, свободи чи інтереси ( ст. 2 КАС України), а позивачка однією із позовних вимог заявляє зобов’язання відповідача здійснювати у майбутньому перерахунки розмірі допомоги по догляду за дітьми. Оскільки в момент вирішення спору зазначені порушення відсутні, суд не має законних підстав для задоволення позовних вимог на майбутнє.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.160-163 КАС України, ст. 19, 22, 24, 46 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»,          суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради     Луганської області про перерахунок та виплату недонарахованих сум   відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

 Постанова  може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному  суді у  двадцятиденний строк  після подання заяви про  апеляційне оскарження.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення у повному обсязі.

Суддя                                                                                         Л.В. Шумченко