печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37229/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

за участі секретаря судових засідань Брачун О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики, посилаючись на те, що між сторонами укладено договір позики, за яким позивач надав у позику відповідачу грошові кошти в сумі 185 000, 00 дол. США. Проте остання суму заборгованості у встановлений договором строк не повернула.

Відзив на позов не надходив.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали, просили задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу в судове засідання до розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2019 року заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 72383380000.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року суддя Ільєва Т. Г. заявила у цивільній справі 757/37229/19-ц самовідвід.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року суддя Вовк С. В. прийняв вказану справу до свого провадження.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

04 квітня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір позики, згідно з яким позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність до підписання цього договору гроші в сумі 4 828 500, 00 грн, що є еквівалентом 185 000, 00 грн, згідно з курсом НБУ на день підписання цього договору. Факт одержання грошей готівкою підтверджується підписанням цього договору. Зазначену суму грошей позичальник зобов`язався повернути одноразово не пізніше 05 квітня 2017 року, в національній валюті України в сумі, що еквівалентна 185 000, 00 грн, за офіційним курсом НБУ на день повернення позики в повній сумі.

Відповідно до пункту 6 договору документом, що підтверджує безспірність заборгованості позичальника та встановлює прострочення виконання зобов`язання, вважається цей договір, котрий знаходиться у позикодавця.

У пункті 7 договору позики сторони визначили, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також з урахуванням неустойки у вигляді штрафу в розмірі 0,5 % від суми неповернутої позики за кожен день прострочення платежу.

Наведені обставини підтверджуються, зокрема такими письмовими доказами, як копія договору позики та Висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020000000000463.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1662цс17.

У частині першій статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

За приписами частини першої статті 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У справі, що розглядається між сторонами виникли договірні правовідносини за договором позики, внаслідок порушення позичальником умов такого договору у неї утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку разом із інфляційними втратами та неустойкою.

Всупереч принципу змагальності цивільного судочинства сторона відповідача не надала відзиву на позов та контр-розрахунку розміру заборгованості.

За правилами статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 9 605,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 04 квітня 2016 року в розмірі 4 828 500 гривень, інфляційні втрати в розмірі 1 125 040,50 грн., неустойку у вигляді штрафу у розмірі 19 579 567,50 грн., а всього 25 533 108 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму судового збору в розмірі 9 605,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2022 року.

Суддя С. В. Вовк