Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.

суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.

секретаря Юрків І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2010 року з участю: представника апелянта – ОСОБА_2, представника ПАТ "ОСОБА_3 ОСОБА_2" – ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2010 року позов ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» задоволено. В користь позивача з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в солідарному порядку стягнуто 1018904грн 49 коп заборгованості за кредитним договором, 1700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. При цьому стягнення звернуто на предмет іпотеки – нежитлове приміщення, тобто на квіткову крамницю «Квіти» загальною вартістю 180 кв.м, розташовану на вул. Вовчинецькій, 192 «Д» у м.Івано-Франківську.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач – ОСОБА_1, отримавши за кредитною угодою від 03.07.2006 року 133000 долара США, не виконував взяті на себе зобов`язання. Внаслідок цього у нього утворилась заборгованість по сплаті кредиту, процентів та комісії за управління кредитом в загальній сумі 127343,96 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становило 1018904 грн 49 коп. Суд вважав, що за цю заборгованість повинні нести матеріальну відповідальність в солідарному порядку поручителі боржника: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Приймаючи до уваги наявність об`єкта нерухомого майна, переданого в іпотеку, суд у погашення заборгованості за кредитною угодою звернув стягнення на предмет іпотеки.

_________________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-5576/2010 р. Головуючий у 1 інстанції - О.О.Томин

Категорія 27 Суддя-доповідач – ОСОБА_8

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що позивач з вимогою про виконання ним боргових зобов`язань за кредитним договором до ОСОБА_1 фактично не звертався. Тому, на його думку, у банку не було права вимоги на дострокове погашення кредитних зобов`язань. Апелянт також вважає, що суд дійшов до помилкового висновку про наявність заборгованості за кредитною угодою в сумі 127343,96 доларів США, не врахувавши часткове погашення кредиту в сумі 17433,47 доларів США. Вважаючи у зв`язку із наведеним оскаржене рішення незаконним і необгрунтованим, представник ОСОБА_1 просить його скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити у позові банку.

В засідання Апеляційного суду відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повторно не з’явились з невідомих причин, хоч судові повідомлення були направлені їм завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду заяви у їх відсутності.

Представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» доводи апеляційної скарги заперечив. Він зазначив, що боржнику та його поручителям у відповідності з умовами договорів була направлена вимога про погашення кредитної заборгованості. Представник банку вважає, що оскільки відповідачі ухиляються від своїх зобов`язань, передбачених укладеними договорами, суд першої інстанції на законних підставах задовольнив позов, зобов`язавши їх у солідарному порядку погасити заборгованість по кредитному договору та звернувши стягнення на предмет іпотеки. Вказує, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по кредитній угоді визначено правильно і підтверджується документально. На його думку, підстав для задоволення апеляції немає, оскільки рішення по даній справі є законним і обгрунтованим.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2006 року між ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 133000 доларів США з кінцевою датою погашення – 03.07.2016 року. За умовами цього договору ОСОБА_1 повинен був, крім погашення основної суми боргу згідно визначеного графіку, сплачувати банку щомісяця: проценти за користування кредитом в розмірі 12,5 річних.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 всупереч ст.526 ЦК України не виконував належним чином відповідно до умов згаданого договору свої зобов`язання, а саме – ним було порушено строки сплати відсотків за користування кредитом та графік повернення кредиту, а також не вносилась плата за управління кредитом. Виходячи із зазначених порушень фінансових зобов`язань було визначено загальну суму заборгованості відповідача по кредитній угоді, тобто 127343,96 долара США, що по курсу НБУ складає 1018904грн 49 коп. Твердження апелянта, що цей розрахунок є неправильним, не підтверджено об`єктивними доказами, а тому не може бути прийняте до уваги.

Посилання скаржника на недійсність кредитної угоди, укладеної, на його думку, з порушенням норм Конституції України та чинного законодавства, є безпідставним, оскільки ця угода в судовому порядку не була визнана недійсною.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та іншим відповідачам було вручено вимогу ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором. Отримання такої вимоги ОСОБА_1 підтверджено, зокрема, його дружиною у позовній заяві про визнання кредитного договору від 03.07.2006 року. Копію цієї позовної заяви долучено до матеріалів справи. Отже, процедура попередження відповідачів про необхідність виконання прийнятих згідно угод зобов’язань була дотримана. Тому, суд першої інстанції дійшов до правильної думки про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "ОСОБА_3 ОСОБА_2".

Приймаючи до уваги вище викладене,розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог банку, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду. Тому підстав для скасування чи зміни рішення по даній справі немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2010 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: П.І.Проскурніцький

ОСОБА_9