ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/15421/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Охріменко Наталії Миколаївни від 15.08.2022 про відкриття виконавчого провадження № 69633661;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Охріменко Наталії Миколаївни від 15.08.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 69633661 у сумі 402,96 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Охріменко Наталії Миколаївни від 15.08.2022 про стягнення з боржника Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69633661.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржувані постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, адже судовим рішенням по справі № 640/18611/20 зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві висновок про повернення надміру сплаченого КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 10500000 грн 00 коп з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, водночас, враховуючи відсутність розробленого порядку виконання рішень судів щодо повернення сум надміру сплачених коштів без електронної заяви, спірні постанови державного виконавця є передчасними. Позивач наголошує на тому, що позбавлений можливості виконання рішення суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2022 відкрито провадження в справі та призначено судове засідання на 20.10.2022.

20.10.2022 на виконання вимог ухвали суду, від відповідача надійшли належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 69633661.

20.10.2022 судом ухвалено рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як вбачається із матеріалів даної справи, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 серпня 2021 року у справі № 640/18611/20 адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи - Головного управління ДПС у м. Києві про зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві висновку про повернення надміру сплачених КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» коштів у розмірі 10500000 грн 00 коп.

Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві висновок про повернення надміру сплаченого КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 10500000 грн 00 коп з бюджетного рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

До Центрального міжрегіонального управління ДГІС по роботі з великими платниками податків надійшли три постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Охріменко Наталії Миколаївни від 15.08.2022: про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП виконавчого збору, які винесені вищезазначеним державним виконавцем у виконавчому провадженні № 69633661.

Не погоджуючись з вказаними постановами державного виконавця, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами другою та третьою статті 14 КАС України, визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України, визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Принцип обов`язковості судових рішень також закріплений статтею 14 КАС України, якою передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до норм ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 3 Закону № 1404-VIII, передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті, встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03 липня 2018 № 2475-VIII (набрав чинності 28 серпня 2018 року) у частині 2 статті 27 Закону № 1404-VІІІ, слова «фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом» замінено словами «підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів».

Відповідно до Закону № 1404-VIII та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства прийнято наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02 квітня 2012 року №512/5 затверджено Інструкцію № 512/5.

Пунктом 8 розділу III Інструкції № 512/5, визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону № 1404-VIII.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Тож, з наведеного слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Отже, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.08.2022 від стягувача надійшла заява про примусове виконання рішення суду в справі № 640/18611/20, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 15.08.2022 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2022 № 640/18611/20. У постанові про відкриття виконавчого провадження надано 10 робочих днів на добровільне виконання рішення.

Також, 15.08.2022 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Суд наголошує на тому, що позивач посилається, як на підставу для скасування спірних постанов, на те, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків електронної заяви про таке повернення з необхідними реквізитами, тож, без електронної заяви платника податків, контролюючий орган позбавлений будь-якої можливості виконати рішення суду у спосіб, визначений рішення суду. Враховуючи відсутність розробленого порядку виконання рішень судів щодо повернення сум надміру сплачених коштів на рахунки платників податків без електронної заяви, спірні постанови є передчасними.

Однак, суд наголошує на тому, що основним призначенням стадії виконавчого провадження, є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки, інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Позивач наголошує, що на даний час, не розроблено та не затверджено порядок виконання рішень судів щодо повернення надміру сплачених сум без подання електронної заяви, з огляду на що, вважає, що відкриття виконавчого провадження та вчинення інших виконавчих дій є передчасним.

На противагу зазначеному, суд висновує, що винесення постанови про відкриття виконавчого провадження на наявності відповідних підстав, передбачених Законом, стягнення виконавчого збору та інших виконавчих дій, є обов`язком виконавця за умови наявності юридичного факту відкриття виконавчого провадження, з огляду на що, відповідач діяв відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд наголошує на тому, що позивач, оскаржуючи постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, жодним чином не мотивує з чим він пов`язує їх протиправність, окрім того, як не погоджується з тим, що рішення суду не виконано без поважних причин.

Щодо посилань позивача не неврегульованість порядку повернення таких сум на виконання рішення суду без подання електронної заяви, суд зазначає, що вказані питання щодо незрозумілості шляхів виконання рішення суду могли бути вирішені шляхом звернення позивача до суду за роз`ясненням рішення суду. Також, посилання на технічні особливості роботи (внесення/коригування інформації) в ІКП платника податків, як на підставу позову, на переконання суду, не має вирішального значення у цій справі, адже це є внутрішні процеси та аспекти роботи податкового органу, водночас, суд, розглядаючи спір у справі № 640/18611/20, його вирішив та обрав спосіб захисту прав позивача. Рішення суду набрало законної сили, а у даному спорі, суд не має підстав для надання переоцінки обставинам та висновкам суду у справі, що є предметом виконавчого провадження.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстави для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду та є необґрунтованими та не пов`язуються з належними та достатніми підставами для скасування оскаржуваних постанов, адже не вказують на допущені відповідачем порушення при їх прийняття, з якими пов`язуються вимоги про скасування постанов виконавчого провадження.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених у справі обставин та наведених доводів, а також досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позивачем жодним чином не наведено та не доведено чому саме оскаржувані постанови є протиправними та чому мають бути скасовані, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242 - 246, 255, 287 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 44082145, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г)

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 43315602, 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32)

Суддя В.І. Келеберда