Справа № 1313/665/2012                        Головуючий у 1 інстанції: Дем`яновський Ю.Г.

Провадження № 22-ц/811/2409/22                Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року м.Львів

Справа № 1313/665/2012

   Провадження № 22ц/811/2409/22

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -  Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю:         ОСОБА_1

розглянув справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області, постановлену у м. Миколаєві 24 лютого 2012 року у складі судді Дем`яновського Ю.Г., у справі за позовом  ОСОБА_2 до Приватного підприємства «КГК», з участю третіх осіб: ТзОВ «Фірма «Європа-Контакт», ТзОВ «Гал-Леобуд», про визнання недійсним рішення, за зустрічним позовом ПП «КГК» до ОСОБА_2 про визнання права власності; за позовом ТзОВ «Фірма «Європа - Контакт» та ТзОВ «Гал-Леобуд» до ПП «КГК» про визнання права власності, -

встановив:

23 лютого 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовує наступним. Він є співзасновником ПП «КГК». На зборах засновників ПП «КГК», які відбулись 25 жовтня 2011 року було ухвалено рішення про включення до числа складу учасників приватного підприємства наступних осіб: ОСОБА_3 , ПП «BITMAP», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ПП «Євротрест», ПП «І.Т.», ОСОБА_7 та ПП «Галінтерком - Сервіс» та про збільшення розміру статутного фонду підприємства на розмір внесків та на розмір внеску позивача. Однак, надалі йому стало відомо, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ПП «Євротрест», ПП «І.Т.», ОСОБА_7 та ПП «Галінтерком-Сервіс» не подавали письмових заяв про включення їх у склад учасників ПП «КГК» та про внесення до статутного фонду належного їм майна. На його звернення до відповідача з цього приводу з вимогою внести зміни до рішення про включення зазначених осіб до числа учасників підприємства (протокол від 25 жовтня 2011 року), відповідач в особі директора ОСОБА_8 (він же голова зборів підприємства) відмовився це зробити. З огляду на те, що відповідач фактично ввів в оману позивача з приводу наявності заяв від вказаних вище осіб про вступ як учасників підприємства і відмову відповідача від внесення змін у склад засновників, він вважає за необхідне звернутись до суду з вимогою про визнання недійсними рішень зборів засновників ПП «КГК», які були прийняті 25 жовтня 2011 року (протокол №б/н від 25 жовтня 2011 pоку).

ПП «КГК» подало зустрічну позовну заяву. Позов мотивує тим, що вищезгадане рішення було прийнято зборами засновників, на яких були присутні усі засновники, тобто наявними були 100 відсотків голосів. За всі рішення про внесення змін до статуту було проголосовано одноголосно, тобто достатньою кількістю голосів. Таким чином оскаржуване ОСОБА_9 рішення зборів засновників було прийняте правомочними зборами засновників у межах своїх повноважень. Просить визнати за ПП «КГК» право власності на нежитлові приміщення.

Також з позовною заявою звернулися ТзОВ «Європа-Контакт» та ТзОВ «Гал-Леобуд» до ПП «КГК». В обґрунтування позову вказано, що твердження ПП «КГК» у зустрічному позові не відповідають дійсності, оскільки позивачі, хоча й висловлювали намір стати учасниками ПП «КГК», проте надалі від цього наміру відмовились та не підписували акта приймання-передачі майна і не подавали заяву про вступ у склад учасників ПП «КГК». ТзОВ «Фірма «Європа-Контакт» є власником нежитлових приміщень загальною площею 2974,9 кв.м у будинку АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень загальною площею 147,3 кв.м у будинку АДРЕСА_2 , а ТзОВ «Гал-Леобуд» є власником нежитлових приміщень загальною площею 366,9 кв.м у будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності та реєстраційними посвідченнями. Вказує, що вимагаючи визнати за ПП «КГК» право власності на вказані нежитлові приміщення, які належать позивачам, відповідач, цим самим, оспорює їхнє право власності на зазначене майно. Просять визнати за позивачами право власності на вищенаведені нежитлові приміщення, а в задоволенні вимог ПП «КГК» відмовити.

        ОСОБА_2 , директор ПП «КГК» - ОСОБА_8 , представник ТзОВ «Європа-Контакт» та ТзОВ «Гал-Леобуд» - Лабай А.М. подали заяву про визнання мирової угоди, у якій просять визнати мирову угоду від 20 лютого 2012 року, укладену між ОСОБА_2 , ПП «КГК», ТзОВ «Фірма «Європа-Контакт» та ТзОВ «Гал-Леобуд» та закрити провадження у справі.

       Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року мирову угоду від 20 лютого 2012 року, укладену між ОСОБА_2 , ПП «КГК», ТзОВ «Фірма «Європа-Контакт» та ТзОВ «Гал-Леобуд» визнано на наступних умовах:

Сторони даної мирової угоди дійшли згоди про внесення змін до протоколу загальних зборів засновників ПП «КГК» від 25 жовтня 2011 року шляхом виключення ТзОВ «Фірма Європа-Контакт» та ТзОВ «Гал-Леобуд» з числа осіб, що вступають у склад учасників ПП «КГК», і вносять своє майно у статутний фонд підприємства.

Визнано за Приватним підприємством «КГК» право власності на наступне нерухоме майно:

       нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , заг. пл. 22,7 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , заг. пл. 42,9 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , заг. пл. 118,4 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , літ. «Б-1», заг. пл. 27,9 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_8 , заг. пл.57,4 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_9 , заг. пл. 58,7 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , літ. «Б-1», заг. пл. 60,0 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_10 , заг. пл. 54,8 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_11 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , літ. «Б-1», заг. пл. 54,0 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , заг. пл. 94,8 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_12 , літ. «Б- 1», заг. пл. 42,6 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_12 , літ. «Г-1», заг. пл. 49,2 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_13 , заг.пл. 49,6 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_9 , заг. пл.31,3 кв.м; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , заг. пл.28,0 кв.м.

       Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Європа-Контакт`право власності на: нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , заг. пл. 147,3 кв.м; нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , заг. пл. 2974,9 кв.м.

       Визнано за ТзОВ «Гал-Леобуд» право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , заг. пл. 366,9 кв.м.

       Право власності сторін цієї мирової угоди на зазначені об`єкти нерухомості підлягає державній реєстрації КП ЛОР «БТІ та ЕО», яке повинно видати Втяги про реєстрацію права власності з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

       Судові витрати, сплачені учасниками процесу, віднесено на осіб, які їх сплатили.

       Наслідки укладання мирової угоди та визнання її судом сторонам відомі.

       Дана угода укладена в п`яти примірниках з, яких І-ий примірник передається в суд, ІІ-ий примірник Позивачеві, ІІІ-ій -Відповідачеві, IV та V - 3-м особам. Тотожність (ідентичність всіх примірників перевірена.)

       Провадження у справі закрито.

       Ухвалу суду оскаржує Львівська міська рада. В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що нежитлові приміщення, на які визнано право власності на підставі ухвали суду, насправді є тимчасовими спорудами. Право на розміщення тимчасових споруд надавалося Департаментом містобудування Львівської міської ради, що підтверджується договорами на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що об`єкти, на які позивач просить суд визнати за ним право власності, є об`єктами нерухомого майна. Вказує, що Львівська міська рада є власником земельних ділянок, на яких розташовані вказані об`єкти, а тому відповідно до ст. 375 ЦК України лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Зазначає, що оскаржувана ухвала суду порушує права Львівської міської ради як власника земельних ділянок. Просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Учасники справи належними чином повідомлені про час та місце її розгляду.

       Представник ТзОВ «Леобуд» подав суду клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку з його перебуванням за межами міста, однак не надав суду належних доказів, які це підтверджують. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

       Суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки учасників справи в судове засідання та ухвалив проводити розгляд справи за відсутністю учасників справи, які не з`явилися.

       Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

       Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

       На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

       Суд першої інстанції постановляючи ухвалу про визнання мирової угоди, вважав, що вона відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу, не суперечить законодавству і не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

       Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

       Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до ПП «КГК» про визнання недійсним рішення зборів засновників ПП «КГК» від 25 жовтня 2011 року.

       ПП «КГК» звернулося в Миколаївський районний суд Львівської області із зустрічним позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення.

       ТзОВ «Фірма «Європа-Контакт та ТзОВ «Гал-Леобуд», як треті особи з самостійними вимогами на предмет спору, подали позовну заяву про визнання за ними права власності на нежитлові приміщення.

       Сторони мирової угоди дійшли згоди про внесення змін до протоколу загальних зборів засновників ПП «КГК» від 25 жовтня 2011 року шляхом виключення ТзОВ «Фірма «Європа-Контакт» та ТзОВ «Гал-Леобуд» з числа осіб, що вступають у склад учасників ПП «КГК», і вносять своє майно у статутний фонд підприємства.

