Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.

суддів: Матківського Р.Й., Ясеновенко Л.В.

секретаря Сурмачевської У.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 квітня 2010 року з участю: представника апелянта – ОСОБА_2; представника позивача – ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 квітня 2010 року позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено. В користь позивача з ОСОБА_1 стягнуто 2239209 грн 83 коп заборгованості за кредитним договором, 1700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач – ОСОБА_1-І.А., отримавши за кредитною угодою від 12.07.2007 року 292000 швейцарських франків, не виконував взяті на себе зобов`язання. Внаслідок цього у нього утворилась заборгованість по сплаті кредиту, процентів та комісії за управління кредитом в загальній сумі 279565,75 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ становило 2239209 грн 83 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що згідно із ст.524 ЦК України кредитне зобов`язання повинно було бути визначене у грошовій одиниці України, тобто у гривні. Апелянт вважає, що на момент укладення згаданого кредитного договору позивач не вправі був надавати кредит в іноземній валюті. На його думку, цю обставину суд також безпідставно залишив без уваги. Вважаючи у зв`язку із наведеним оскаржене рішення незаконним і необгрунтованим,

________________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-3338/2010 р. Головуючий у 1 інстанції - М.Д.Горейко

Категорія 27 Суддя-доповідач – ОСОБА_5

ОСОБА_1-І.А. просить його скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити у позові банку до нього.

В засідання Апеляційного суду ОСОБА_1- І.А. не з’явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення було вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду заяви у відсутності відповідача, інтереси якого представляє ОСОБА_2

Представник ОСОБА_1- І.А. апеляційну скаргу з наведених підстав підтримала.

Представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» доводи апеляційної скарги заперечив. Він зазначив, що ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» згідно вимог чинного законодавства про банки і банківську діяльність в Україні має належну банківську генеральну ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій кредитування в іноземній валюті. Тому вважає, що обов’язок боржника до повергнення заборгованості по кредитній угоді в іноземній валюті не порушує норм чинного законодавства України. Вказує, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1-І.А. по кредитній угоді визначено правильно і підтверджується документально. На його думку, підстав для задоволення апеляції немає, оскільки рішення по даній справі є законним і обгрунтованим.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2007 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк Ураїни» та ОСОБА_1-І.А. був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 292000 швейцарських франків з кінцевою датою погашення – 11.07.2014 рік. За умовами цього договору ОСОБА_1-І.А. повинен був, крім погашення основної суми боргу згідно визначеного графіку, сплачувати банку щомісяця: проценти за користування кредитом не нижче 10,99 річних; 50 грн за управління кредитом, а також сплатити комісію за надання кредиту – 1 відсоток від суми кредиту.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1-І.А. всупереч ст.526 ЦК України не виконував належним чином відповідно до умов згаданого договору свої зобов`язання, а саме – ним було порушено строки сплати відсотків за користування кредитом та графік повернення кредиту, а також не вносилась плата за управління кредитом. Виходячи із зазначених порушень фінансових зобов`язань було визначено загальну суму заборгованості відповідача по кредитній угоді, тобто 279565,75 швейцарських франків, що по курсу НБУ складає 2239209 грн 83 коп. Твердження апелянта, що цей розрахунок є неправильним, не підтверджено об`єктивними доказами, а тому не може бути прийняте до уваги.

Посилання скаржника на недійсність кредитної угоди, укладеної, на його думку, з порушенням норм Конституції України та чинного законодавства, є безпідставним, оскільки ця угода в судовому порядку не була визнана недійсною.

Приймаючи до уваги вище викладене,розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог банку, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду. Тому підстав для скасування чи зміни рішення по даній справі немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 30 квітня 2010 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Р.Й.Матківський

ОСОБА_6