Справа № 717/824/22

                            ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2022 року в залі суду смт Кельменці Чернівецької області Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі :

головуючого судді:         ОСОБА_1

при секретарі:                 ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019262100000060 про обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 115 та ч.2 ст.121 КК України:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михальча Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого.

Сторони кримінального провадження:

прокурор:                                 ОСОБА_4

захисник:                                 ОСОБА_5

обвинувачений:                         ОСОБА_3

потерпілі:                                 ОСОБА_6 .В

                                                ОСОБА_7

                                       ВСТАНОВИВ:

27 березня 2022 року, біля 20 години, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 діючи умисно, протиправно, з метою заподіяти тілесні ушкодження, наніс не менше дванадцяти ударів кулаками рук, ногами та дерев?яним табуретом в обличчя, по голові, руках, ногах та тулубові ОСОБА_8 своїми протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_8 синці лобно- скроневої ділянки голови справа, м?яких тканин правого ока з переходом на щоку, спинки носу, синці зовнішньої поверхні правого плечового суглобу, задньо-зовнішньої поверхні нижньої третини лівого плеча з переходом через лікоть до нижньої третини лівого передпліччя, тильної поверхні лівої китиці руки ближче до зап?ястя, по всій поверхні тилу правої китиці руки, передньо-зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, передньо-внутрішньої поверхні верхньо-нижньої третини правої гомілки, садна задньої поверхні ліктьового суглобу, передньо-внутрішньої поверхні верхньо-нижньої третини правої гомілки, які б у відношенні до живих осіб могли б відноситися до легких тілесних ушкоджень і не перебувають в причинному зв?язку з фактом настання смерті. Крім того, ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синця 5-10 ребер по правій передньо-пахвинній лінії, переломи ребер справа 4,5,6,7-ме по середньо-ключичній лінії, 4,5,6-те по задньо-пахвинній лінії, 8,9-те по середньо-пахвинній лінії, 9-10-те по задньо-пахвинній лінії, 10-те по лопаточній лінії, 11-12 по лопаточній лінії з крововиливами в пристінну пліву та міжреберні м?язи, переломи ребер зліва 4,5,6-те по лівій передньо-пахвинній лінії, 6-те по лопаточній лінії, 7-ме по середньо-ключичній лінії, 8-ме по паредньо-пахвинній лінії та по лопаточній лініях, 9,10-те по лопаточній лінії, 11,12 – те по біляхребтовій лінії з крововиливами в пристінну пліву та міжреберні м?язи, які відношенні до живих осіб могли б відноситися до тілесних ушкоджень середньо ступеню тяжкості, що потягли б за собою тривалий розлад здоров?я і не перебувають в причинному зв?язку з фактом настання смерті. Крім того, ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді забійних ран лівої скронево-тім?яної ділянки голови, в проекції лівого тім?яного бугра в кількості двох, по верхньому краю внутрішнього кінця лівої брови, садно в проекції лівого тім?яного бугра, синці лобно-скроневої ділянки голови зліва з переходом через м?які тканини очей на вилицеву ділянку обличчя, крововиливи в м?які тканини волосистої частини голови зі сторони внутрішньої поверхні в проеції нашкірних ран, субарахноїдальні крововиливи в лівій скронево-тім?яній долі головного мозку, правій скроневій долі та по внутрішній поверхні обох гемісфер головного мозку з локалізацією в обох лобних долях з просоченням крові в товщу речовини головного мозку, забій речовини головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці ?небезпечні для життя? в момент їх спричинення та перебувають у прямому причинному зв?язку з фактом настання смерті. Смерть ОСОБА_8 настала від закритої внурішньо-черепної травми із забоєм речовини головного мозку.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений частиною 2 статті 121 КК України, а саме умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_8 умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 115 та ч.2 ст. 121 КК України не визнав. ОСОБА_3 дав суду показання про те, що знав ОСОБА_9 більше 10 років. Протягом двох тижнів ОСОБА_10 приходив до ОСОБА_3 дивитися новини. ОСОБА_10 погано себе почував і просив у ОСОБА_3 соду. Вранці 27 березня 2022 року, біля 7 або 8 години, ОСОБА_10 прийшов до ОСОБА_3 подивитися новини. ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_11 піти до ОСОБА_12 і заробити на випивку і сигарети. Вони разом пішли до ОСОБА_12 і поприбирали. ОСОБА_12 дав ОСОБА_3 гроші на сигарети, а ОСОБА_11 дав горілку в пляшці. ОСОБА_3 та ОСОБА_10 разом йшли додому і ОСОБА_10 передав горілку ОСОБА_3 . Біля 20 години цього ж дня ОСОБА_10 знову прийшов до ОСОБА_3 і розпочав розмову про шипшину, а саме розповів, що шипшину можна продати в м. Чернівці по 30 гривень за стакан. ОСОБА_3 не погодився на таку пропозицію. Коли ОСОБА_10 встав із стільця, ОСОБА_3 побачив у правій руці ОСОБА_9 лезо ножа. ОСОБА_10 різко та мочки дістав ніж. ОСОБА_10 не замахувався ножем. Раніше ОСОБА_10 розповідав ОСОБА_3 , що сидів у тюрмі за застосування ножа. ОСОБА_3 різко взяв табурет і вдарив ним по руці ОСОБА_9 , який стояв перед ОСОБА_3 . Верхня дошка табурета влучила по голові та лівій руці ОСОБА_8 . ОСОБА_10 впав на сідниці. Після цього ОСОБА_10 піднявся і почав стрибати з ножем у руці намагаючись вдарити ножем ОСОБА_3 . ОСОБА_3 ще два або три рази вдарив табуретом ОСОБА_9 намагаючись вибити ніж. При цьому ОСОБА_3 попадав по голові ОСОБА_13 наносив удари табуретом зверху – вниз. ОСОБА_3 вибив ніж другим або третім ударом і відкинув ніж ногою до грубки. Після цього ОСОБА_10 сказав: ?досить?. Після того як вибив ніж ОСОБА_3 більше не наносив ударів ОСОБА_14 на табуреті розкололася від удару об ніж і потім ОСОБА_3 спалив її у пічці. Бійка тривала біля трьох хвилин. ОСОБА_3 не бив ОСОБА_9 руками та ногами. Всього ОСОБА_3 наніс чотири удари табуретом, коли ОСОБА_10 стояв. ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_11 під час самозахисту. Після цього ОСОБА_3 лив воду на голову ОСОБА_9 і бачив шрами на голові. ОСОБА_10 одів шапку і вийшов у іншу кімнату. ОСОБА_3 сказав ОСОБА_11 йти додому, однак ОСОБА_10 сказав, що залишиться у ОСОБА_3 ОСОБА_3 ліг спати. Вранці, коли ОСОБА_3 прокинувся, він побачив ОСОБА_9 за столом. ОСОБА_3 зрозумів, що ОСОБА_10 мертвий. ОСОБА_3 поклав ніж кишені ОСОБА_9 і витягнув тіло за будинок, після чого пішов на базар. Коли ОСОБА_3 повернувся, тіло ОСОБА_9 знаходилося за будинком. Наступного дня приїхали поліцейські, які шукали ОСОБА_9 і забрали ОСОБА_3 до відділу поліції. Ввечері ОСОБА_3 відпустили і він повернувся додому, поклав тіло ОСОБА_9 на тачку та відвіз у посадку на відстань біля 400 метрів від села. Наступного дня до ОСОБА_3 знову прийшли слідчі і він розповів їм де труп. ОСОБА_3 привів поліцейських до тіла ОСОБА_9 27 березня 2022 року ОСОБА_3 не вживав спиртні напої, оскільки був раніше вакцинований, а лише промивав ротову порожнину алкоголем. ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_10 хотів його обікрасти.

