Справа № 601/1641/22

Провадження №1-кс/601/1005/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2022 року

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці заяву судді Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 про самовідвід,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження № 62022140140000029, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02 липня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України.

05 грудня 2022 року суддя ОСОБА_3 надала заяву про самовідвід, посилаючись на те, що вона не може брати участь у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 працює оперуповноваженим СКП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, тому у громадськості можуть виникнути сумніви у її неупередженості. Окрім того, зазначила, що брала участь як слідчий суддя під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук за місцем проживання та роботи ОСОБА_5 . Тому просить задовольнити її заяву про самовідвід.

Дослідивши заяву про самовідвід та кримінальне провадження № 62022140140000029 від 02.07.2022 в межах, необхідних для вирішення питання відводу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Аналогічний висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі № 277/599/15-к.

З огляду на викладене, виходячи з обставин, якими суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 обґрунтовує свою заяву про самовідвід, з метою виключення будь-яких сумнівів щодо неупередженості судді, а також з метою забезпечення умов, за яких у будь-кого із сторін не виникло б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд приходить до висновку про те, що заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись ст.76,81,371,372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2022 за № 62022140140000029 по обвинуваченню   ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України - задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62022140140000029 від 02.07.2022 відносно ОСОБА_4 за частиною 1 статтею 366 КК України - передати на розгляд судді, визначеному в порядку, встановленому частиною 3 статті 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: