Справа №2-5886/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 серпня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Мазун І.А., за участю секретаря - Чудновської О.М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008р. до Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона з відповідачем не сумісні характерами, втратили почуття любові та взаєморозуміння один до одного, що призвело до розпаду сімї.

Посилаючись на викладене, позивачка просила шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 21.10.2000 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Малиновської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис №541, розірвати.

У попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи позову в повному обсязі та просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Відповідач в попереднє судове засідання не з'явився, надав заяву про те, що він сповіщений про день та час слухання справи, з позовом згодний та просив слухати справу у його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2000 року між позивачкою та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис під №541 відділом реєстрації актів громадянського стану Малиновської рай адміністрації виконкому Одеської міськради.

Як стверджувала позивачка, сімейне життя між сторонами не склалося. Причиною розпаду сім'ї позивачка вважає несумісність характерів з відповідачем, на момент розгляду справи в суді шлюб фактично припинився, сторони проживають окремо більш шести років, дітей від шлюбу не мають, в зв'язку з чим просила задовольнити позов в повному обсязі.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування   жінки   та   чоловіка   до   шлюбу   не   допускається.   Таке   положення

2

національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.

Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Тому суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. З, 15, 24 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 21 жовтня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Малиновської райадміністрації виконкому Одеської міської ради, актовий запис під №541, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 гривень.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_1 від сплати держаного мита звільнити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.