ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2022 р. Справа№ 910/25118/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг»

про ухвалення додаткової постанови у справі №910/25118/15

за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року

у справі № 910/25118/15 (суддя Комарова О.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13"

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 574 276, 54 грн заборгованості за теплову енергію у гарячій воді, 77 089, 44 грн пені, 35 326, 10 грн 3% річних та 399 924, 60 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 року у даній справі касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-13» задоволено, внаслідок чого рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 року суддею Дупляк О.М. прийнято справу до провадження.

10.05.2016 року від Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-13» надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», в якій заявник просив суд зобов`язати ПАТ «Київенерго» здійснити по укладеному з Житлово-будівельним кооперативом «Індикатор-13» договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640119 від 01.10.1999 року помісячний перерахунок за теплову енергію за період з 01.12.2006 року по 31.05.2015 року включно відповідно до розпорядження КМДА № 1245 від 20.06.2002 року «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року повернуто заявникові без розгляду.

05.07.2016 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/11156/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2016 року зупинено провадження у справі до набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/11156/16 законної сили.

20.12.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» надійшла заява, у якій Товариство просило замінити позивача з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» в порядку правонаступництва та поновити провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року поновлено провадження у справі № 910/25118/15. Замінено позивача по справі Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг».

Не погодившись з вказаною ухвалою, Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-13» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року в частині заміни позивача у справі, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» в задоволенні заяви про заміну позивача правонаступником.

Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року у справі № 910/25118/15 залишив без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року у справі №910/25118/15 без змін своєю постановою від 26.05.2022 року.

06.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» надійшло клопотання про ухвалення додаткової постанови.

Північний апеляційний господарський суд призначив розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі 910/25118/15 на 03.08.2022 року своєю ухвалою від 07.06.2022 року.

Судове засідання призначене на 03.08.2022 року не відбулося, у зв`язку із направленням матеріалів справи № 910/25118/15 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-13» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 року.

Постановою Верховного Суду від 26.09.2022 року касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-13» залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 року залишено без змін.

14.11.2022 року матеріали справи № 910/25118/15 повернулися до Північного апеляційного господарського суду.

Північний апеляційний господарський суд призначив до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальність «Київенерго-Борг» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №910/25118/15 у судовому засіданні на 07.12.2022 року своєю ухвалою від 18.11.2022 року.

05.12.2022 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло заперечення на клопотання (заяву) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» про ухвалення додаткового рішення, у якому останній просив відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго - борг» про ухвалення додаткового рішення, визнати таку заяву зловживанням правами.

Відповідне клопотання відповідача обґрунтоване, зокрема, тим, що процесуальним законодавством не передбачено обов`язковості «пояснень на апеляційну скаргу» позивача, а тому витрати на підготовку адвокатським бюро «Титикало та партнери» письмових пояснень протягом 2 годин, як зазначено в акті приймання-передачі послуг, не були неминучими.

Крім того, представник відповідача зазначив, що заявлені Товариством за буцімто професійну правничу допомогу витрати є необґрунтованими, нерозумними і неспівмірними зі складністю процесуального питання заміни сторони позивача та порівняно із тим, що первісним позивачем ПАТ «Київенерго» взагалі не заявлено до відшкодування витрат на правову допомогу за розгляд позову.

Представники сторін у судове засідання 07.12.2022 року не з`явилися. Про час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, зокрема шляхом надсилання ухвали суду від 18.11.2022 року на електронні адреси вказані у матеріалах справи.

Таким чином, судом апеляційної інстанції були здійснені всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про призначення до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальність «Київенерго-Борг» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №910/25118/15.

Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови, судова колегія визнала за можливе розглянути дану заяву за відсутності представників сторін в суді апеляційної інстанції.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» про ухвалення додаткової постанови у справі №910/25118/15 з доданими до неї документами, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вищевказаної заяви, з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування своєї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» посилається на те, що розмір судових витрат, які поніс позивач на стадії апеляційного розгляду справи становить 15000,00 грн.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» в своєму клопотанні посилається на ст. 244 Господарського процесуального кодексу України та надає відповідні докази, якими підтверджується надання правової допомоги вартістю 15000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

26.05.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» надало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому, зокрема на виконання ст. 124 Господарського процесуального кодексу України повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 20000,00 грн.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору №18 про надання правової допомоги від 26.03.2022 року, копію додаткової угоди (протоколу узгодження ціни), копію акту виконаних робіт, платіжне доручення про оплату професійної правничої допомоги №96 від 31.05.2022 року.

Відповідно п. 1.1. договору №18 від 26.03.2022 року про надання правової допомоги у порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу/представляти інтереси клієнта у справах пов`язаних з захистом інтересів клієнта в усіх правоохоронних органах, судах, органах прокуратури, інших органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування.

07.04.2022 року між позивачем та Адвокатським бюро «ТИТИКАЛО ТА ПАРТНЕРИ» укладено додаткову угоду (протокол узгодження гонорару (договірної цини)), якою сторони погодили, що за надання правової допомоги клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар в розмірі 15000,00 грн.

Так, відповідно до детального опису наданих послуг (акт №1 приймання-передачі наданих послуг за договором №18 про надання правової допомоги від 26.03.2022 року), надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе:

- правовий аналіз апеляційної скарги, зокрема

доводів апелянта, рішень, що наведені в

апеляційній скарзі ЖБК «Індикатор -13» 3 год. 00 хв.

- підготовка письмових пояснень 2 год. 00 хв.

- представництво в судовому засіданні в Північному

апеляційному господарському суді 2 год. 30 хв.

Всього 7 год. 30 хв.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 Господарського процесуального кодексу України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у ч. 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегія суддів враховує висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

В даному випадку, як вже зазначалося, відповідачем також було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість, не спів розмірність та завищення.

Здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

При цьому, колегія суддів бере до уваги не змінність позиції адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутності необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі.

Колегія суддів вважає необґрунтовано завищеним обсяг часу на підготовку письмових пояснень в розмірі 2 годин.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленої суми судових витрат колегія суддів зазначає, що пояснення на апеляційну скаргу складені на трьох сторінках і містять лише викладення обставин і висновків як апеляційної скарги так і ухвали суду. При цьому у поясненні немає жодного посилання на практику Верховного Суду з аналогічних спорів. Тобто при складанні відзиву, як професійна правнича допомога є незначною.

При цьому, на думку Північного апеляційного господарського суду, за обставин даної справи зазначені окремо в детальному акті здачі-приймання виконаних робіт правовий аналіз апеляційної скарги, охоплюються послугою зі підготовки письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Подібний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 08.04.2021 року у справі № 922/2321/20.

Водночас, колегія суддів критично оцінює твердження відповідача викладену у запереченнях, як на підставу для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, що процесуальним законодавством не передбачено обов`язковості подання пояснень на апеляційну скаргу, оскільки подані позивачем письмові пояснення фактично є відзивом/запереченням на апеляційну скаргу і останні подані на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 року у відповідності до ст. 263 господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до вимог ст. ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду та критерії "необхідності і обґрунтованості", з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції (15000,00 грн - 6000,00 грн (9000,00 грн - 40%) = 5400,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом апеляційним судом справи №910/25118/15, задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" (02034, м. Київ, вул. Градинська, 10-А, код ЄДРПОУ 22895183 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» (01011. М. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 32826328) - 5400,00 грн (пять тисяч чотириста гривен 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи №910/25118/15 апеляційним судом.

2. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова, згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич