Справа № 135/106/22

Провадження № 1-кп/147/53/22

У Х В А Л А

іменем України

22 грудня 2022 року                                                                               смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

із секретарем ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

при розгляді у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою «Вінницька установа виконання покарань №1» в залі суду обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020000000244 від 16.04.2021, про обвинувачення:

ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України,

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020000000244 від 16 квітня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

19 грудня 2022 року через канцелярію суду, від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198480 грн. та в разі її внесення, покладення на обвинуваченого процесуальних обов`язків, пославшись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування та продовження йому вказаного запобіжного заходу. Так, обвинуваченому ОСОБА_6 у разі доведення його вини за інкримінований злочин передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що у сукупності із наявними даними про те, що він є учасником організованої групи, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, може стати підставою для його переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності або покарання; обвинувачений може продовжити злочинну діяльність шляхом вчинення нових злочинів, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_7  у судовому засіданні заперечувала щодо клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 та заявила клопотання про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічну пору доби, яке обгрунтувала тим, що її підзахисний за місцем проживання характеризується позитивно, співпрацює з прокуратурою та має намір укласти угоду про визнання винуватості. Крім того, ОСОБА_6 через обраний вид запобіжного заходу не може виконувати обов`язок щодо утримання матері, яка проживає одна, оскільки інших родичів немає, а сім`я його брата виїхала з міста Ладижин в період воєнного стану. Автобуси від будинку проживання матері не ходять, а аптека знаходиться далеко. Стверджує, що ОСОБА_6 порівняно з іншими обвинуваченими знаходиться у нерівних умовах, оскільки він перебуває під вартою, а вони ні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, продовжений востаннє ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 31.10.2022, спливає 29.12.2022.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, варто вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) колегія суддів використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що ризики, заявлені стороною обвинувачення та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2021 та існування яких стало підставою для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час продовжують існувати, виходячи з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_6 відповідно до положень ст.12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 9 до 12 років з конфіскацією майна (ч. 3 ст. 307 КК України).

З моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

За таких обставин, суд погоджується і вважає доведеними заявлені прокурором ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та за сукупності вказаних вище обставин, враховуючи дані про обвинуваченого та обставини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне продовжити раніше обраний відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки ризики, які слугували підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, свою актуальність не втратили, у справі лише розпочато судовий розгляд, зокрема допит свідків, не досліджено доказів.

Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, на думку суду, також потрібно залишити визначений ухвалою слідчого судді розмір застави, відповідно до порядку передбаченого ч.3 ст.183 КПК України з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави.

Щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд зазначає таке.

13 грудня 2022 року судом уже вирішувалось аналогічне клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , відтак наведені в судовому засіданні твердження захисника уже досліджувались судом та повторної оцінки не потребують.

Крім того, суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та посилання сторони захисту на те, що його матір проживає сама та її місце проживання віддалене від критичної інфраструктури, як на підставу пом`якшення запобіжного заходу, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами. Також варто зазначити, що твердження захисника про нерівні умови порівняно з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні є безпідставними, оскільки відносно усіх обвинувачених було обрано одну міру запобіжного заходу – тримання під вартою, проте обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були звільнені з-під варти після внесення застави. Суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_6 не позбавлений можливості такого ж звільнення з-під варти після внесення застави.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 13.12.2022 дав згоду на укладення угоди про визнання винуватості не є аргументом про зміну запобіжного заходу, оскільки даний факт ніким не підтверджено і не спростовано.

Жодних доказів неможливості перебування обвинуваченого під вартою суду не надано. Прокурором повністю доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та наявність обґрунтованої підозри, а тому застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків та запобігти ризикам наведених в клопотанні, відтак клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів – тобто до 19 лютого 2023 року включно.

Заставу, визначену ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2021, залишити без змін у раніше визначеному розмірі.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки: прибувати на виклики суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора чи суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя                                                           ОСОБА_10

Судді:                                                                                 ОСОБА_11

                                                                                            ОСОБА_12 ОСОБА_13