УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/5522/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст. 263 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року. Житомирський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 29.06.2022 у кримінальному провадженні № 12020060020000039 за ч. 1 ст. 263 КК України щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Апеляційного суду Житомирської області від 20.02.2006 із змінами, внесеними постановою Верховного Суду України від 08.06.2006 за ст. ст. 187 ч. 4, 358 ч. 3, 263 ч. 1, 115 ч. 2 п. п. 6, 12; 70 КК України на 15 років позбавлення; звільненого з місця відбування покарання 11.05.2018 по відбуттю строку покарання, -

в с т а н о в и в:

Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 29.06.2022  ОСОБА_7  засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. ст.  75, 76 КК України  вирішено звільнити ОСОБА_7  від відбування покарання з випробуванням на 2 роки з покладенням на нього обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Вирішено долю судових витрат та речових доказів.

Відповідно до вироку, що оскаржується в апеляційному порядку, у невстановлений слідством день, час та місці, ОСОБА_7 не маючи передбаченого законом дозволу, діючи зі злочинним умислом, спрямованим на придбання вогнепальної зброї та боєприпасів, з метою подальшого їх носіння та зберігання, усвідомлюючи протиправний характер свого злочинного умислу, придбав у невстановлений спосіб 7 (сім) пістолетних патронів калібру 9 мм, що є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, пістолет «Browning» моделі 1922 року, калібру 9 мм, який є самозарядною нарізною стрілецькою вогнепальною зброєю, та саморобний пристрій для безшумної і безполум`яної стрільби «глушник». В подальшому ОСОБА_7 , у порушення Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристрої вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС № 662 від 21.08.1998 та «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, умисно незаконно перевіз вказану зброю та боєприпаси до місця свого проживання по АДРЕСА_1 та зберігав їх у поліетиленовому пакунку у підвалу будинку, заховавши його в землю до моменту їх знайдення та вилучення поліцейськими 04.01.2020 в період часу з 10 год. 25 хв. по 20 год. 40 хв.

В апеляційній скарзі прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_9 , який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Твердить про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність – ст. ст. 65, 75, 76 КК України та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, явну несправедливість покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України внаслідок м`якості. Вказує, що приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням на 2 роки суд належним чином не врахував дані про попередню судимість ОСОБА_7 та висновок органу пробації щодо можливого покарання.

Заслухавши доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, міркування захисника та обвинуваченого в заперечення апеляційної скарги, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.

З матеріалів справи видно, що висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України є обґрунтованими та не оспорюються в апеляційному порядку. Тому вимога апеляційної скарги прокурора про повне скасування вироку та повторне визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є необґрунтованою.

Разом з тим, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування ст. ст. 65, 75, 76 КК України та явну несправедливість призначеного ОСОБА_7 покарання внаслідок м`якості, оскільки в порушення вимог ст. 65 КК України, суд не повністю врахував тяжкості кримінального правопорушення, виходячи з усіх обставин справи, зокрема, фактів придбання, перенесення та зберігання боєприпасів та вогнепальної зброї – пістолета «Browning» із саморобним пристроєм для безшумної стрільби, а також всіх даних про особу обвинуваченого.

Зокрема, тих обставин, що ОСОБА_7 має непогашену судимість за попереднім вироком Апеляційного суду Житомирської області від 20.02.2006 за ст. ст. 187 ч. 4, 358 ч. 3, 263 ч. 1, 115 ч. 2 п. п. 6, 12; 70 КК України, яким його засуджено за вчинення 06.09.2002 розбійного нападу та 02.10.2002 у м. Бердичеві Житомирської області розбійного нападу та умисного вбивства при обтяжуючих обставинах за попередньою змовою групою осіб з використанням незаконно придбаних пістолетів «Браунінг» та «Макарова», обладнаних пристроями для безшумної стрільби (а. с. 80-81, 82-106).

Крім того, згідно досудової доповіді Корольовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» МЮУ від 05.10.2020, з урахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_7 , його способу життя, історії правопорушень, а також високої ймовірності вчинення повторного правопорушення, орган пробації прийшов до висновку, що виправлення вказаної особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не можливе (а. с. 22-24).

Апеляційний суд визнає необгрунтованим міркування захисника під час апеляційного розгляду про недопустимість вказаної досудової доповіді, оскільки допустимість даного документу не оспорювалася сторою захисту під час розгляду справі в суді першої інстанції.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, особу винного та обставини, що обтяжують (рецидив злочинів) та пом`якшують (щире каяття) покарання, колегія суддів приходить до висновку, що призначене судом першої інстанції мінімальне за розміром покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_7 без застосування ст. ст. 75, 76 КК України.

Тому вирок місцевого суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ст. 420 КПК України в частині звільнення обвинувачного від призначеного судом першої інстанції покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з ухваленням нового вироку.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 420 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу прокурора Житомирської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 29.06.2022 за ч. 1 ст. 263 КК України щодо ОСОБА_7 скасувати в частині звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного судом першої інстанції покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України та ухвалити новий вирок, яким вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 263 КК України до призначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

У решті вирок місцевого суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді: