ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"19" липня 2011 р. Справа № 2а-476/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від "24" лютого 2011 р. справу № 2а-476/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

04 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернулася до Ружинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області щодо виплати ОСОБА_3 в період з 04.08.2010р. по 31.12.2010р. надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі меншому, ніж це визначено Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії позивачу в період з 04.08.2010р. по 31.12.2010р., в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", з врахуванням фактично проведених виплат. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 має статус дитини війни.

Таким чином ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Закон України "Про державний бюджет України на 2010 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року - 723 грн., з 01.12.2010 року - 734 грн.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року №530, якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Ружинського районного суду Житомирської області від "24" лютого 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 вул.Прибережна, 29,с.Топори,Ружинський район, Житомирська область,13615

3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області вул. Леніна.36,смт. Ружин,Житомирська область,13601