Встановлені судом обставини підтверджуються показаннями свідків, висновками експертів, протоколом огляду місця події та протоколом обшуку.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні 31 серпня 2022 року дала суду показання, що вона є дружиною покійного ОСОБА_8 Вимагає покарати ОСОБА_3 максимально. У поданій до суду заяві підтримує обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Потерпіла ОСОБА_15 в судове засідання не з?явилася. У поданій до суду заяві підтримує обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Свідок ОСОБА_12 дав суду показання про те, що у неділю весною 2022 року, біля 10-11 години до нього додому прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , які попрацювали протягом 30 хвилин. ОСОБА_8 та ОСОБА_3 попросили пляшку горілки. ОСОБА_12 дав їм горілку і вони пішли. У той день ОСОБА_12 не бачив у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_16 дала суду показання про те, що вона працює на посаді старости села Мошанець. У березні 2022 року, в середу їй зателефонували сусіди ОСОБА_8 і повідомили, що ОСОБА_8 немає вдома. ОСОБА_16 повідомила в поліцію. У п?ятницю, 01 квітня 2022 року, тіло ОСОБА_8 знайшли, а саме ОСОБА_3 розповів ОСОБА_16 та поліцейським, що пив горілку із ОСОБА_8 , потім виник конфлікт і ОСОБА_3 тричі вдарив ОСОБА_8 захищаючись. Після цього вони примирилися і ОСОБА_8 сказав, що буде ночувати у ОСОБА_3 ОСОБА_3 розповів, що віз тіло на візочку, а потім повів ОСОБА_16 та поліцейських на поле і показав тіло ОСОБА_8 в посадці на відстані біля 700 метрів від садиби , у якій живе ОСОБА_3 . ОСОБА_3 казав, що вдарив ОСОБА_8 табуретом за шипшину, бо не домовились про межу.

Свідок ОСОБА_17 дав суду показання про те, що весною 2022 року його запросили як свідка. Біля 22 години був слідчий експеримент. ОСОБА_3 у присутності адвоката розповів, що він та ОСОБА_8 випивали. Потім ОСОБА_8 пішов на ОСОБА_3 із ножем. ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_8 стільцем і ОСОБА_8 впав. ОСОБА_3 бачив кров. Потім вони ще випили і ОСОБА_3 пішов спати. Вранці ОСОБА_3 прокинувся і виявив, що тіло ОСОБА_8 холодне. ОСОБА_3 злякався і витягнув тіло за будинок, пізніше переховав тіло, а ввечері вивіз на тачці тіло на поле.

Свідок ОСОБА_18 дав суду показання про те, що 01 квітня 2022 року, біля 21 години він був присутній коли слідчий все описував. Прийшли до ОСОБА_3 додому. ОСОБА_3 розповів, що ОСОБА_8 дістав ніж, а ОСОБА_3 захищався і вдарив ОСОБА_8 табуретом по голові. Потім ОСОБА_8 пішов у іншу кімнату і ліг на ліжко. Вранці ОСОБА_3 виявив, що ОСОБА_8 помер і витягнув його тіло у сад. Потім ОСОБА_3 вивіз тіло за село.

Свідок ОСОБА_19 дав суду показання про те, що ніж, фотографія якого знаходиться на 163 аркуші справи, він бачив вдома у ОСОБА_9 і впізнав цей ніж по вузькому лезу. Це звичайний ніж із вузьким лезом. ОСОБА_19 не може категорично стверджувати , що це ніж

