Справа № 22ц-629/2009 р.                Головуючий у 1 інстанції - Кулініч Ю.П.

Категорія - цивільна                                          Доповідач- Шевченко В.М.

                                                      У Х В А Л А

                                       І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И      

           розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7., ОСОБА_5. на користь ОСОБА_1. 322 грн. 04 коп. у відшкодування заподіяної майнової шкоди, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, по 163 грн. 42 коп. з кожного у відшкодування судових витрат, а також по 8 грн. 36 коп. судового збору з кожного на користь держави.

        Не погодившись з таким рішенням суду, позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково змінити рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди, стягнувши з відповідачів на її користь 10000 грн. моральної шкоди, а також по 500 грн. з кожного у відшкодування судових витрат.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1. зазначає, що суд не в повному обсязі стягнув на її користь розмір моральної шкоди, оскільки вона є людиною похилого віку, інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду, що свідчить про незадовільний стан  її здоров”я. Вказує, що напад собаки та спричинення тілесних ушкоджень значною мірою позначились на її самопочутті та здоров”і. Глибина страждань посилювалась грубою поведінкою відповідачів, які відмовились надати першу медичну допомогу. Крім того, відповідачі відмовлялися визнати свою провину у неналежному контролі за собакою, відшкодувати понесені нею матеріальні збитки за лікування та пошкоджений одяг, чим завдали ще більшої моральної шкоди. 

     ОСОБА_1. просила змінити рішення суду, стягнувши на її користь з відповідачів 10 000 грн. моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення пояснення представників позивачки, ОСОБА_4., та представника ОСОБА_5., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про її відхилення, залишення без змін рішення суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом, 14 квітня 2008 року ОСОБА_1. отримала тілесні ушкодження від укусу собаки( рана правої гомілки ), власником якої є відповідачі ОСОБА_7. і ОСОБА_4., згідно з актом судово-  медичного дослідження у позивачки мали місце тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою розладу здоров”я , строком понад 21 день.

По даному факту з відповідачами працівниками Чернігівського міського відділу міліції проведена профілактична робота, винесено протокол офіційного застереження щодо недопущення небезпечного поводження з собакою. Постановою ЧМВ УМВС України в Чернігівській області в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8. та ОСОБА_5. відмовлено.

Суд першої інстанції з урахуванням наявних в матеріалах доказів  стягнув на користь позивачки 322 грн. 04 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, яка безпосередньо  пов”язана з лікуванням позивачки від укусу собаки, оскільки інші витрати, зокрема, вартість пошкодженого одягу, транспортні перевезення, посилення харчування жодними доказами позивачем не підтверджені, і в цій частині рішення суду не оскаржується, а тому не є предметом   перевірки його законності та обґрунтованості в зазначеній частині.

         За змістом ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних  та душевних страждань, ступеня вини особи яка завдала моральної шкоди, а також з врахуванням обставин, які мають істотне значення.     При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

 З урахуванням конкретних обставин справи та доводів позивачки які становлять основу її вимог по відшкодуванню моральної шкоди, на думку судової колегія   визначений судом першої інстанції до відшкодування  розмір моральної шкоди в 1000 грн.,  є адекватним моральним стражданням, що їх зазнала позивачка у зв”язку  з ушкодженням її  здоров”я  та вимушеністю змін у її життєвих стосунках,  часу і зусиль необхідних для відновлення її попереднього стану.

         Що ж стосується доводів апелянта та її представників що діями відповідачів завдано моральну шкоду розмір якої є значно більшим, то вони  не є підставою для задоволення апеляційної скарги. Оскільки вимоги по відшкодуванню моральної шкоди і визначений судом розмір її грошового відшкодування враховує стан здоров”я позивачки, тривалість її страждань, і намірів з якими діяли відповідачі і дії яких не були навмисними при заподіянні тілесних ушкоджень позивачці, а також враховані при цьому  положення ст.23 ЦК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає що позивачкою не доведено що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди необхідно збільшити, оскільки рішення суду в цій частині відповідає фактичним обставинам справи, і вимогам закону, судом взяті до уваги всі докази які обґрунтовували як вимоги позивачки так і заперечення відповідачів.

        Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

        Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в  :

      Апеляційну  скаргу ОСОБА_1відхилити.

      Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 січня 2009 року залишити без змін.   

      Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена  в  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду  України  протягом двох місяців.

   Головуючий:                                                Судді: