Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого: - Овсяннікової А.І.
Суддів : - Коровіна С.Г.
Довгаль Г.П..
При секретарі: - Голіковій О.П..
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна фруктова компанія» на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна фруктова компанія», треті особи: Харківська регіональна філія Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», відділ земельних ресурсів у Куп'янському районі Харківської області про розірвання договору оренди земельної ділянки, відшкодування матеріальної шкоди та втраченої вигоди, визнання недійсним умов договору та визнання дійсними умов первісного договору оренди земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И Л А :
13 грудня 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного з відповідачем. На протязі розгляду справи представник позивачки неодноразово змінював, доповнював позовні вимоги і остаточно просив розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 7630 грн., відшкодувати матеріальну шкоду та втрачену вигоду в сумі 1717 грн., визнати недійсним умови укладеного договору, та визнати недійсними умови первісного договору оренди земельної ділянки.
Позивач посилався на те, що ОСОБА_1. є власником земельної ділянки площею 4,4463 га. У тому числі, 2,8592 га ріллі та 1,5871 га багаторічних насаджень на території Грушевської сільської ради Куп'янського району Харківської області. Згідно з Державним актом серії ЯК № 637760 від 30.01.2006 року. На зборах пайщиків розпайованих земель ВАТ «Московський» 19 травня 2005 року обговорювалося питання про розмір орендної плати в 1,5% від нормативної грошової оцінки земель з урахуванням коефіцієнту на строк 5 років. Згодом такий договір було укладено і позивачка його підписала. В п.9 договору орендна плата встановлювалася 1,5% від грошової оцінки землі, тобто 1537 грн. У тому числі за оренду ріллі - 266 грн., фруктових насаджень - 1271 грн. Строк оренди встановлений до 30 грудня 2008 року. Позивач наполягав на тому, що первісний договір відповідав вимогам Указу Президента України №92 від 02.02.2002 року, та № 830/2002 від 13.09.2002 року., Постанові Кабінету Міністрів України №270 від 16 травня 2002 року. Позивач та її представник наполягали на тому, що відповідач не виконував укладеної угоди і заборгував виплату орендної плати за два роки. На час розгляду справи позивачка вважала, що заборгованість за орендну плату склала 6352 грн. Представник позивачки наполягав на тому, що відповідач не виконує договір оренди і просив його розірвати. Остаточно просив стягнути на користь позивачки 7630 грн. за орендну плату, 1717 грн. матеріальні збитки, визнати дійсними умови п.п. 8, 9,10, 14, 28, 33 первісного договору оренди земельної ділянки. Просив визнати недійсними умови п.п.7, 8, 9, 13, 28, 31 зміненого відповідачем договору оренди від 01.02.2006 року.
Рішенням суду позовні вимоги задоволені частково.
Суд визнав, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Восточна фруктова компанія» був укладений 01.02.2006 року договір оренди земельної ділянки на умові сплати за її використання орендної плати в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації, що діяв та був чинним до його розірвання 26.01.2008 року. Стягнуто з відповідача на користь відповідача 1932 грн., та в доход держави 51 грн. судового збору, та 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення і відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач стверджує, що за взаємною згодою сторін 01.02.2006 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір оренди землі №260 строком на 25 років. Договір підписано позивачкою. 09 серпня між сторонами укладено доповнення до договору. У п.7 внесені зміни щодо терміну дії договору. Оренда ріллі встановлена 5 років, а багатолітніх насаджень 25 років. Договір укладено у трьох примірниках, два з них знаходяться у сторін, а третій - в Куп'янському районному відділі реєстрації земель Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України. Ніяких одноособових змін умов договору не було. Договір не визнано недійсним, а відповідно він є чинним. Підстав до стягнення орендної плати за неіснуючим договором є помилковим.
Заслухавши доповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами був укладений договір строком на 5 років, згідно якого за користування усією землею сплачується орендна плата у розмірі 1,5% від грошової оцінки незалежно від виду земельної ділянки. Суд посилався, що саме такий варіант договору бажав укласти позивач і відповідач. Такий варіант договору підписала ОСОБА_1., але потім відповідач змінив перші аркуші договору і передав інший текст на реєстрацію.
З таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо. Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачка та її представник не надали суду першої інстанції доказів на підтвердження того, що між сторонами укладався договір оренди земельної ділянки на інших умова ніж ті, які оговорені у договорі оренди, який надано до суду. Договір між сторонами укладено 01 лютого 2006 року, а 26 червня 2006 року зареєстровано у Куп'янському районному відділі реєстрації земель Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис. 09 серпня 2006 року до договору оренди укладено доповнення до п.7 договору. Строк оренди ріллі встановлено 5 років, багаторічних насаджень 25 років. Ці доповнення підписані ОСОБА_1. (а.с.57).
Судова колегія вважає, що між сторонами 1 лютого 2006 року укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.6). Умови цього договору не змінювалися і в оману позивачку відповідач не уводив. Позивачка погодилася з умовами договору і розміром орендної плати, що підтверджується списком взаєморозрахунків сторін (а.с.58), актом взаємозаліку від 10 серпня 2007 року (а.с.59), розрахунковими відомостями (а.с.60-64). На час звернення до суду заборгованості відповідача перед позивачкою не було. Оскільки позивачка не довела, що існував інший договір оренди з іншими умовами орендної плати, то суд першої інстанції помилково визнав наявність заборгованості відповідача перед позивачкою і стягнув на її користь цю заборгованість. Рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а у задоволенні позову колегія відмовляє за недоведеністю. Не ґрунтуються на наданих сторонами доказах і висновки суду відносно того, що існували інші умови договору оренди з оплатою 1,5% від нормативної грошової оцінки землі за з всю передану у оренду ділянку. В цій частині рішення також підлягає скасуванню за недоведеністю позовних вимог, а задоволенні позову колегія відмовляє.
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачці у задоволенні інших позовних вимог треба відмовити, але не вказав про це у мотивувальній частині рішення колегія скасовуючи рішення суду у повному обсязі на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України відмовляє ОСОБА_1 . у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія , -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 4 грудня 2008 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити Огурєєвій Олександрі Сергіївні у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий -
Судді -
.