ОСОБА_20 висновку експерта №34 від 12 травня 2022 року вбачається, що при судово – медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: синці лобно-скроневої ділянки голови справа, м?яких тканин правого ока з переходом на щоку, спинки носу; синці зовнішньої поверхні правого плечового суглобу, задньо-зовнішньої поверхні нижньої третини лівого плеча з переходом через лікоть до нижньої третини лівого передпліччя, тильної поверхні лівої китиці руки ближче до зап?ястя, по всій поверхні тилу правої китиці руки, передньо-зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, передньо-внутрішньої поверхні верхньо-нижньої третини правої гомілки; садна задньої поверхні ліктьового суглобу, передньо-внутрішньої поверхні верхньо-нижньої третини правої гомілки, які б у відношенні до живих осіб могли б відноситися до легких тілесних ушкоджень і не перебувають в причинному зв?язку з фактом настання смерті. Також виявлені синець 5-10 ребер по правій передньо-пахвинній лінії, переломи ребер справа 4,5,6,7-ме по середньо-ключичній лінії, 4,5,6-те по задньо-пахвинній лінії, 8,9-те по середньо-пахвинній лінії, 9-10-те по задньо-пахвинній лінії, 10-те по лопаточній лінії, 11-12 по лопаточній лінії з крововиливами в пристінну пліву та міжреберні м?язи, переломи ребер зліва 4,5,6-те по лівій передньо-пахвинній лінії, 6-те по лопаточній лінії, 7-ме по середньо-ключичній лінії, 8-ме по паредньо-пахвинній лінії та по лопаточній лініях, 9,10-те по лопаточній лінії, 11,12 – те по біляхребтовій лінії з крововиливами в пристінну пліву та міжреберні м?язи, які у відношенні до живих осіб могли б відноситися до тілесних ушкоджень середньо ступеню тяжкості, що потягли б за собою тривалий розлад здоров?я і не перебувають в причинному зв?язку з фактом настання смерті. Також виявлені забійні рани лівої скронево-тім?яної ділянки голови, в проекції лівого тім?яного бугра в кількості двох, по верхньому краю внутрішнього кінця лівої брови, садно в проекції лівого тім?яного бугра, синці лобно-скроневої ділянки голови зліва з переходом через м?які тканини очей на вилицеву ділянку обличчя, крововиливи в м?які тканини волосистої частини голови зі сторони внутрішньої поверхні в проекції нашкірних ран, субарахноїдальні крововиливи в лівій скронево-тім?яній долі головного мозку, правій скроневій долі та по внутрішній поверхні обох гемісфер головного мозку з локалізацією в обох лобних долях з просоченням крові в товщу речовини головного мозку, забій речовини головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці ?небезпечні для життя? в момент їх спричинення та перебувають у прямому причинному зв?язку з фактом настання смерті. Смерть ОСОБА_8 настала від закритої внурішньо-черепної травми із забоєм речовини головного мозку. Всі тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_8 прижиттєвого походження і відповідають на 27 березня 2022 року. Виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею. ОСОБА_8 було спричинено в загальній кількості щонайменше дванадцять саме ударів кулаками рук, можливо ногами та дерев?яним табуретом, без врахування послідуючого неодноразового падіння з висоти власного зросту, п?ять із яких було нанесено саме дерев?яним табуретом в ділянку волосистої частини голови. Наявність синців тильної поверхні лівої китиці руки ближче до зап?ястя та по всій поверхні тилу правої китиці руки свідчить про захист та самооборону ОСОБА_8 під час спричинення йому тілесних ушкоджень. Між спричиненням ушкоджень головного мозку, що потягло за собою смерть потерпілого та до моменту настання смерті ОСОБА_8 могло пройти не більше однієї години. Під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 у якийсь момент події перебував у вертикальному або близькому до нього положенні тіла та пересувався по кімнаті, тобто на протязі певного проміжку часу він виконував цілеспрямовані дії, під час яких міг пересуватися, оборонятись, кричати або кликати на допомогу. Орієнтовно, смерть ОСОБА_8 могла настати ІНФОРМАЦІЯ_2 у проміжок часу між 20-21 годинами вечора.

Експерт ОСОБА_21 дав суду показання про те, що показання обвинуваченого про те, що він наніс лише 3-4 удари по тілу потерпілого неспроможні. Було нанесено не менше 12 ударів. Ударів по голові було нанесено не менше п?яти. Переломи ребер не характерні для падіння з висоти власного зросту із подальшим співударанням. Потерпілому були нанесені удари в ділянку грудної клітки. Мінімальний час від моменту нанесення ударів і до настання смерті 5-10 хвилин. Смерть потерпілого настала в проміжок часу до однієї години з моменту нанесення йому тілесних ушкоджень. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ще жив і міг ходити. Мозок ОСОБА_9 анатомічно не ушкоджений. Є крововиливи та забій. Внаслідок набухання мозку зупинилося серцебиття і дихання. Та обставина, що ОСОБА_10 після отримання тілесних ушкоджень ще жив також підтверджується плямами крові на його підошвах та взутті. Тобто після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ще рухався, наступав на кров і знаходився у вертикальному положенні. Форма, розміри та характер синців стверджують, що вони були нанесені кулаками рук або ногами у твердому взутті. Переломи ребер не могли утворитися внаслідок падіння на сідниці. Переломи ребер не могли бути заподіяні при ударах табуретом зверху-вниз, якщо в цей час потерпілий стояв або сидів. Переломи ребер могли бути заподіяні ударом табурета зверху-вниз, якщо потерпілий в цей час лежав.

З висновку експерта №14 від 04 квітня 2022 року вбачається, що 01 квітня 2022 року під час судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не виявлено.

З висновку судово-психіатричного експерта №161 від 05 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 на даний час ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, може усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період час до якого відносить інкриміноване йому діяння ОСОБА_3 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства, та ознак іншого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв, він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними.

З протоколу огляду місця події від 31 березня 2022 року вбачається, що біля житлового будинку АДРЕСА_1 слідчим було виявлено та вилучено кросівки ?Nike? та сорочку зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору.

