2-00550 2008 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2008 року. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого судді Буднікової Н.П., при секретарі Коваленко Т.В., за участю представника позивачів - ОСОБА_5., відповідача ОСОБА_3. та представника відповідачів - ОСОБА_6., розглянувши у відкритому судовому засіданні у М.Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4про стягнення заборгованості по оплаті за користування жилим приміщенням в гуртожитку,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2007 року ОСОБА_1., як фізична особа і приватний підприємець, звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по оплаті за користування жилим приміщенням в гуртожитку поАДРЕСА_1за період з 01.07.2004 року по 31.05.2007 року у розмірі 880,71 грн., відповідно до угоди про відступлення права вимоги від 30.07.2004 року у розмірі 53,02 грн., а всього - 933,73 грн., про стягнення моральної шкоди в сумі 900 грн., посилаючись на те, що вони в гуртожитку користуються жилим приміщенням, що входить у належні їй 68/75 частини, в тому числі: вбиральнею № 307 площею 1,4 кв. м, коридором №308 площею 3,5 кв. м, жилою кімнатою №309площею 12,1 кв. м, жилою кімнатою №310 площею 16,8 кв. м, іншими приміщеннями загального користування, але добровільно плату за це не вносять /а.с. 1-11/.
В січні 2008 року ОСОБА_2., як фізична особа і приватний підприємець, звернувся до суду з позовом до відповідачів, який доповнив в березні 2008 року, про стягнення заборгованості по оплаті за користування вищевказаним жилим приміщенням в гуртожитку станом на
06.03.2008 року в розмірі 1251,79 грн., в тому числі відповідно до угоди про відступлення права вимоги від 30.07.2004 року 53,02 грн., про стягнення моральної шкоди в сумі 1252 грн., вказуючи, що він 26.06.2007 року у виконавчому комітеті Бердянської міської ради одержав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, одержав свідоцтво про сплату податку для здійснення підприємницькою діяльністю „здача в аренду нежилих приміщень, здача житла в найм", на підставі договору від 01.10.2007 року між ним і ОСОБА_1. остання передала йому права управління гуртожитком /а.с. 93-95, 120/.
Ухвалою суду від 12.01.2008 року ОСОБА_2. визнано другим позивачем у справі /а.с. 108/.
В березні, травні і липні 2008 року ОСОБА_3. та ОСОБА_1. звернулися до суду з додатковими позовами до відповідачів про стягнення заборгованості за користування жилим приміщенням в гуртожитку. Просили стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1. заборгованість по оплаті за користування жилою площею в гуртожитку за період з 01.07.2004 року по 30.09.2007 року 1022,07 грн., відповідно до угоди про відступлення права вимоги від 30.07.2004 року 53,02 грн., на користь ОСОБА_2. заборгованість по оплаті за користування жилою площею в гуртожитку за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року 318,06 грн. /а.с. 125-126, 158-162, 187,202/.
В додатковій позовній заяві від 28.05.2008 року ОСОБА_2. та ОСОБА_1. заявили клопотання, яке підтримала у судовому засіданні їх представник ОСОБА_5. /за довіреностями/, про залишення без розгляду їх позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, клопотання задоволено ухвалою суду від 20.06.2008 року /а.с. 158-162, 193-194/.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2. - ОСОБА_5. позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за користування жилим приміщення в гуртожитку підтримала.
Відповідач ОСОБА_3. позов не визнала і суду пояснила, що дійсно з 1971 року з братом ОСОБА_4. вони проживають в гуртожитку поАДРЕСА_1. Кімнати в гуртожитку були надані їх матері ОСОБА_7., якої вже 10 років немає. Вони з братом та її сином проживають однією сім"єю, займають дві кімнати, туалет, коридор, користуються приміщеннями загального користування - коридором, кухнею. До зміни власника ніякої заборгованості за послуги не мали. За користування жилим приміщенням в гуртожитку ОСОБА_1. вони плату не вносили, так як її власником не вважають. Тільки в грудні 2005 року вона заплатила 50 грн. відповідно до угоди про відступлення права вимоги. Договір про надання комунальних послуг з ОСОБА_1., який їй надіслали поштою в 2004 чи 2005 році, не підписала, так як вона вважає себе наймачем цих 4-х приміщень. Впевнена, що фізична особа не
може виконувати дії житлово-комунальної установи. Крім того, просить врахувати, що її брат ОСОБА_4. є учасником бойових дій, користується пільгами по оплаті за комунальні послуги.
