Справа № 33-66/2009 р. Головуючий у І інстанції - Жук М.І.
Категорія - ст. 124 КУпАП .
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2009 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Баглая І.П.,
з участю учасників ДТП ОСОБА_1. та ОСОБА_2.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2009 року.
Цією постановою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, працюючого водієм ЧСПТ АРЗ СП, мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відносно ОСОБА_2. було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якого, ОСОБА_2., 28 грудня 2008 року, о 8 год. 45 хв., керуючи по пр-ту Миру в м. Чернігові транспортним засобом ЗІЛ, д.н.з. НОМЕР_1, (який є транспортним засобом пожежної охорони і належить ГУ МНС в Чернігівській області та рухався з увімкненими спеціальними світловим та звуковим сигнальними пристроями), на перехресті з вул. Борисенко, не забезпечив безпеку дорожнього руху і допустив зіткнення з автомашиною ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Закриваючи провадження по справі, місцевий суд вказав, що вина ОСОБА_2. у скоєнні дорожньо-транспортної події не доведена наявними доказами по справі, а його дії під час керування транспортним засобом відповідають вимогам розділу 3 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з рішенням суду, інший учасник дорожньо-транспортної події, ОСОБА_1., подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та винести нову постанову про притягнення ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Вважає, що суд при винесенні постанови не з'ясував в повному обсязі всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що він рухався по перехрестю відповідно до вимог Правил дорожнього руху України на дозволяючий сигнал світлофора і, під час перетину осьової лінії, відчув удар в задню частину своєї автомашини. Стверджує, що спеціальний транспортний засіб ЗІЛ, з яким сталося зіткнення, рухався з вимкненими проблисковим маячком та звуковим сигналом. Вважає, що суд не прийняв до уваги той факт, що під час зіткнення його і пожежної автомашин на перехресті рухалися також інші транспортні засоби, що може свідчити про відсутність на автомишині ЗІЛ увімкнених спеціальних сигналів.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 . заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1., вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою. Вказував, що він рухався на спеціальному транспортному засобі ЗІЛ по пр-ту Миру в напрямку центру міста. Він у складі наряду рухався на пожежу в район м'ясокомбінату, що по вул. Любецька. Він дійсно виїхав на перехрестя вул. Борисенко та пр-ту Миру на червоний сигнал світлофора на швидкості близько 40 км/год.. При цьому на його автомобілі були увімкнені спеціальний звуковий сигнал, ближнє світло фар та проблисковий маячок синього кольору. На перехресті керована ним автомашина зіткнулася переднім бампером з лівою боковою частиною автомашини ВАЗ під керуванням ОСОБА_1., який перетинав пр-т Миру з вул. Борисенко на вул. Червоногвардійську.
ОСОБА_1. в судовому засіданні апеляційного суду просив апеляційну скаргу задовольнити з викладених в ній підстав. Пояснив, що на перехрестя він виїхав вслід за двома автомобілями, що рухалися в попутному напрямку перед ним і, коли вже пересік осьову лінію, відчув удар у лівий бік свого автомобіля. При цьому, виїжджаючи на перехрестя на зелений сигнал світлофора, з лівого боку він взагалі ніяких автомашин не бачив, бо звертав увагу лише на автомашини, які рухалися в зустрічному та попутному напрямках. Стверджує, що на пожежній автомашині спеціальні сигнали були вимкнені. Також пояснив, що за скоєння описаної ДТП його притягнуто до адмінвідповідальності.
Із пояснень в апеляційному суді ОСОБА_2 і ОСОБА_1., та матеріалів справи видно, що апеляція не обґрунтована.
Відповідно до п. 3.1. Правил дорожнього руху України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. При цьому, згідно п. 3.2. ПДР України, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
Судом першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_3 ., який показав, що він був очевидцем зіткнення транспортних засобів і перед зіткненням пожежна автомашина рухалася з увімкненими спеціальними світловим та звуковим сигнальними пристроями.
Вказані покази свідка узгоджуються з показами ОСОБА_2. щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
За таких підстав, доводи ОСОБА_1., що на пожежній автомашині були вимкнені спеціальні сигнали, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать іншим доказам по справі, які були досліджені в судовому засіданні суду першої інстанції.
Окрім того сам ОСОБА_1. не заперечує, що до моменту зіткнення його автомашини з пожежною автомашиною не бачив останньої, а це свідчить про проявлену ним неуважність під час керування транспортним засобом яка і призвела до ДТП.
Таким чином висновок суду першої інстанції про відповідність дій водія спеціального транспортного засобу ОСОБА_2. вимогам розділу 3 Правил дорожнього руху України та про відсутність доказів його вини у скоєнні правопорушення є обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2009 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальностіОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області І.П. Баглай