З висновку судово-імунологічної експертизи №594 від 28 квітня 2022 року вбачається, що в плямах бурого кольору на парі чоловічих кросівок знайдено кров людини та виявлено антиген Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові О, в даному випадку від ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

З протоколу обшуку від 05 квітня 2022 року вбачається, що у житловому будинку АДРЕСА_1 виявлено плями речовини бурого кольору на дверях, кахельній грубці, дерев?яному стільці, климок, наволочку, простирадло із слідами речовини бурого кольору, тачку із чотирма колесами і пластиковим коритом.

З висновку судово-імунологічної експертизи №619 від 27 квітня 2022 року вбачається, що в плямі бурого кольору на фрагменті марлі (змив із дерев?яного стільця вилучений під час обшуку у житловому будинку АДРЕСА_1 ) знайдено кров людини та виявлено антиген Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові О, в даному випадку від ОСОБА_8 або ОСОБА_3 .

З висновку судово-імунологічної експертизи №620 від 27 квітня 2022 року вбачається, що в плямі бурого кольору на фрагменті марлі (змив із поверхні дерев?яних дверей вилучений під час обшуку у житловому будинку АДРЕСА_1 ) знайдено кров людини та виявлено антиген Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові О, в даному випадку від ОСОБА_8 або ОСОБА_3 .

З висновку судово-імунологічної експертизи №621 від 27 квітня 2022 року вбачається, що в плямі бурого кольору на фрагменті марлі (змив із кахельної груби вилучений під час обшуку у житловому будинку АДРЕСА_1 ) знайдено кров людини та виявлено антиген Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові О, в даному випадку від ОСОБА_8 або ОСОБА_3 .

З висновку судово-імунологічної експертизи №622 від 27 квітня 2022 року вбачається, що в плямах бурого кольору на двох фрагментах бавовняної тканини (фрагменти простирадла вилучені під час обшуку у житловому будинку АДРЕСА_1 ) знайдено кров людини та виявлено антиген Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові О, в даному випадку від ОСОБА_8 або ОСОБА_3 .

З висновку судово-імунологічної експертизи №623 від 27 квітня 2022 року вбачається, що в плямах бурого кольору на фрагменті килимової доріжки (вилучено під час обшуку у житловому будинку АДРЕСА_1 ) знайдено кров людини та виявлено антиген Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові О, в даному випадку від ОСОБА_8 або ОСОБА_3 .

З висновку судово-імунологічної експертизи №624 від 27 квітня 2022 року вбачається, що в плямах бурого кольору на наволочці (вилучена під час обшуку у житловому будинку АДРЕСА_1 ) знайдено кров людини та виявлено антиген Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові О, в даному випадку від ОСОБА_8 або ОСОБА_3 .

Суд вважає неправдивими покази ОСОБА_3 про те, що він наніс чотири удари дерев?яним табуретом по голові та руках ОСОБА_8 , коли ОСОБА_8 нападав до нього з ножем. Зокрема такі показання спростовуються висновком судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що ОСОБА_8 було спричинено в загальній кількості щонайменше дванадцять саме ударів кулаками рук, можливо ногами та дерев?яним табуретом, без врахування послідуючого неодноразового падіння з висоти власного зросту, п?ять із яких було нанесено саме дерев?яним табуретом в ділянку волосистої частини голови. Наявність синців тильної поверхні лівої китиці руки ближче до зап?ястя та по всій поверхні тилу правої китиці руки свідчить про захист та самооборону ОСОБА_8 під час спричинення йому тілесних ушкоджень. Покази ОСОБА_3 також спростовуються показаннями експерта ОСОБА_22 , який дав суду показання про те, що показання обвинуваченого про те, що ним було нанесено 3-4 удари по тілу потерпілого неспроможні. Було нанесено не менше 12 ударів. Ударів по голові було нанесено не менше п?яти. Переломи ребер не характерні для падіння з висоти власного зросту із подальшим співударанням. Потерпілому були нанесені удари в ділянку грудної клітки. Форма, розміри та характер синців стверджують, що вони були нанесені кулаками рук або ногами у твердому взутті. Переломи ребер не могли утворитися внаслідок падіння на сідниці. Переломи ребер не могли бути заподіяні при ударах табуретом зверху-вниз, якщо в цей час потерпілий стояв або сидів. Переломи ребер могли бути заподіяні ударом табурета зверху-вниз, якщо потерпілий в цей час лежав. Суд вважає такі показання обвинуваченого формою захисту від пред?явленого обвинувачення. Суд також враховує, що після того як на ОСОБА_3 нібито напав ОСОБА_8 , ОСОБА_3 не повідомив про це правоохоронні органи. Виявлені тілесні ушкодження свідчать про захист та самооборону ОСОБА_8 , а не ОСОБА_3 . Суд вважає, що факт виявлення на території садиби обвинуваченого ножа, який ймовірно належить потерпілому, не свідчить, що потерпілий з цим ножем напав на обвинуваченого.

