20.11.2022        

Справа № 331/4406/22

Провадження № 1-кс/331/1293/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

20 листопада 2022 року                                                місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Запоріжжі клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження № 12022082020001099, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню професійну освіту, одружений, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

27.02.2006 року Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на два роки;

12.12.2006 року Ленінським районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 321 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Заводського районного суду міста Запоріжжя від 27.02.2006 року і визначено покарання три роки один місяць позбавлення волі. Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 12.03.2009 року був умовно-достроково звільнений 20.03.2009 року з Вільнянської виправної колонії Запорізької області № 20. Не відбута частина покарання 7 місяців 4 дня позбавлення волі;

22.07.2009 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до одного року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12.12.2006 року і визначено покарання у вигляді одного року одного місяця позбавлення волі. 19.08.2010 року звільнений з Оріхівської виправної колонії Запорізької області № 88, у зв`язку із відбуттям строку покарання;

07.01.2011 року Ленінським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до п`яти років позбавлення волі. Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.07.2014 року був умовно-достроково звільнений 30.07.2014 року з Софіївської виправної колонії Запорізької області № 55. Не відбута частина покарання 1 рік 5 місяців 27 днів позбавлення волі;

24.10.2019 року обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України направлено до Запорізького районного суду Запорізької області;

16.12.2021 року обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до Запорізького районного суду Запорізької області;

28.01.2022 року обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.

Вищезазначені кримінальні провадження знаходяться на розгляді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя,

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2022 року старший слідчий слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Вознесенівського окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідча зазначила, що в провадженні слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022082020001099 від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 18 листопада 2022 року, приблизно о 09 годині 17 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись у торговому залі магазину «Аврора», який розташований за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, 152, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгових полиць зазначеного магазину, таємно викрав майно, що належить ТОВ «Вигідна покупка», сховавши до своєї наплічної сумки чотири банки молока незбираного згущеного Первомайськ з цукром, ємністю 370 грам, номер за описом 57810, вартістю 55 гривень 00 копійок за одиницю товару, без урахування ПДВ, а всього на загальну суму 220 гривень 00 копійок.

В цей час злочинні дії ОСОБА_4 були помічені охоронцем ТОВ «Вигідна покупка» та ОСОБА_4 , розуміючи те, що його злочинні дії викриті, не реагуючи на вимогу охоронця зупинитись та повернути викрадене майно, утримуючи викрадене майно при собі, вибіг з приміщення магазину, однак біля будинку № 152 по проспекту Соборному у місті Запоріжжі був зупинений охоронцем ТОВ «Вигідна покупка».

Отже, ОСОБА_4 відкрито викрав майно магазину «Аврора» на загальну суму 220 гривень 00 копійок, чим спричинив ТОВ «Вигідна покупка» майнову шкоду на вищевказану суму.

18 листопада 2022 року органом досудового розслідування, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 208 КПК України, здійснено затримання громадянина України ОСОБА_4

18 листопада 2022 року ОСОБА_4 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

18 листопада 2022 року підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику – адвокату ОСОБА_5 вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме:

-- рапортом помічника чергового ОСОБА_7 (ЄО № 15447 від 18.11.2022 року);

-заявою ОСОБА_8 від 18.11.2022 року про вчинення кримінального правопорушення;

-протоколом огляду місця події від 18.11.2022 року;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 18.11.2022 року;

-протоколом огляду предмету від 18.11.2022 року;

- постановою про визнання речовим доказом від 18.11.2022 року;

-протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_8 від 18.11.2022 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.11.2022 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18.11.2022 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.11.2022 року;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Органом досудового розслідування, відповідно до положень п. 4) ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може:

переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , будучи особою, яку раніше було притягнуто до кримінальної відповідальності, за вчинення аналогічних злочинів, на шлях виправлення не став і продовжує вчиняти корисливі злочини.

Таким чином, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тому слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні внесене клопотання підтримала за викладеними вище мотивами та обґрунтуванням, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 і його захисник – адвокат ОСОБА_5 в судовому заперечували проти задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважають за можливе обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби. При цьому, захисник заперечував проти наявності ризику, передбаченого п.1) ч.1 ст. 177 КПК України, вважає вказаний ризик не доведеним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування і суду.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що тривалий час проживає разом з ОСОБА_4 у цивільному шлюбі. Разом з ними проживає її син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вихованні якого допомагає ОСОБА_4 . Проживають вони у АДРЕСА_2 .

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, прийшов до наступного.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За правилами частини 1 статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію обвинуваченого;

7) майновий стан обвинуваченого;

8) наявність судимостей у обвинуваченого;

9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Із змісту вищенаведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання, на підтвердження наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчим зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів проти власності.

Між тим, твердження слідчого і прокурора про тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , не є достатньою підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, суд враховує, що в розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою.

Так, зокрема, в справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак, Суд неодноразово відзначав, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Крім того, на підтвердження наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчим також зазначено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як останній не має стійких соціальних зв`язків, у нього відсутня родина та утриманці.

Перевіряючи доводи клопотання в частині посилання слідчим на ризики, які зазначені в статті 177 КПК України, в судовому засіданні встановлено, що слідчим лише формально зазначено ризик, який передбачений пунктом 1) ч. 1 ст. 177 КПК України щодо переховування підозрюваним ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки жодного доказу на підтвердження цієї обставини суду не було надано.

В судовому засіданні також було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, тривалий час проживає разом із співмешканкою та її малолітнім сином, офіційно не працевлаштований, проте, працює у людей по найму, у яких виконує роботу по господарству, копає зливні вигрібні ями. Отже, з зазначеного вище вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, забезпечує себе і родину шляхом тимчасових заробітків.

За правилами частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи факти, які встановлені у судовому засіданні та матеріали, на які посилається слідчий і прокурор, слідчий суддя приходить до висновку, що при розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, прокурор довів обставини, які передбачені п.п. 1), 2) ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, і існує ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий та на цей час на розгляді у Орджонікідзевському районному суді міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за звинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до положень статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Отже, аналізуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, а також враховуючи, що слідчим не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності ризику, передбаченого пунктом 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, суд відмовляє в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 і застосовує до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт в певний період доби з покладенням процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження № 12022082020001099, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, строком на два місяці, у межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокурора або суду на визначений день та час;

не залишати фактичного місця проживання, а саме квартири АДРЕСА_3 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня без дозволу слідчого;

повідомляти слідчого про зміну місця проживання.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби до 17 січня 2023 року включно.

Виконання даної ухвали покласти на слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 , контроль за виконанням покласти на процесуального прокурора.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому та прокурору.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20 листопада 2022 року.

Повний текст ухвали оголошено 22 листопада 2022 року о 16 годині 00 хвилин.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_13 ОСОБА_14