Справа №761/30994/20                 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/3855/2022                                         Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

         29 листопада 2022 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого              судді  - ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря – ОСОБА_5 ,

за участю:

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференцзв`язку із ДУ «Київський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва  від 30 вересня 2022 року, якою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення,  передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» на 60 днів, тобто до 28 листопада 2022 року включно,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва   перебувають матеріали кримінального провадження №12020100100005470 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення,  передбаченого ч. 2 ст. 186 КК Україн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року,              ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» на 60 днів, тобто до 28 листопада 2022 року включно.

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, а прокурором не надано жодних конкретних доказів щодо підтвердження їх існування. Крім того, захисник зазначає, що судом не враховано той факт, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, одружений та має двох дітей. Також зазначає, що протягом 2 років відбувається відкладення судових засідань, а продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відбувається починаючи із стадії підготовчого судового засідання, та ОСОБА_6 фактично є заручником явки потерпілої яка в судові засідання не з`являється.

В судове засідання захисник не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду справи без участі захисника.

            Заслухавши думку обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали та обговоривши доводи  апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як встановлено ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

 Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції при розгляді питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано та враховано всі обставини, за яких таке продовження можливе.

Так, судом першої інстанції були заслухані пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника для з`ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом першої інстанції в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.

             Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, суд першої інстанції при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 належним чином дослідив всі обставини, які мають значення для вирішення даного питання, врахував конкретні обставини кримінального провадження, дані, що характеризують особу обвинуваченого, характер та тяжкість злочину, який йому інкриміновано, та правильно встановив, що продовжують існувати обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою жодним чином не зменшились і в сукупності з даними про особу обвинуваченого, на даному етапі провадження, вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного йому запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд взяв до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та правильно прийшов до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

 Рішення суду першої інстанції прийнято на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення.

             Крім того, на переконання колегії суддів, наявність у обвинуваченого                                     сім`ї та неповнолітніх дітей, не може слугувати дійсною гарантією відсутності у обвинуваченого наміру переховування від суду та органів слідства, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та не виключає можливість продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

             На думку колегії суддів, обставини, які зазначені захисником в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

              На переконання колегії суддів, таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, доводів на спростування вищевказаних висновків суду першої інстанції обвинуваченим не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення без змін.

Керуючись положеннями ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва  від 30 вересня 2022 року, якою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення,  передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» на 60 днів, тобто до 28 листопада 2022 року включно  – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя                                       Суддя                                             Суддя