       На підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року у справі №1313/665/2012 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 4 квітня 2012 року було здійснено державну реєстрацію права власності за ПП «КГК» на: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_14 , під літерою «Б-1» загальною площею 22,7 кв.м (реєстраційний номер майна 36371713); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 під літерою «Б-1» загальною площею 42,9 кв.м (реєстраційний номер майна 36368953); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_12 під літерою «Б-1» загальною площею 118,4 кв.м (реєстраційний номер майна 36372002); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 під літерою «Б-1» загальною площею 27,9 кв.м (реєстраційний номер майна 36367015); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_15 під літерою «Б-1» загальною площею 57,4 кв.м (реєстраційний номер майна 36371917); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_16 загальною площею 58,7 кв.м (реєстраційний номер майна 36368345); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 під літерою «Б-1» загальною площею 60 кв.м (реєстраційний номер майна 36367390); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_12 під літерою «Б-1» загальною площею 54,8 кв.м (реєстраційний номер майна 36372270); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_11 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_12 під літерою «Б-1» загальною площею 54,0 кв.м (реєстраційний номер майна 36371588); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 94,8 кв.м. (реєстраційний номер майна 36372405); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_12 , літ. «Б-1», заг. пл. 42,6 кв.м (реєстраційний номер майна 36370576); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_12 під літерою «Г-1» загальною площею 49,2 кв.м (реєстраційний номер майна 36370673); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_17 під літерою «В-1» загальною площею 49,6 кв.м (реєстраційний номер майна 36369606); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_16 під літерою «Б-1» площею 31,3 кв.м (реєстраційний номер майна 36367980); нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_18 , під літерою Б-1» загальною площею 28,0 кв.м (реєстраційний номер майна 36372137).

       Є встановленим, що право на розміщення тимчасових споруд надавалось Департаментом містобудування Львівської міської ради, що підтверджується договорами на право тимчасового користування окремими конструктивними елемента благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, а саме: договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 56,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_12 від 12 березня 2020 року № С-2528-20, укладений між ФОП ОСОБА_2 та Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 85,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 від 12 березня 2020 року №С-2541-20, укладений між ОСОБА_3 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 50,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_12 , (навпроти будинків 94-102) від 12 березня 2020 року № С-2535-20, укладений між ОСОБА_3 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 51,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_19 від 12 березня 2020 року № С-2531-20, укладений між ОСОБА_3 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної        власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 24,80 кв.м за адресою: АДРЕСА_14 , від 12 березня 2020 року № С-2530-20, укладений між ОСОБА_3 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; договір на право тимчасового користування        окремими конструктивними елементами благоустрою        комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 56,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 від 12 березня 2020 року № С-2538-20, укладений між ОСОБА_3 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 50,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_19 (навпроти будинків 94-102) від 12 березня 2020 року № С-2535-20, укладений між ОСОБА_3 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 42,00 кв.м за адресою АДРЕСА_19 (навпроти будинків 107-109) від 12 березня 2020 року № С-2532-20, укладений між ФОП ОСОБА_2 та Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 67,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_12 від 12 березня 2020 року № С-3506-20, укладений між ПП «Макрус Вест» та Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

       Враховуючи наведене, дані нежитлові приміщення, на які визнано право власності на підставі оскаржуваної ухвали, є тимчасовими спорудами.

       Актами комісійного обстеження тимчасових споруд від 14 вересня 2022 року підтвердженням, що нежитлові приміщення, на які визнано право власності оскаржуваною ухвалою суду, є тимчасовими спорудами. Актом обстеження тимчасової споруди від 14 вересня 2022 року (нежитлового приміщення, літ. «Б-1», пл.22,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ) встановлено, що за цією адресою знаходиться житловий будинок.

       Згідно з частинами 2 та 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).

       Відповідно до інформації, наданої Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 15 вересня 2022 року, вихідні дані на проектування (містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва) для таких об`єктів: нежитлове приміщення під літерою «Б-1» площею 54,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_12 (реєстраційний номер майна 36372270); нежитлове приміщення під літерою «Б-1» за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення під літерою «Б-1» площею 54,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_12 (реєстраційний номер майна 36371588); нежитлове приміщення під літерою «Б-1» площею 94,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_20 (реєстраційний номер майна 36372405); нежитлове приміщення під літерою «Г-1» площею 49,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_19 (реєстраційний номер майна 36370673); нежитлове приміщення під літерою «В-1» площею 49,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_17 (реєстраційний номер майна 36369606); нежитлове приміщення під літерою «Б-1» площею 31,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_16 (реєстраційний номер майна 36367980) ; нежитлове приміщення під літерою «Б-1» площею 28,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_18 (реєстраційний номер майна 36372137) не надавались.

       Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували те, що спірні об`єкти є нерухомим майном, а також докази, якими підтверджується факт отримання у встановленому законом порядку дозволів на будівництво спірних об`єктів як об`єктів нерухомого майна, прийняття їх в експлуатацію, або набуття права власності на них.

       Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

       Відповідно до ч. 4 цієї статті Закону не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.

       Оскільки нежитлові приміщення, на які визнано право власності оскаржуваною ухвалою суду є тимчасовими спорудами, право власності на них згідно з частинами 1, 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

       Окрім вказаного, визнання права власності на спірні нежитлові приміщення та подальше здійснення державної реєстрації на тимчасові споруди як на об`єкт нерухомості, призводить до виникнення зобов`язання Львівської міської ради (власника земельних ділянок) вирішити питання щодо користування земельними ділянками, на яких ці об`єкти розміщені, виходячи із засад єдності об`єкта нерухомості та земельної ділянки, на якій такий об`єкт розміщений. Разом з тим тільки власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

       Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

       4 квітня 2012 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєстровано право власності на тимчасові споруди, на підставі оскаржуваної ухвали, які не підлягали реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки така реєстрація проведена на підставі документів, що підтверджують набуття права власності на об`єкт.

       Згідно наданої Управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради інформації від 1 вересня 2022 року, відомості про прийняті Львівською міською радою рішення (ухвали) про передачу у власність чи надання в користування фізичними або юридичними особами земельних ділянок для обслуговування об`єктів нерухомого майна: нежитлові приміщення під літерою «В» площею 58,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_16 (реєстраційний номер майна 36368345) , під літерою «Б-1» площею 22,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_14 (реєстраційний номер майна 36371713), під літерою «Б-1» площею 42,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 36368953), під літерою «Б-1» площею 57,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_15 (реєстраційний номер майна 36371917), під літерою «Б-1» площею 60 кв.м за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер майна 36367390), під літерою «Б-1» площею 27,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_19 (реєстраційний номер майна 36367015), під літерою «Б-1» площею 42,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_12 (реєстраційний номер майна 36370576), під літерою «Б-1» площею 42,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_12 (реєстраційний номер майна 36372002) в Управлінні земельних ресурсів відсутня. Також відсутня інформація про укладання договорів оренди земельних ділянок для обслуговування зазначених об`єктів нерухомого майна.        

       Львівська міська рада у відповідності до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє Львівську міську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України.        

       Згідно з ст. 80 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб`єктами права власності на землю, що є комунальною власністю. Виходячи з п.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно тощо, а відповідно до п.5 ст. 60 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

       Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відноситься до повноважень Львівської міської ради.

       Згідно з ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів

       Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

       Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

       Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

       Так, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності чи права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

       Львівська міська рада є власником земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, на які оскаржуваною ухвалою визнано право власності як на нерухоме майно. Разом з тим, Львівська міська рада не була залучена до участі в справі.

       За змістом ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

       В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

       Відповідно до п. 34 ст. 26, п.2 ст. 77 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (в тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

       Законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка реалізує право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

       За змістом частини першої статті 375 Цивільного кодексу України, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

       Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

       За змістом вказаної статті будівництво вважається самочинним, якщо у діях особи є хоча б одна із ознак, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦК України: 1) на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва, збудовані або будуються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно; 2) забудова проведена або здійснюється без одержаного у встановленому порядку дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

       Відповідно до ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

       Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Відповідно до статті 207 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

       Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними (ч.5 ст.207 ЦПК України).

       Затвердження мирової угоди, якою вирішуються питання переходу права власності, зумовлює необхідність з`ясувати, чи можливий такий перехід від однієї особи до іншої, чи не може бути при цьому порушено прав інших осіб та чи відсутні інші перешкоди для визнання (затвердження) такої угоди.

       Враховуючи наведені обставини, належить зробити висновок, що умови мирової угоди, затвердженої оскаржуваною ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року, порушують права Львівської міської ради, як власника земельних ділянок, внаслідок визнання права власності на тимчасові споруди, як на об`єкти нерухомого майна. В результаті цього Львівська міська рада позбавлена можливості розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності та здійснювати свої повноваження щодо регулювання містобудівної діяльності. Така мирова угода затвердженню судом не підлягала. Суду належало відмовити у затвердженні мирової угоди та проводити судовий розгляд, підстави для закриття провадження у справі відсутні.

       З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є підставними і така підлягає до задоволення.

       Оскільки оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, після її скасування справу належить направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись: ст. 367, п.6 ч.1 ст.374, ст.ст. 379, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до Миколаївського районного суду Львівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст судового рішення складено 29 листопада 2022 року.

Головуючий

Судді