Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

П О С Т А Н О В А

Іменем України

1 червня 2011 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі: судді Захарчука С.В., секретаря Панасюк Ю.А. з участю ОСОБА_1, розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 5 травня 2011 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця,-

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173,185 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення 140 грн. штрафу,-

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 18 лютого 2011 року, близько 00 годин 05 хв. при затриманні чинив опір працівникам ДАЇ: хапав за формений одяг і намагався затіяти бійку.

Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 5 травня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КпАП України і накладено стягнення у виді штрафу в сумі 140 грн.

В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову Богунського районного суду м. Житомира, а справу закрити. Посилається на те, що інспекторами протокол про вчинення ним адміністративних правопорушень сфальсифіковані, судом при розгляді справи не були допитані иі імі, про допит яких він заявляв клопотання.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, допитавши свідків, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова) особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Суд цих вимог закону при розгляді даної справи Не дотримався і не з’ясував, чи було вчинено ОСОБА_3 адміністративне правопорушення.

Суд у постанові лише зіслався на те, що вина ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи та його поясненнями.

Однак, викладені у постанові обставини про вчинення ОСОБА_2 правопорушення з достовірністю не підтверджуються матеріалами адміністративної справи.

ОСОБА_2 у своєму поясненні заперечував цей факт і пояснив, що будь-яких протиправних дій не вчиняв, на вимогу інспекторів ДПС надав їм документи на автомобіль та посвідчення водія, опору не чинив, доводив їм, що вони діють незаконно. У відповідь інспектори ДПС застосували до нього неправомірні дії.

Судом ці обставини не з’ясовані, хоч їх з’ясування має істотне значення. Його клопотання про допит свідків судом не було задоволено.

Допитані в суді апеляційної інстанції за клопотанням ОСОБА_2 свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтвердили його показання.

З врахуванням наведеного, зазначена постанова не може залишатись в силі і підлягає скасуванню, а провадження в справі, відповідно до вимог ст.247 п.1,7 КпАП України закриттю, оскільки з часу вчинення правопорушення закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП та недоведеністю складу правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 п.1,7, 293, 294 КпАП України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову судді про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 за ст. ст. 173, 185 КУпАП України скасувати, а справу провадженням закрити за закінченням строків, передбачених ст.38 КпАП України та недоведеністю складу правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: