Справа № 202/8021/22

Провадження № 1-кп/202/491/2022

УХВАЛА

20 грудня 2022 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні за №12022041660000493 від 01 вересня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.262 КК України-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022041660000493 від 01 вересня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.121, ч.1 ст.262 КК України.

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1-3,5 ч.1 ст.177 КПК України, просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений з метою уникнення від відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду, крім того розуміючи факт того, що обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення базується на показаннях потерпілих та свідків, тому він може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на них, та шляхом погроз або умовлянь із застосуванням фізичного або психологічного впливу примусити останніх змінити свої покази, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше судимий за злочин, пов`язаний з незаконним поводженням зі зброєю, належних висновків для себе не зробив й знову обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів.

Потерпілий позицію прокурора підтримав.

Захисник обвинуваченого у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити, зазначивши що прокурором не були доведені ризики, на які він посилався у своєму клопотанні, а перелічені прокурором ризики мають характер припущень. На підставі викладеного заявив клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу на домашній арешт. В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, оскільки протягом 13 років проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_7 . Від вищезазначеного шлюбу має малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того у обвинуваченого на утриманні є одинока матір похилого віку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в силу свого віку потребує догляду. На підставі викладеного зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи.

Обвинувачений позицію свого захисника підтримав.

Вислухавши думки учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2022 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25 грудня 2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Мотивуючи клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом встановлено, що обвинуваченому інкримінований у тому числі злочин за ч.2 ст.121 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти роківтому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі в суді не допитані, теж неможливо повністю виключити, оскільки, як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит потерпілого та свідків судом ще не розпочато.

Крім того, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений раніше вже був засуджений за корисливий злочин.

При цьому ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України прокурором у судовому засіданні доведений не був та не враховується судом при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При вирішенні питання про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, окрім наявних ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, враховує, що обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, міцні соціальні зв`язки, з 2009 року проживає однією сім`єю без укладення шлюбу з ОСОБА_10 , що підтверджується довідкою №24 від 02 вересня 2022 року, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та мати похилого віку - ОСОБА_9 , 1952 року народження.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 стійких соціальних зв`язків, постійного місця проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини та особи похилого віку, суд приходить до висновку, що зі спливом тривалого часу перебування обвинуваченого під вартою, прокурором у судовому засіданні не було доведено, що інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить невілювання встановлених судом ризиків з боку обвинуваченого ОСОБА_5 .

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 та задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт за місцем його проживання із забороною залишати місце проживання у визначений судом період та застосуванням електронного засобу контролю, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком до 19 лютого 2023 включно.

На підставі ч.3 ст.202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_5 негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши його з-під варти в залі судового засідання. Копію ухвали передати для виконання в частині зміни запобіжного заходу на домашній арешт органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст.110,315-317,369,371 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 із тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю, строком до 19 лютого 2023 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України та зобов`язати прибувати до суду у визначений судом час; повідомляти суд про зміну місця проживання; утриматися від спілкування зі всіма потерпілими, свідками, зазначеними в обвинувальному акті та реєстрі до нього крім тих, що в розумінні п.1 ч.1 ст.3 КПК України, є його близькими родичами та членами родини, зареєстровані (постійно мешкають) за місцем мешкання обвинуваченого; здати на зберігання суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; цілодобово не залишати своє місце проживання; носити електронний засіб контролю.

На підставі ч.3 ст.202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_5 негайно доставити до місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали передати для виконання в частині зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1 .