Дата документу 07.12.2022 Справа № 331/817/22

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний №331/817/22 Головуючий у 1-й інстанції: Світлицька В.М.

Провадження №22-ц/807/2035/22 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Дашковської А.В., Камалової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталія Григорівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який під час судового розгляду уточнила до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталія Григорівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.

В обґрунтування позову зазначено, що з 02 січня 2014 року до 22 листопада 2021 року ОСОБА_2 проживала однією сім`єю з ОСОБА_5 .. Шлюб між ними укладений не був. Під час спільного проживання, вони мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, ремонті, тобто були фактичні сімейні відносини. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Під час спільного проживання, за спільні кошти подружжя, ними було придбано майно, яке за спільною домовленістю було зареєстровано за ОСОБА_5 .. Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , як особам, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання за спільні грошові кошти. Позивач вважає за необхідне здійснити поділ спільного майна подружжя, шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частку всього майна, яке було набуто за час спільного проживання.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_5 як жінки і чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 02 січня 2014 року по 22 листопада 2021 року; визнати об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 наступне майно: 1) квартира АДРЕСА_1 ; 2) квартира АДРЕСА_2 ; 3) квартира АДРЕСА_3 ; 4) квартира АДРЕСА_4 ; 5) автомобіль BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на: 1) 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ; 2) 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 ; 3) 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 ; 4) 1/2 частку квартири АДРЕСА_4 ; 5) 1/2 частину автомобіля BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 липня 2022 року за клопотанням позивача по справі залучено до участі по даній справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 та за клопотанням представника відповідача по справі залучено до участі по даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2022 року з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2022 року про виправлення описки, допущену в рішенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2022 року позов задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_5 як жінки і чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 02 січня 2014 року по 22 листопада 2021 року.

Визнано об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 наступне майно:

1) квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 40,14 кв. м., житловою площею 18,9 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.04.2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Пянковською О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 813;

2) квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 35,66 кв. м., житловою площею 19,4 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.09.2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 1693;

3) квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 29,6 кв. м., житловою площею 14,8 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.02.2021 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 249;

4) квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 32,83 кв. м., житловою площею 17,5 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.04.2021 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 587;

5) автомобіль BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.06.2020 року.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на:

1) 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 40,14 кв. м., житловою площею 18,9 кв.м.;

2) 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 35,66 кв. м., житловою площею 19,4 кв.м.;

3) 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 29,6 кв. м., житловою площею 14,8 кв.м.;

4) 1/2 частку квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 32,83 кв. м., житловою площею 17,5 кв.м.;

5) 1/2 частину автомобіля BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 7443 гривень 00 копійок.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просила скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доказам у справі, як в сукопності так кожному окремо дійшов помилкового висновку, що позивач надала належні та допустимі докази того, вона та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 02 січня 2014 року по 22 листопада 2021 року вели з ним спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, мали спільні витрати на купівлю майна для спільного користування, тобто, що між ними в цей період часу були усталені відносини, що притаманні подружжю у розумінні статті 74 СК України. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя є похідними від позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, тому, зазначені вимоги також задоволенню не підлягають. Суд не врахував та не надав оцінку договорам купівлі-продажу вищезазначених квартир, які посвідченні нотаріально зі змісту яких вбачається, що зазначені квартири покупець ( ОСОБА_5 ) придбав у особисту власність, що на момент укладення цих договорів в зареєстрованому шлюбі він не перебуває та ні з ким не проживає однією сімєю без укладення шлюбу, гроші, які сплачені за придбані квартири є його особистою приватною власністю. Договори кіпівлі-продажу квартир в цій частині не визнавались позивачем недійсними. Спірні квартири, автомобіль ОСОБА_5 придбав за рахунок власних заощаджень, продажу автомобілів, квартири у місті Пологи Запорізької області, доходу від підприємницької діяльності та здачу в оренду кіосків. Позивач працювала медичною сестрою, отримувала невелику заробітну плату не надала доказів, що мала якісь заощадження чи інші джерела доходу на придбання вищезазначеного майна. Отже, позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірне нерухоме та рухоме майно було набуте нею та померлим ОСОБА_5 внаслідок їх спільної праці. Показання свідків та спільні фотографії відпочинку не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту. Довідка об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « Запорізька-2» від 28 лютого 2022 року, якою голова ОСББ ОСОБА_6 підтверджує, що позивач проживала за адресою: АДРЕСА_5 разом з донькою, сином та чоловіком ОСОБА_5 не може бути належним доказом на підтвердження факту проживання як жінки та чоловіка за період з січня 2014 року по 22 листопада 2021 року, оскільки відповідно до відомостей за ЄДРПОУ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька-2» створено лише 12 липня 2019 року, тому керівник цього об`єднання ОСОБА_6 не могла надавати інформацію за період, коли вона не була керівником цієї юридичної особи. При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_5 не був зареєстрований за вищезазначеною адресою, а був зареєстрований у квартирі, яка належала йому на праві особистої приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частні або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем ОСОБА_2 доведено факт проживання із ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як дружини та чоловіка з 02 січня 2014 року до часу його смерті у квартирі, яка належала позивачу за адресою: АДРЕСА_5 . Вказані обставини підтверджуються, зокрема, довідкою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька-2» від 28 лютого 2022 року, в якій зазначено, що ОСОБА_5 є чоловіком позивача, листом туристичної агенції ТОВ «Стодоріг» від 26 січня 2021 року з якого вбачається, що за період з вересня 2015 року по вересень 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 їздили разом відпочивати, фотографіями з відпочинку, поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які вказали, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вели спільне господарство, мали спільні витрати, разом відпочивали за кордоном, були пов`язані спільним побутом, купували майно для спільного користування. Установивши факт спільного проживання позивача з померлим ОСОБА_5 за період з 02 січня 2014 року по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про наявнсть передбачених законом підстав для визнання об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вищезазначеного майна та визнання за ОСОБА_2 права власності на: 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 40,14 кв. м., житловою площею 18,9 кв.м.; 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 35,66 кв. м., житловою площею 19,4 кв.м.; 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 29,6 кв. м., житловою площею 14,8 кв.м.;1/2 частку квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 32,83 кв. м., житловою площею 17,5 кв.м.; 1/2 частину автомобіля BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована з адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується ксерокопією паспорту громадянки України серії НОМЕР_4 (т.1 а.с.9-10) та Витягом з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя щодо реєстрації місяця проживання фізичної особи, сформованого суддею суду пршої інстанції 21 лютого 2022 року (т.1 а.с.42).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 299392950 від 14 лютого 2022 року, квартира АДРЕСА_5 на праві часткової приватної власності належить ОСОБА_2 в частці 1/2, та ОСОБА_12 в частці Ѕ дата державної реєстрації 16 березня 2004 року (т.1 а.с.27-28).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 299392468 від 14 лютого 2022 року, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , дата державної реєстрації 22 квітня 2019 року (т.1 а.с.25-26).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 299392685 від 14 лютого 2022 року, квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , дата державної реєстрації 12 вересня 2019 року (т.1 а.с.21-22).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 299392150 від 14 лютого 2022 року, квартира АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , дата державної реєстрації 23 лютого 2021 року (т.1 а.с.30-31).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 299390947 від 14 лютого 2022 року, квартира АДРЕСА_4 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , дата державної реєстрації 16 квітня 2021 року (т.1 а.с.23-24).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 04 червня 2020 року ОСОБА_5 є власником автомобіля BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (т.1 а.с.29).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) від 25 листопада 2021 року, актовий запис № 1319 (т.1 а.с.15), Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, сформованого 25 листопада 2021 року (т.1 а.с.16).

Як вбачається із медичної картки стаціонарного хворого № 4780, ОСОБА_5 був госпіталізован до Муніципалього некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» 03 листопада 2021 року, в якій зазначено його місце прописки: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , в якій також зазначено номер телефону НОМЕР_7 ( ОСОБА_2 ) - дружина (т.1 а.с.18).

