Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.

суддів: Горблянського Я.Д.; Соколовського В.М.

секретаря Довжинської Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду від 03 березня 2010 року

з участю апелянта- Уманціва Д.І., відповідача- Думенка С.М.,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2009 року ОСОБА_1 пред’явив до ОСОБА_2 позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,003 га по вул.І.Франка в с.Манява Богородчанського району. ОСОБА_1 зазначав, що спірна ділянка землі використовувалась в якості заїзду до його господарства. Однак, у 2005 році відповідач цей проїзд самовільно загородив. Оскільки ОСОБА_2 у добровільному порядку не бажає відкривати проїзд, ОСОБА_1 просив задовольнити його позов.

Рішенням Богородчанського районного суду від 03 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у позові, залишивши без уваги подані ним документальні докази,зокрема,про вчинення відповідачем порушення норм земельного законодавства та про існування раніше спірного проїзду. Вважаючи висновки суду такими, що не відповідають матеріалам справи, ОСОБА_1 просить оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення його позову.

_____________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-728/2010р. Головуючий у 1 інстанції - Л.М.Битківський

Категорія 45 Доповідач - В.А. Девляшевський

В засіданні Апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав, зазначивши, що спірний проїзд передбачено у схематичній карті с. Манява. Тому вважає, що відповідач неправомірно чинить йому перешкоди у користуванні цим заїздом.

ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги заперечив, пояснивши, що частина спірного заїзду розташована на його присадибній земельній ділянці. Тому, не бажаючи, щоб ОСОБА_1 заїзджав на своє подвір `я у безпосередній близькості до його, ОСОБА_2, будинку, він загородив частину проїзду. Відповідач зазначив, шо в ОСОБА_1 є можливість влаштувати собі заїзд з іншої сторони, тобто зі сторони річки. Для цього йому необхідно привести у придатний для користування стан грунтову дорогу. Рішення суду першої інстанції по даній справі вважає законним, і просить залишити його в силі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про законність дій відповідача, який загородив частину спірного заїзду, є передчасним, таким, що не грунтується на об`єктивних доказах. Адже, ОСОБА_2 не надав ніяких документів, які б свідчили про виникнення у нього права користування присадибною ділянкою по вул. І.Франка. Це також стосується і ОСОБА_1, який стверджує, що успадкував будинковолодіння після смерті батька. Однак, позивач при цьому не представив документ, який свідчив би про виникнення у нього права на спадщину та права користування земельною ділянкою в певних межах. Суд цієї обставини не перевірив, а отже, не з`ясував, чи належить ОСОБА_1 право вимоги щодо усунення перешкод в користуванні заїздом.

Рішення по цій справі, на думку колегії суддів, впливає на права і обов`язки Манявської сільської ради, у фонді якої до цього часу перебувають присадибні земельні ділянки, якими фактично користуються сторони даної справи. З цього приводу відповідач зазначив, що у випадку відмови у позові ОСОБА_1, сільською радою відповідно до її рішення від 28.12.2008 року про дозвіл на виготовлення технічної документації буде вирішено питання про надання йому у приватну власність присадибної земельної ділянки площею 0,25 га ( в тому числі частини спірного проїзду) по вул. І.Франка с. Манява, тобто ділянку, яка межує з ділянкою ОСОБА_1. З наведеного випливає, що суду першої інстанції належало з власної ініціативи притягнути до участі в справі в якості третьої особи Манявську сільську раду. Не виконавши цього, суд допустив порушення процесуального законодавства, яке згідно із п.4 частини 1 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення та передачі справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно притягнути до участі в справі в якості третьої особи Манявську сільську раду; з`ясувати чи виникло в ОСОБА_1 право власності на згадане вище будинковолодіння та право на користування присадибною земельною ділянкою. Якщо ОСОБА_1 дійсно успадкував будинковолодіння у с. Манява, то слід встановити на площу якої ділянки та в яких межах у нього згідно норм земельного законодавства виникло право користування. В залежності від встановленого суду необхідно буде вирішити даний спір у відповідності із нормами матеріального і процесуального права.

Керуючись ст..ст.209;307;311;313; 314;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богородчанського районного суду від 03 березня 2010 року по даній справі скасувати, а справу направити в той же суд на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців після дня його проголошення.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Я.Д.Горблянський

ОСОБА_3