Відповідач ОСОБА_4. в судовому засіданні 20.06.2008 році позов не визнав. В сьогоднішнє судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Представник відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4. ОСОБА_6. позов не визнав, так як договір купівлі-продажу гуртожитку від 29.06.2004 року укладено з порушенням законодавства і прав відповідачів. Тому ОСОБА_1необхідно визнати неналежним позивачем. В договорі купівлі-продажу не вказано, які приміщення гуртожитку за цим договором належать ОСОБА_1. Вважає, що у встановленому законом порядку ОСОБА_1. не придбала права власності на гуртожиток. Ніяких правовідносин між ОСОБА_1. та ОСОБА_2немає. Згідно ЦК України власник житла сам зобов'язаний утримувати своє житло і прибудинкову територію. Правовідносини між ОСОБА_1. і ОСОБА_2. належним чином не укладені, тому ОСОБА_2. також не являється належним позивачем. Впевнений, що оплату за користування жилим приміщенням в гуртожитку ОСОБА_1. має право стягувати тільки за жиле приміщення, тобто тільки за жилі кімнати.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як видно з пояснень ОСОБА_5., ОСОБА_3., ОСОБА_4., з 1971 року сім"я відповідачів зареєстрована і проживає у гуртожитку по АДРЕСА_1, у якому займає кімнату НОМЕР_1, яка складається із жилої кімнати площею 16,8 кв. м інвентарний №310, жилої кімнати площею 12,1 кв. м інвентарний №309, коридору площею 3,5 кв. м інвентарний №308, вбиральні площею 1,4 кв. м інвентарний №307, а також користується приміщеннями загального користування: коридором, кухнею. ' Плату за користування жилим приміщенням у гуртожитку відповідачі не вносять.
Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Данціг - Картофлицькою С.Я. 29.06.2004 року, р.№2052, ОСОБА_1. на праві приватної власності належить 68/75 частин гуртожитку, розташованого у АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.06.2004 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.07.2004 року, актом прийому-передачі по договору купівлі-продажу від 13.07.2004 року /а.с. 12, 17/.
Із відповідей Бердянського комунального підприємства з технічної інвентаризації №797 від 31.10.2006 року, №850 від 20.11.2006 року, довідок Бердянського комунального підприємства з технічної інвентаризації від
16.02.2005 року №45, від 28.09.2006 року №686, від 10.04.2008 року №70, відповіді приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Данціг - Картофлицької С.Я. від 03.11.2006 року №104, копії технічного паспорту на гуртожиток по АДРЕСА_1 вбачається, що кімната НОМЕР_1 та допоміжні приміщення на третьому поверсі, якими користуються відповідачі, ввійшли в належні ОСОБА_1. 68/75 частин гуртожитку /а.с. 18-25, 40/.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради депутатів трудящих від 01.09.1971 року №381 затверджено акт державної комісії прийому в експлуатацію 5-ти поверхового гуртожитку по АДРЕСА_1, що підтверджується копією протоколу засідання комісії Бердянської міської ради від 01.09.1971 року /а.с. 41/. По теперішній час статус гуртожитку не змінено.
Згідно п.39 Примірного Положення про гуртожитки плата за користування жилою площею у гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця.
Згідно п.5 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Нарахування плати за проживання в гуртожитку за період з 01.07.2004 року проводилося відповідно до тарифу 0,44 грн. за 1 кв. м, а з 01.10.2006 року відповідно до тарифу 0,77 грн. за 1 кв. м на місяць.
Крім того, відповідно до угоди №1 від 30.07.2004 року КП „ББД ФПУ" передало ОСОБА_1. право вимоги до мешканців гуртожитку, у тому числі і до ОСОБА_3. - 53,02 грн., заборгованості за проживання у гуртожитку /а.с. 29/.
На думку суду, ця угода не суперечить закону, зокрема - ст.ст. 512-516 ЦК України, не визнана недійсною.
Згідно листа в.о. голови ліквідаційної комісії КП „ББД ФПУ" Святохи М.Ф. від 30.05.2006 року угода про відступлення боргу №1 від 20.07.2004 року була укладена на підставі журналу бухгалтерського обліку. Керівництво підприємства не вважало за необхідне стягувати заборгованість з мешканців гуртожитку в судовому порядку /а.с. 45/.
Досліджені в судовому засіданні договір про передачу права управління гуртожитком, укладений 01.10.2007 року між власником гуртожитку поАДРЕСА_1 ОСОБА_1. і ОСОБА_2., угода про відступлення права вимоги від 01.10.2007 року свідчать про те, що ОСОБА_1., яка з 01.10.2007 року припинила діяльність, як приватний підприємець, по здачі житла в найм, передала ОСОБА_2.,
який з 01.10.2007 року здійснює підприємницьку діяльність „здача житла в найм", право управління гуртожитком з усіма правами, втому числі право вимоги заборгованості за користування житлом станом на 01.10.2007 року /а.с. 101-104/.