ОСОБА_2 надала Товаринй чек на суму 4 000 грн на купівлю одягу та надання ритуальних послуг щодо поховання ОСОБА_5 всього на загальну суму 26 770 грн (т.1 а.с.19-20).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі за заповітом.

26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. заведено спадкову справу за №169/2021 після смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 67503654 від 26 листопада 2021 року (т.1 а.с.59).

26 січня 2022 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н.Г. звернулися ОСОБА_4 , ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини за законом, та ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 (т.1 а.с.87).

Як вбачається із завіреної копії Спадкової справи № 169/2021 заведеної приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_5 звернулися також його доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати померлого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.86-117).

Відповідно до заповіту від 27 квітня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Пянтковською О.Г., померлий ОСОБА_5 все своє майно заповів своїй матері ОСОБА_1 , а у разі, якщо вона не прийме спадщину, відмовиться від неї, або помре раніше відкриття спадщини, заповідає доньці ОСОБА_4 (т.1 а.с.96).

Як вбачається із повідомлення туристичної агенції «Сто Доріг» від 26 січня 2022 року (вих. № 26/01-01), у період з 2015 року до сьогоднішнього моменту ОСОБА_2 здійснила наступні подорожі у супроводі ОСОБА_5 02 вересня 2015 року по 12 вересня 2015 року Болгарія (Договір 07.08-01 від 07 серпня 2015 року), 01 березня 2016 року по 08 березня 2016 року Єгипет (Договір 19.02-01 від 19 лютого 2016 року), 04 вересня 2016 року по 11 вересня 2016 року Чорногорія (Договір 08.08-01 від 08 серпня 2016 року), 02 вересня 2017 року по 09 вересня 2017 року Кіпр (Договір 31.01-01 від 31 січян 2017 року), 15 вересня 2018 року по 22 вересня 2018 року Іспанія (Договір 25.05 від 25 травня 2019 року), 01 вересня 2020 року по 10 вересня 2020 року Туречина (Договір 20.08-02 від 20 серпня 2020 року), 01 вересня 2021 року по 10 вересня 2021 року Туречина (Договір 13.08-01 від 13 серпня 2021 року), що також підтверджується відповідними заявками на надання туристичних послуг (т.1 а.с.32-39)).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки ОСББ «Запорізька-2» від 18 лютого 2022 року, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , разом із нею з січня 2014 року по 22 листопада 2021 року проживали: донька, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.с.57).

В матеріалах справи також наявна фототаблиця з яких вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 спільно відпочивали.

Допитані в попередніх судових засіданнях свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 пояснили та кожен окремо зазначили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали разом за адресою: АДРЕСА_5 в період з січня 2014 року до 22 листопада 2021 року, вели спільне господарство, мали спільні витрати, разом відпочивали за кордоном, купували майно для спільного користування, брали участь у витратах на утримання житла, його ремонт.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 пояснили та кожен окремо зазначили, що ОСОБА_5 мав достатні доходи для самостійного придбання майна, їм невідомо чи проживав ОСОБА_5 з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік та жінка.

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_5 , останій працював у ФОП ОСОБА_18 на посаді продавця непродовольчих товарів, загальна сума його доходу за період з 01 вересня 2020 року по 28 лютого 2021 рік становила 32 000,00 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційногг суду Запорізької області від 05 травня 2015 року у справі № 333/9775/15-ц встановлено, що ОСОБА_5 мав та використував у підприємницькій діяльності трьох кіосків № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 загальною площею 18 кв. м. на території ринку «Анголенко» ( т. 1 а.с. 125-137).

27 жовтня 2018 року ОСОБА_5 продав належний йому на праві особистої приватної власності автомобіль «Сіtroen», державний реєстраційний номер НОМЕР_11 ., 21 серпня 2019 року ОСОБА_5 продав належний йому на праві особистої приватної власності автомобіль RENFULT MASTER державний реєстраційний номер НОМЕР_12 ( т. 1 а.с. 161-164).

Відповідно до платіжного доручення № 406 від 16 квітня 2021 року ОСОБА_5 через «Глобус Банк» оплачував кошти подавцю у розмірі 395000,00 грн за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_10 ( т. 1 а.с. 165-166).