Суд також вважає безпідставними посилання обвинуваченого та його захисника на те, що ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 в стані необхідної оборони. Відповідно до ч.1 ст.36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Частиною 2 цієї статті передбачено, що кожен має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади для захисту. Згідно до частини 6 статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Верховний суд у постанові від 10 липня 2018 року по справі №154/1636/15 зазначив, що у разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), то такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах. Суд вважає, що у даному випадку визначальним у поведінці ОСОБА_3 , який наніс потерпілому не менше дванадцяти ударів кулаками рук, можливо ногами та дерев?яним табуретом, п?ять із яких було нанесено саме дерев?яним табуретом в ділянку волосистої частини голови потерпілого, було не відвернення нападу та захист, а саме бажання спричинити шкоду потерпілому. Суд також вважає неправдивими показання обвинуваченого про те, що потерпілий напав на нього із ножем. Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення „поза розумним сумнівом”. Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів. У даному випадку відсутні докази які б доводили „поза розумним сумнівом” , що ОСОБА_3 діяв у стані необхідної оборони.

Суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, яке підтримують потерпілі, не знайшло свого підтвердження, позиція потерпілих про необхідність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1  ст. 115 КК України  є необґрунтованою та спростовуються встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення.

Так, ч. 1 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. У свою чергу ч. 2 ст. 121 КК передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Умисне вбивство відрізняється від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, і визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків; вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).

Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

При цьому        спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.

З огляду на зазначене суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що поведінка обвинуваченого до та після вчинення злочину, механізм, характер, спосіб завдання, кількість ударів та локалізація тілесних ушкоджень, які заподіяні обвинуваченим у різні частини тіла потерпілого, не дозволяють категорично стверджувати на спрямованість дій обвинуваченого саме на позбавлення життя потерпілого. Суд також бере до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували, що обвинувачений припинив свої злочинні дії ще за життя потерпілого. Про те, що потерпілий після заподіяння йому тілесних ушкоджень ще міг жити і навіть ходив стверджується висновком судово-медичної експертизи та показаннями експерта. Суд вважає, що ОСОБА_3 мав умисел саме на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 121 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд згідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання.

Обставин, які б обтяжували покарання судом не встановлено. Суд вважає. що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що ОСОБА_3 скоїв злочин у стані сп?яніння.

Обставин, які б пом`якшували покарання судом не встановлено.

Враховуючи вказані вище обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.

Таке покарання є необхідним та буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд, -

                                       УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з 01 квітня 2022 року, тобто з моменту його затримання в даному кримінальному провадженні, зарахувавши у строк відбування покарання попереднє ув`язнення з розрахунку день за день.

До вступу вироку в законну силу залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1544 (одну тисячу п?ятсот сорок чотири) гривні 58 (п?ятдесят вісім) копійок витрат на залучення експерта.

Речові докази по справі: сліди пальців рук, які перекопійовані на два відрізки ПЛС - зберігати у справі, наволочку синього колору, чоловічий станок для гоління, два відрізки паперу з написами, зубну щітку, шапку, куртку темно-жовтого кольору, светр чорного кольору, рейтузи блакитного кольору, труси сірого кольору, носки чорного та сірого кольору, джинси, чоботи чорного кольору, ніж із дерев?яною ручкою - повернути потерпілим ОСОБА_15 та ОСОБА_7 , мобільний телефон VIAAN, мобільний телефон NOMI, частини мобільного телефону Самсунг, тачку із чотирма колесами та пластиковим коритом, кросівки ?Nike?, сорочку зеленого кольору, куртку синього кольору, светр коричневого кольору, калоші, джинсові штани, чорного кольору светр із зеленими візерунками, лопату, наволочку – повернути ОСОБА_3 , зліпок сліду тачки, змиви з дерев`яного стільця, змиви з нижньої частини дверей, змиви з кахельної груби, два фрагмента простирадла, фрагмент килимового покриття - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.        Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були в судовому засіданні.

Суддя: