Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.

суддів: Вакарук В.М., Проскурницького П.І.

секретаря Кіндрат В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду від 15 червня 2010 року з участю: апелянта – ОСОБА_1, позивача – ОСОБА_2, представника Галицької міської ради – ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2009 року ОСОБА_1 пред’явила позов до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту на безстрокове користування нею частиною земельної ділянки відповідача для забезпечення права проїзду, проходу та обслуговування її присадибної ділянки. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що рішенням Галицької міської ради від 09 липня 2004 року їй встановлено проїзд шириною 2 метра через земельну ділянку, яка перебуває в користуванні ОСОБА_2, та зобов’язано останнього не чинити перешкод у користуванні проїздом.

ОСОБА_2 пред’явив позов до Галицької міської ради про визнання недійсним рішення сесії Галицької міської ради від 09.07.2004 року про встановлення проїзду для ОСОБА_1 Позивач посилався на те, що назване рішення порушує його права землекористувача і прийнято міською радою неправомірно, з перевищенням повноважень органу місцевого самоврядування. Третьою особою на стороні відповідача за даною позовною вимогою визначено ОСОБА_1

Ухвалою місцевого суду позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 об’єднано в одне провадження.

Ухвалою Галицького районного суду від 15 червня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту залишено без розгляду згідно її заяви.

Рішенням Галицького районного суду від 15 червня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Рішення сесії Галицької міської ради від 09.07.2004 року про встановлення проїзду через земельну ділянку позивача визнано недійсним. Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що назване рішення міської ради порушує права та законні інтереси ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про незаконність рішення Галицької міської ради від 09.07.2004 року. На думку апелянта, суд , розглянувши справу у її відсутності, неповно з’ясував дійсні обставини, які мають значення для правильного вирішення даного спору. Вважаючи у зв`язку із наведеним оскаржене рішення незаконним і необгрунтованим, ОСОБА_1 просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

_____________________________________________________________________

Справа № 22-ц-156/2011 р. Головуючий у 1 інстанції - Вилка С.С.

Категорія 45 Доповідач - В.А.Девляшевський

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримала, вважаючи, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 У зв’язку із викладеним та враховуючи допущене судом істотне порушення норм процесуального законодавства, просить оскаржене рішення скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

ОСОБА_2 доводи апелянта заперечив. Зазначив, що він не давав міській раді згоди на користування частиною його присадибної ділянки для влаштування проїзду до ділянки ОСОБА_1 Крім того, він вказав, що ОСОБА_1 має можливість проїзду до своєї земельної ділянки з іншої сторони, де облаштована дорога. Вважаючи рішення по даній справі законним і обґрунтованим, ОСОБА_2 просить залишити його без змін.

Представник Галицької міської ради доводи апеляційної скарги теж заперечила, зазначивши, що визнає факт перевищення міською радою повноважень при прийнятті рішення від 09 липня 2004 року про встановлення для ОСОБА_1 проїзду через присадибну ділянку ОСОБА_2 Крім того вона підтвердила, що ОСОБА_1 має реальну можливість користуватись проїздом до своєї земельної ділянки з іншої сторони. Тому вважає, що потреби влаштовувати проїзд для неї через ділянку ОСОБА_2 немає. Тому, на думку представника міської ради, підстав для задоволення апеляції немає.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З`ясовано, що рішення Галицької міської ради від 09 липня 2004 року про влаштування проїзду для ОСОБА_1 через присадибну ділянку ОСОБА_2 прийнято без згоди останнього. Це порушує його законні інтереси землекористувача.

Колегія суддів зауважує, що згідно із ст.100 Земельного Кодексу України обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (сервітут) може бути встановлено договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки, законом, заповітом або рішенням суду. Отже, питання встановлення сервітуту до повноважень міської ради не віднесено. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з цього питання домовленості не мають, і договір про сервітут у встановленому законом порядку не уклали. Тому суд першої інстанції правильно визнав недійсним згадане вище рішення міської ради.

Посилання апелянта на те, що розгляд справи в порушення норм процесуального законодавства відбувся без її участі, не може бути прийнято до уваги, оскільки дана обставина згідно норм чинного ЦПК України не являється підставою для скасування судового рішення. Направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку із вирішенням спору у відсутності відповідача або третьої особи чинним законодавством в даний час не передбачено.

Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції по даній справі про задоволення позову ОСОБА_2 є законним і обґрунтованим. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування рішення немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218;307;308;313;314;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Галицького районного суду від 15 червня 2010 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: П.І.Проскурніцький

ОСОБА_4