Відповідно до договору купівлі - продажу від 30 квітня 2020 року посвідченого приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А., ОСОБА_5 та ОСОБА_1 продали квартиру за адресою: АДРЕСА_11 , яка належала їм на праві спільної власності кожному по Ѕ частці за 560000, 00 грн ( т. 1 а.с. 146-148).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 22 квітня 2019 року, посвідченого нотаріально в п. 5 цього договору покупець ОСОБА_5 підтвердив, що на момент укладення цього договору в зареєстрованому шлюбі не перебуває, однією сім`єю ні з ким не проживає та спільного господарства ні з ким не веде, особи, які б могли поставити питання про визнання за ними право власності на грошові кошти, які витрачаються на придбання вищевказаної квартири, відсутні.

Як вбачається з п. 5.7 вищезазначених договорів купівлі-продажу, які були нотаріально посвідченні: від 12 вересня 2019 року квартири АДРЕСА_2 , від 23 лютого 2021 року квартири АДРЕСА_3 , від 16 квітня 2021 року квартири АДРЕСА_4 , покупець ОСОБА_5 підтвердив, що на момент укладення цих договорів в зареєстрованому шлюбі не перебуває та ні з ким не проживає однією сім`єю без укладення шлюбу. Гроші, які сплачені ним за придбані квартири є його особистою власністю ( т. 1 а.с. 149-160).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилалась на те, що встановлення факту постійного проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_5 обумовлено необхідністю визнання об`єктами права спільної сумісної власності вищезазначеного майна та визнання за нею права власності на Ѕ частину цього майна, яке вона придбала з ОСОБА_5 за спільні кошти, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, яке останній придбав і зареєстрував на своє їм`я та заповів своїй матері та доньці.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя (частини перша та друга статті 21 СК України).

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя

Разом із тим, згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зазначено, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18), та Верховним Судом у постановах від 09 січня 2020 року у справі № 186/421/17 (провадження № 48280св18); від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20) та від 01 вересня 2021 року у справі № 523/9720/17 (провадження № 61-7715св21).

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не вказують на те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю (див. постанову Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 129/2115/15-ц зазначено, що для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат; вказані обставини судом не встановлено, а показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.

Лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (див. постанову Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції взяв до уваги показання свідків, спільні фотографії, спільний відпочинок за кордоном, довідку ОСББ «Запорізька-2» від 18 лютого 2022 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , разом із нею з січня 2014 року по 22 листопада 2021 року проживав чоловік ОСОБА_5 , проте без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не вказують на те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Відповідач ОСОБА_1 , ОСОБА_3 пояснили, що позивач проживала у сусідньому будинку з ОСОБА_5 вони були знайомі, спілкувалися, зустрічалися, але спільно не проживали однією сім`єю.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були зареєстовані за різними адресами проживання.

Суд першої інстанції взяв до уваги довідку ОСББ «Запорізька-2» від 18 лютого 2022 року підписану керівником ОСОБА_6 на підтвердження того, що ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_5 разом з чоловіком ОСОБА_5 з січня 2014 року по 22 листопада 2021 року.

Водночас, зазначена довідка була датована 18 лютого 2022 року на підтвердження періоду проживання позивача ОСОБА_2 з померлим ОСОБА_5 з січня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, в довідці не зазначено на підставі яких доказів підтверджується зазначений факт. Акти перевірки факту проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з померлим ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 за зазначений позивачем період, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька -2» було зареєстровано 12 липня 2019 року, а в довідці зазначений період проживання позивача з померлим за частину періоду, коли ОСОБА_6 не була керівником цього об`єднання.

Таким чином, довідка ОСББ «Запорізька-2» від 18 лютого 2022 року не є належним та достовірним доказом на підставі якої можливо встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з померлим ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 в період з січня 2014 року по 22 листопада 2021 року.

