Справа № 11- 100/2009 р.                                      Головуючий у І інстанції -   Жук М.І.

Категорія - ч. 1 ст. 185 КК України.                      Доповідач                          -    Баглай І.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

19 лютого 2009 року             Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області  в складі:

головуючого судді               Трейтяк О.П.,

суддів                                     Баглая І.П., Шахової О.Г.,

з участю прокурора              Сороки Г.В.,

адвоката                                 ОСОБА_1.,

потерпілої                              ОСОБА_2., 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2008 року.

Цим вироком          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Кахеті, Грузія, громадянин Грузії, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, з повною загальною середньою освітою, не працюючий, зареєстрований та постійно проживаючий у АДРЕСА_1 ,  раніше не судимий, засуджений

за ч. 1 ст. 185 КК України  до 1 року позбавлення волі.

         Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, засудженому залишено у вигляді взяття під варту та постановлено обчислювати йому строк покарання з 05.08.2008 року.

         Стягнуто з ОСОБА_3. на користь держави 500 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

         Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

         Судом ОСОБА_3. було засуджено за таємне викрадення у ОСОБА_2. ювелірних виробів, загальною вартістю 3742 грн., скоєне  у стані алкогольного сп'яніння вранці 3 серпня 2008 року в квартирі АДРЕСА_2.

Не погодившись з вироком суду, адвокат ОСОБА_1. подав апеляцію  в якій просить його змінити та призначити засудженому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Вважає призначене покарання таким, що не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого. Вказує, що суд не в повній мірі врахував явку з повинною засудженого, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування потерпілому заподіяної злочином шкоди, позицію потерпілої про незастосування до засудженого суворого покарання.

Помічник прокурора м. Чернігова свою апеляцію відкликав до початку розгляду справи апеляційним судом.

         Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1., який просив задовольнити його апеляцію з викладених в ній підстав, а також заявив клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_3. від покарання на підставі Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року, потерпілу, яка пояснила, що вибачила засудженого, прокурора, який вважав апеляцію безпідставною та необґрунтованою, а заявлене клопотання адвоката таким, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для задоволення як апеляції так і клопотання адвоката ОСОБА_1. не знаходить.

         Висновок суду про доведеність вини засудженого у скоєнні інкримінованого злочину, за обставин наведених у вироку, повністю підтверджується сукупністю зібраних і перевірених судом першої інстанції доказів і ніким не оспорюється. Отже вирок суду ґрунтується та достатніх та достовірних доказах.

         При обранні засудженому міри та виду покарання, суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, призначив його з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного злочину, особи засудженого, який раніше судимий не був, позитивно характеризується за місцем проживання,  має на утриманні неповнолітню дитину. Суд, також, врахував обставини, які пом'якшують покарання засудженому: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відсутність завданої злочином шкоди, а також обставину, яка обтяжує покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння та, з урахуванням того, що засуджений  не має постійного місця проживання в Україні, не працює і не має інших джерел доходів, обґрунтовано призначив йому покарання у вигляді мінімального позбавлення волі, передбаченого санкцією інкримінованого кримінального закону, яке, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.  Отже, судом були враховані всі обставини, на які вказує в апеляції адвокат.

         Також, не підлягає задоволенню клопотання адвоката ОСОБА_1. про звільнення засудженого від покарання на підставі Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року, оскільки сам засуджений такого клопотання не заявляв, а, відповідно до  ст. 9 зазначеного Закону, особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду в усній чи письмовій формі.

         Отже підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції  не вбачається.

         Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         Апеляцію адвоката ОСОБА_1 . та його клопотання про звільнення від покарання на підставі Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова  від 20 листопада 2008 року щодо нього - без змін.

Судді:

О.П. Трейтяк                             І.П.  Баглай                О.Г. Шахова О.Г.