Справа № 199/9372/22
Провадження (3/199/5259/22)
ПОСТАНОВА
іменем України
19.12.2022 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Савченко Є.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за участю: ОСОБА_1 , -
В С Т А Н О В И В:
У відношенні ОСОБА_1 , 01.12.2022 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, в тому, що він, «01.12.2022 року о 14:55 год., в м.Дніпро, по вул. Д.Шосе, буд.22, ОСОБА_1 керував ТЗ Jeep Wrangler № НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України»
Згідно протоколу вважається, що в діях ОСОБА_1 мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні докази, письмове клопотання останнього, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з наступним.
Відповідно до ст.ст.245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі
Не може вважатися належним та допустимим доказом також і відеозапис із нагрудної камери відеоспостереження працівників патрульної поліції, записаний на DVD диск з огляду на наступне: порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них регулюється Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 №14/1 та п.4.1, 4.2 Розділу ІV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100. Згідно п.3.5. Інструкції №100 після активації нагрудної камери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Згідно Інструкції №100 працівникам патрульної поліції заборонено, зокрема змінювати, редагувати, видаляти, копіювати, передавати третім особам або іншим чином поширювати відеозаписи, зроблені на нагрудну відеокамеру без дозволу начальника Департаменту патрульної поліції або начальника управління патрульної поліції у місті. Згідно п.5.2 Інструкції №100 відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції надаються працівникам Департаменту патрульної поліції та управлінь патрульної поліції у містах з метою виконання ними функціональних обов`язків за погодженням з начальником Департаменту патрульної поліції або начальника управління патрульної поліції у місті. Як виходить з долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозапису, він є зміненим.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння регламентований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 (далі Інструкція)
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, згідно пункту 7 Інструкції, огляд в закладі охорони здоров`я проводиться лише в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським. Суд вважає, що вказана норма дозволяє оптимізувати час на проведення огляду водіїв та убезпечує добросовісних водіїв від зловживань з боку працівників правоохоронного органу.
Відповідно до п. п. 3,4 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ознаками алкогольного сп`яніння у водія є: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, однак зазначені ознаки працівниками патрульної поліції не було жодним чином встановлені у ОСОБА_1 та під час всієї процедури не оголошувались, що суперечить положенням ст.266 КУпАП.
Окрім цього, в порушення вимог ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», рапорт працівника патрульної поліції, що було долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не містить підстави зупинки транспортного засобу під керуванням водія.
Отже, сам по собі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за недоведеністю таких ознак не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, проведення такого огляду можливе лише за наявності ознак сп`яніння (п. п. 1,12 Розділ 11).
Окрім цього, згідно долученого відеозапису працівників патрульної поліції, відсутні докази безпосереднього керування ТЗ саме ОСОБА_1 , оскільки зазначений відеозапис розпочинається з моменту, коли автомобіль Jeep Wrangler № НОМЕР_1 знаходився в нерухомому стані.
На підставі цього, можна зробити висновок, що фактично матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу керування ТЗ ОСОБА_1 , а отже на нього не могли розповсюджутись норми п. 2.5. ПДР України.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – задовольнивши клопотання ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: Є.М.Савченко