Зазначення в історії хвороби ОСОБА_5 № 4780, яка заведеа 03 листопада 2021 року лікарем міської лікарні № 6 Запорізької міської ради, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_5 де також зазначено « ОСОБА_2 - жена та номер телефону», на думку апеляційного суду не є достовірним доказом, на підставі якого можна встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 02 січня 2014 року по 22 листопада 2021 року.

Суд першої інстанції взагалі не досліджував та не надав належної оцінки договорам купівлі- продажу спірних квартир, а саме договору купівлі-продажу від 23 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д.Д., зареєстровано в реєстрі за № 249, договору купівлі-продажу квартири від 20 вересня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д.Д., зареєстровано в реєстрі за № 1693, договору купівлі-продажу квартири від 22 квітня 2019 року посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Пянтковською О.Г. зареєстровано в реєстрі за № 813, договору купівл-продажу квартири від 16 квітня 2021 року, посвідченого приватним нотарусом Запорізького міького нотаріального округу Тізенберг Д.Д. зареєстровано в реєстрі за № 587.

В пункті 5.7 цих договорів Покупець ОСОБА_5 стверджує, що на момент укладення цих договорів в зареєстрованому шлюбі він не перебуває та ні з ким не проживає однією сім`єю без уклаження шлюбу. Гроші, які сплачені за придбання квартир, є його особистою приватною власністю.

Відповідно до положень частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлна законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, як слідує з тексу цих договорів, всі квартири придбані померлим ОСОБА_5 в особисту приватну власність, укладаючи ці договори ОСОБА_5 не зазначив, що він проживає однією сім`єю без укладення шлюбу з ОСОБА_2 і, якщо позивач знала про їх укладення то могла би їх оспорювати з підстав їх недійсності за життя ОСОБА_5 , проте цього не зробила.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц ( провадження № 14-130цс19) зробила висновок, що суд під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, має установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбано сторонами внаслідок спільної прації. Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожним із сторін. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові, а у разі, якщо на тому наполягає відповдач - для відхиленя його заперечень проти позову.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтверодженя наявності у позивача будь-яких джерел доходу, сум доходу, наявності іншої нерухомості чи транспортних засобів, за рахунок яких позивач могла б приймати участь у придбанні спірного майна.

Напроти, відповідачі надали належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_5 мав на праві особистої приватної власності нерухоме майно, автомобілі, які продав та за заначені кошти купував спірне майно. Матеріали справи містять докази, що ОСОБА_5 займався підприємницькою діяльністю та мав від цієї діяльності відповідний дохід.

Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірне вищезазначено майно було набути ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_2 внаслідок їх спільної праці.

Судом була надана оцінка і тим обставинам, що сам по собі факт перебування з позивачем у близьких стосунках не заперечували самі відповідачі, тільки сам цей факт на думку апеляційного суду не може свідчити про те, що ОСОБА_2 з ОСОБА_5 проживали у зазначений період з 02 січня 2014 року по 22 січня 2021 року2011 рік однією сім`єю, а придбане одним із них майно є спільною сумісною власністю сторін, оскільки позивачці необхідно було надати докази ведення спільного господарства, наявності у сторін бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17.

Проте, таких доказів матеріали справи не містять..

Апеляційний суд, із урахуванням наведених норм матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши письмові докази, приходить до висновку про недоведеність позивачем факту проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_5 як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 02 січня 2014 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження спільного проживання сторін, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, складена довідка об`єднання спввласників багатоквартирного будинку « Запорізька-2» від 28 лютого 2022 року щодо фактичного проживання ОСОБА_5 як чоловіка ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , не є достатнім та достовірним у сукупності з іншими доказами, якими спростовуються вказані обставини, не містить інформації щодо предмета доказування, а показання свідків, фотографії щодо спільного відпочинку не можуть бути єдиною та достатньою підставою для встановлення вказаного факту.

З огляду на зазначене рішення суду першої інстанції не можна вважати законним і обгрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених частиною першою статті 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та похідної позовної вимоги про визнання права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1\2 частину майна подружжя.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є виправданими та дають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судам першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд .-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2022 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталія Григорівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні- відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 12 грудня 2022 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддя

Подліянова Г.С.Гончар М.С.Дашковська А.В.