Справа № 161/16834/20 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.

Провадження № 22-ц/802/934/22 Категорія: 70 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Шевчук Л. Я.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

                                          В С Т А Н О В И В :

У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеною заявою.

Покликався на те, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту звернення до суду із позовною заявою 19 жовтня 2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття та аліменти на утримання самої ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн щомісячної з моменту звернення до суду 19 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною трирічного віку та судові витрати на користь держави в розмірі 593 грн 51 коп.

Крім того ОСОБА_2 вказував, що звертався з заявою до Луцького міськрайонного суду Волинської області про перегляд заочного рішення, однак суд ухвалою від 29 листопада 2021 року залишив її без задоволення. Після чого він оскаржив заочне рішення суду першої інстанції до Волинського апеляційного суду, який постановою від 22 квітня 2022 року задовольнив подану ним апеляційну скаргу частково і саме з цього часу дане рішення суду набрало законної сили. Однак, ще до набрання заочним рішенням законної сили, 4 лютого 2022 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем Першого відділу ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар К. Е. 02 травня 2022 року відкрито виконавче провадження.

Відтак вважає, що видача виконавчого листа про стягнення з нього аліментів здійснена з порушенням вимог цивільного процесуального закону.

Враховуючи наведене, боржник ОСОБА_2 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист з реєстраційним № 199, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 04 лютого 2022 року на виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 було відмовлено.

У поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі боржник ОСОБА_2 просив її скасувати як незаконну і необґрунтовану та ухвалити нове рішення, яким його заяву про визнання виконавчого лист таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не враховував наведені ним обставини та вимоги цивільного процесуального закону, на які він покликався у своїй заяві, які на його думку є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав..

Постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у задоволенні заяви боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що вказані вимоги останнього є безпідставними, оскільки заочне рішення суду, в частині стягнення аліментів за один місяць, було допущено судом до негайного виконання, а тому суд був зобов`язаний видати виконавчий лист.

Такий висновок суду є правильний.

Встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області  від 08 лютого 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів стягнуто із відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту звернення до суду із позовною заявою 19 жовтня 2020 року та до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 2000 грн щомісячно з моменту звернення до суду з 19 жовтня 2020 року та до досягнення дитиною трирічного віку.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання (а.с. 38-39).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 листопада 2021 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд вищевказаного заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2021 року було залишено без задоволення (а.с. 82).

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_2 10 січня 2022 року оскаржив вказане заочне рішення до Волинського апеляційного суду, яке постановою суду апеляційної інстанції від 22 квітня 2022 року було скасоване з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 (а.с. 116-119).

Крім того, що 04 лютого 2022 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області на примусове виконання заочного рішення від 08 лютого 2021 року в даній цивільній справі  за реєстраційним номером № 199 було видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 02 травня 2022 року державним виконавцем Першого відділу ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 68912884 (а.с. 133-134).

За змістом ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ст 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до норм ч.1 та ч.2 ст.432 цього Кодексу, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання".

Вищезазначене викладено у постанові Верховного суду України від 16.01.2018 року по справі N755/15479/14-ц (провадження N 61-1592св17).

Отже, Верховний Суд зробив висновки, що при розгляді питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню умовами визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню, є: 1) наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; 2) необхідність відновлення порушених прав боржника в процедурі виконавчого провадження з одночасною неможливістю відновлення порушених прав боржника в процедурі виконавчого провадження в інший спосіб, крім визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Наслідки подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, визначено ст.38 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення (ч.2 ст.38 Закону).

Отже, встановивши ті обставини, що виконавчий лист у даній справі було видано судом на виконання рішення, яке підлягало до негайного виконання, та врахувавши наведені вище норми матеріального і процесуального права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність вимог боржника ОСОБА_2 та правомірно відмовив йому у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

                                               У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді