Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1543/21

Номер провадження2-др/711/51/22

                              ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді                        Демчика Р.В.,

                        при секретарі                        Кофановій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майном, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 , -

встановив:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майном, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 .

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.10.2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майном, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 ; визнано земельну ділянку, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнано житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090; визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090; визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , дільниця № 1006 на земельній ділянці площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090; визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090; усунено перешкоди в користуванні ОСОБА_1 житловим будинком з господарськими будівлями, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_4 до даного житлового будинку та заборони ОСОБА_2 чинити їй перешкоди в користуванні даним житловим будинком; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із сплатою судового збору в сумі 908 грн.        

26.10.2022 року позивач звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь витрати понесені нею на професійну правничу допомогу в сумі 10000грн.

Сторони в судове засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справ були повідомленими належним чином.

Дослідивши надані суду докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Судом встановлено, що 30.01.2021 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 укладено договір про надання правничої допомоги.

Розділом 1 договору передбачено, що клієнт доручає, а виконавець приймає на себе доручення з надання клієнту правової допомоги на умовах, передбачених договором. Виконавцем надаються такі види правової допомоги: надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів клієнта в судах, правоохоронних органах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, організаціях будь-якої форми власності, перед фізичними та юридичними особами. Обсяг, у якому надається правова допомога клієнту, зазначений у ст. 3 договору.

При зверненні до суду із позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначила, що попередній (орієнтований ) розрахунок судових витрат становить 10904 грн.

Додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги від 30.01.2021 року сторони погодили, що оплата за надання правової допомоги здійснюється протягом 1’0 днів з дня отримання відповідного рахунку за надання правничої допомоги після підписання акту виконаних робіт. Правова допомога вважається наданою після підписання Акту виконаних робіт, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

21.10.2022 року між сторонами укладено акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 11.01.2021 року та додаткової угоди №1 до вказаного договору. У вказаному акті зазначено, що виконавцем була своєчасно та якісно надана правова допомога клієнту на ведення справи №711/1543/21 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майном у Придніпровському районному суді м. Черкаси. Вартість наданої правової допомоги склала 10000 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру за надання правової допомоги ОСОБА_4 сплачено 10000 грн.

Згідно частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 п. 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 141 ЦПК України передбачено вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу рішенням суду від 21.10.2022 року не вирішувалося.

Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України вказано, що разом з першою заявою по суті кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований ) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла, і які вона очікує понести, у зв`язку із розглядом справи.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд – у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, не є співмірним.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.  Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Так, у справі № 711/1543/21 позивачем понесені наступні витрати на послуги адвоката: зустріч з клієнтом, надання першочергових консультацій – 500 грн., отримання документів, необхідних для надання правничої допомоги, їх початкове опрацювання, вивчення та правовий аналіз матеріалів цих справ - 500 грн., підготовка позовної заяви, копіювання документів, подача позовної заяви до суду – 3000 грн., участь у судових засіданнях – 6000 грн.

Суд враховує положення ч.6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За вимогами Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (стаття 59). Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. На переконання суду, надана позивачу її представником - адвокатом Орленко В.В. правова допомога була спрямована на захист прав та інтересів позивача від невизнання їх відповідачем, вказані права позивача були визнані судовим рішенням у справі. Факт витрат, які понесла позивач на правову допомогу у справі є доказаним та пов`язаними з розглядом даної справи.

Дослідивши подані заявником докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд прийшов до висновку стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майном, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч гривень) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складене 05.12.2022 року.

Головуючий: Р. В. Демчик