Судом встановлено, що по теперішній час вищевказані правочини не визнані недійсними. Фактично до 30.09.2007 року відповідачам надавались послуги ОСОБА_1., з 01.10.2007 року послуги надаються ОСОБА_2.
В додаткових позовних заявах від 28.05.2008 року, від 29.05.2008 року, від 18.07.2008 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. визначились, що ОСОБА_1. вимагає стягнути на її користь заборгованість за період з 01.07.2004 року по 30.09.2007 року та належне відповідно до угоди про відступлення права вимоги від 30.07.2004 року, ОСОБА_2. вимагає стягнути на його користь заборгованість за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року /а.с. 158-162, 187,203/.
Із розрахунку заборгованості споживача ОСОБА_3. станом на 30.06.2008 року видно, що заборгованість на користь ОСОБА_1. складає: 53,02 коп. - заборгованість по оплаті за користування жилим приміщенням у гуртожитку за угодою №1 від 30.07.2004 року про відступлення права вимоги, 1022,07 грн. - заборгованість за користування жилим приміщенням у гуртожитку з 01.07.2004 року по 30.09.2007 року, заборгованість на користь ОСОБА_2. за користування жилим приміщенням у гуртожитку за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року складає 318,06 грн. /а.с. 204/.
Згідно ст. 64 ЖК України заборгованість підлягає стягненню з споживача і повнолітнього члена його сім"ї в солідарному порядку.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_3., не заперечуючи, що оплата за користування житлом ОСОБА_1. нею не вноситься, пояснила, що заборгованість перед попереднім власником гуртожитку у неї була відсутня, була переплата 3,20 грн., 14.12.2005 року вона один раз внесла оплату відповідно до угоди від 30.07.2004 року про відступлення права вимоги на суму 50 грн., що підтверджується квитанцією та дослідженою у судовому засіданні розрахунковою книжкою /а.с. 151,203/.
В зв'язку з цим суд вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості на користь ОСОБА_1. 53,02 грн. - заборгованість по оплаті за користування жилим приміщенням у гуртожитку за угодою №1 від 30.07.2004 року про відступлення права вимоги.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів та їх представника про неналежність позивачів, так як вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вищевказані докази, конкретні обставини справи свідчать, що ОСОБА_1. з 29.06.2004 року є власником гуртожитку, в якому проживають ОСОБА_4., ОСОБА_3. з сином, з
01.07.2004 року по 30.09.2007 року надавала відповідні послуги останнім, а з 01.10.2007 року ці послуги надає ОСОБА_2.
Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_4має пільги по оплаті за комунальні послуги, як учасник бойових дій, що підтверджується довідкою Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату від 04.04.2003 року /а.с. 196/.
Однак, як пояснив ОСОБА_4., він особисто ні ОСОБА_1., ні ОСОБА_2. довідку про пільги не надавав, довідку ніби - то надавала його сестра ОСОБА_3., але коли, він не пам'ятає.
ОСОБА_3. пояснила, що довідку вона ні ОСОБА_1., ні ОСОБА_2. не надавала, а показувала чоловіку ОСОБА_1.
За таких доказів суд вважає, що у ОСОБА_1. і ОСОБА_2. не було підстав для нарахування заборгованості з урахуванням пільг.
Судом також встановлено, що у провадженні Бердянського міськрайонного суду є цивільні справи за позовами мешканців гуртожитку поАДРЕСА_1про визнання договору купівлі-продажу від 29.06.2004 року ОСОБА_1. 68/75 частин гуртожитку недійсним, але немає жодного рішення, яке набрало законної сили, яким би визнано вищевказаний договір недійсним.
При цьому суд приймає до уваги, що згідно ч. ч. 1,4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 60, 61,208, 212-218, 223 ЦПК України, ст.ст. 512-516, 518 ЦК України, ст.ст. 64, 68, 151 ЖК України, ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", Примірним Положенням про гуртожитки, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Позов ОСОБА_2задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4на користь ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за користування жилим приміщенням у гуртожитку за період з 01.07.2004 року по 30.09.2007 року в сумі 1022 грн. 07 коп.
В іншій частині позову ОСОБА_1відмовити. .
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4на користь ОСОБА_2заборгованість по оплаті за користування жилим приміщенням у гуртожитку за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року 318 грн. 06 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.