Судове рішення 753/3758/22 від 23.12.2022

Особи

Учасники процесу:

обвинувачений: Волковський Віталій Вікторович
обвинувачений: Татаренко Михайло Юрійович
потерпілий: Стішова Наталія Сергіївна
Захисник: Николенко Роман Сергійович
Захисник: Яремчук Руслан Леонідович
заява: Просалова Ольга Михайлівна
Захисник: Москаленко Сергій Іванович

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #482161755

Справа №753/3758/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/4399/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

20 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2022 року, якою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» до 20 січня 2023 року включно, визначений раніше судом розмір застави (у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) залишено без змін,-

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12022100020000690 від 18 лютого 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за фактом таємного викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.11.2022 року обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 20.01.2023 року включно. Визначений раніше судом кожному з обвинувачених розмір застави залишений без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, змінити йому запобіжний захід на будь-який інший, не пов`язаний з перебуванням під вартою, а також зменшити суму застави до мінімальної суми в розмірі 40 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, а прокурором не надано жодних конкретних доказів щодо підтвердження їх існування. Вважає, що суд безпідставно приймає до уваги позицію сторони обвинувачення, не приймаючи до уваги його доводи щодо невинуватості. Крім того, зазначає, що у нього є місце проживання та сім`я.

Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, яка набрала чинності 14.01.2021 року, у зв`язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

Перевіривши матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Враховуючи те, що ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 тому рішення суду в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 апеляційним судом не переглядається.

Як встановлено ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції при розгляді питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано та враховано всі обставини, за яких таке продовження можливе.

Всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченого, суд першої інстанції при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 належним чином дослідив всі обставини, які мають значення для вирішення даного питання, врахував конкретні обставини кримінального провадження, дані, що характеризують особу обвинуваченого, характер та тяжкість злочину, який йому інкриміновано, та правильно встановив, що продовжують існувати обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою жодним чином не зменшились і в сукупності з даними про особу обвинуваченого, на даному етапі провадження, вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного йому запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд взяв до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчинених злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та правильно прийшов до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Рішення суду першої інстанції прийнято на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення.

Крім того, на переконання колегії суддів, наявність у обвинуваченого сім`ї та місця проживання не може слугувати дійсною гарантією відсутності у обвинуваченого наміру переховування від суду та органів слідства, вчинити інше кримінальне правопорушення, та не виключає можливість продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На думку колегії суддів, обставини, які зазначені обвинуваченим в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Також колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні, всупереч доводам обвинуваченого, відповідним і достатнім є визначений судом першої інстанції розмір застави.

Так, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції врахував обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 його майновий стан, та дійшов до обґрунтованого висновку щодо необхідності визначити обвинуваченому заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання покладених на нього обов`язків.

На переконання колегії суддів, таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, доводів на спростування вищевказаних висновків суду першої інстанції обвинуваченим не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення без змін.

Керуючись положеннями ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2022 року, якою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» до 20 січня 2023 року включно - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Суддя Суддя

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 51-1301 ск 22 (розгляд 51-1301 дс 22)