145/187/22

                                                                1-кс/145/221/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2022 р.                                                        смт. Тиврів        

       Слідчий суддя Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Тиврів, клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Вінницького РУП ГУНП в Вінницькій області капітана поліції  ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12022020080000025 від 07.02.2022 року,

В С Т А Н О В И В:

       Старший слідчий СВ відділення поліції №2 Вінницького РУП ГУНП в Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням у якому зазначає, що 07.02.2022, приблизно о 10:00 год., ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , будучи об`єднаними між собою спільним злочинним умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи по АДРЕСА_1 , вирішили реалізувати свій злочинний умисел по відношенню до особи похилого віку - ОСОБА_10 .

       З цією метою, ОСОБА_8 підійшла до домоволодіння потерпілої АДРЕСА_2 , де у хвіртці зі сторони вулиці зустріла ОСОБА_10 , з якою навмисно ініціювала діалог, з метою відвернення уваги останньої.

В цей же момент, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , скориставшись тим, що ОСОБА_8 за їх попередньою домовленістю між собою відволікає потерпілу ОСОБА_10 , зайшли з лівого боку через нежиле сусіднє домоволодіння АДРЕСА_3 , обійшовши через присадибну земельну ділянку, пройшли з тилу на території подвір`я до житлового будинку ОСОБА_10 та діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, реалізовуючи спільний злочинний умисел, через вхідні двері не зачинені потерпілою на замок, пройшли всередину будинку, де в одній з житлових кімнат, відшукали розміщений під столом кошик, звідки викрали пенсійні заощадження потерпілої в розмірі 20 000 грн. (всі з яких купюрами номіналом по 500 гривень).

В подальшому, в момент продовження розмови між потерпілою ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , вийшовши зворотнім шляхом з домоволодіння, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_8 про те, що їх спільний злочинний умисел реалізовано, після чого всі троє з місця злочину зникли, завдавши потерпілій ОСОБА_10 матеріального збитку на вищевказану суму.

Сусларь ОСОБА_11 , 14.02.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що поєднана з проникненням до житла та вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 - по всій території України введено воєнний стан.

З моменту запровадження воєнного стану по всій території України, починаючи з 24.02.2022 місцезнаходження ОСОБА_5 було не відоме, у зв`язку з чим, постановою прокурора від 17.03.2022 кримінальне провадження було зупинено, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України.

В подальшому, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження по розшуку осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, постановою прокурора від 31.05.2022 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні відновлено.

Постановою слідчого від 31.05.2022 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Таким чином, строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні в залишку становить 27 днів.

Вина підозрюваної ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 , яка в своїх показаннях повідомила про обставини злочину та описала трьох жінок ромської національності причетних до його вчинення, одною з яких виявилась ОСОБА_5 ; протоколом огляду автомобіля «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_1 , який був оглянутий слідчим за правилами обшуку на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України як такий, на якому пересувались ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в якості пасажирів, у якому слідчим відшукано у сумці-косметичці ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 17 000 грн. (всі з яких купюрами номіналом по 500 гривень); протоколом пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, під час якого потерпіла  ОСОБА_10  впізнала з-поміж чотирьох фотознімків  ОСОБА_5 , як одну з трьох жінок ромської національності, про яких вона зазначала у своїх показаннях; висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 09.02.2022 № СЕ-19/102-22/1714-БД, яким встановлено, що генетичні клітини з ядрами, які були виявлені у змиві з банки, як схованки грошей потерпілою ОСОБА_10 , що містилась у кошику - належать ОСОБА_5 , яка вчиняла даний злочин за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та іншими зібраними доказами у кримінальному провадженні.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи вищевикладене та те, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування та оголошена в розшук, в разі встановлення місцезнаходження останньої, застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваної не перешкоджатиме їй здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5, ст. 177 КПК України, не гарантуватиме виконання покладених на неї обов`язків та не забезпечить дотримання розумних строків досудового розслідування, просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком на 27 днів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Захисник ОСОБА_6 та підозрювана ОСОБА_5 заперечували в задоволенні клопотання та просили застосувати до останньої запобіжний захід у виді домашнього арешту.

       Заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

       Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу або його зміну, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, відповідно до ст.178 КПК України.

       При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання, суд приймає до уваги, що згідно ст.183 ч.1 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

       Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

       Суд приймає до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою» № 4 від 25.04.2003, згідно якого взяття під варту є найбільш суровим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявних підстав вважати, що інші (менш сурові) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

       Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано фактом вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, оскільки справжні інтереси суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

       Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

       Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

       1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

       2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

       3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

       У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

       Органом досудового розслідування 14.02.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

       Відповідно до п.«с» ч.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

       Окрім цього, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86; 26 червня 1991).

       Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Феррарі- Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37,15) зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

       Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а також те, що ОСОБА_5 постійного джерела доходу (офіційного працевлаштування) немає, не має постійного місця проживання, оскільки часто його змінює, порушила вимоги ухвали слідчого судді від 16.02.2022 року щодо обраного до неї запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5, ст. 177 КПК України, а саме:

-        переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою

уникнення відповідальності за вчинений злочин, оскільки на теперішній час

ОСОБА_5 вже фактично переховується від досудового розслідування;

-        незаконно впливати на потерпілу, яка є похилою жінкою та мешкає одна в своєму житловому будинку;

-        вчинити інше кримінальне правопорушення подібного характеру,

оскільки ОСОБА_5 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності

за аналогічні злочини та на шлях виправлення не стала.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

       Будь-яких перешкод за віком чи станом здоров`я для тримання під вартою немає.

       Таким чином, суд переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

       Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч.3 ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».        

       Так, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави в межах визначених Кримінально процесуальним Кодексм України в розмірі 35 (тридцяти п`яти)розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 93940 (дев`яносто три тисячі дев`ятсот сорок)гривень.

       На підставі наведенного та керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

       Клопотання задовольнити.

       Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Комсомольське Козятинського району Вінницької області, місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , українки, громадянки України, раніше судимої: 1) 30.06.2011 Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 3 роки; 2) 02.09.2011 Теплицьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 3 роки, запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком на 27 (двадцять сім) днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту її затримання, тобто з 15 год. 45 хв. 14 грудня 2022 року.

       Строк дії ухвали - до 15 год. 45 хв. 09 січня 2023 року.

       Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 35 (тридцяти п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 93940 (дев`яносто три тисячі дев`ятсот сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, Рахунок UA 688201720355219002000000401, код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницкій області , МФО 820 172).

       Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

       У разі внесення застави, на ОСОБА_5 будуть покладені наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон;

Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на неї обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останньої буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

       Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

       Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено о 15-00 год. 19 грудня 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_13 ОСОБА_14