Судове рішення #4818836

 

 

 

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа №2а-479/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

4 листопада 2008 року                                                                                                  

 

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

 

за участю:

представника ­ позивача - ОСОБА_3 (дов. від 15.08.2008 р.)

відповідача - ОСОБА_2

 

розглянувши у судовому з­асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

 

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом щодо стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 5619,56 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач 16.08.2008 р. звернувся до центру зайнятості про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. На підставі даної заяви та поданих документів наказом ОСОБА_1 № НТ 070816 від 16.08.2007 р.  ОСОБА_2 визнано безробітним та призначено допомогу з безробіття.

Позивачем встановлено, що відповідач 16.12.1999 р. був зареєстрований Золочівською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.  Таким чином відповідачем незаконно отримано допомогу з безробіття за період з 26.12.2007 р. по 07.03.2008 р. в розмірі 5619,56 грн. Від добровільної сплати зазначеної суми відповідач відмовився, тому незаконно отримана допомога підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач в судове засідання з'явився, проти позову заперечив. Заперечення відповідач мотивує тим, що в 1999 році був зареєстрований як підприємець, проте підприємницькою діяльністю не займався, податків не сплачував. 27.07.2006 р. рішенням Господарського суду Львівської області було припинено його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності. Зазначає, що йому не було відомо про необхідність реєстрації припинення суб'єкта підприємницької діяльності в реєструючому органі. Про рішення Господарського суду Львівської області йому було невідомо, оскільки на той час перебував за межами держави. Вважав, що згідно вказаного рішення суду, реєстрація припинення мала бути проведена без його участі, тому у заяві про надання статусу безробітного зазначив, що не займається підприємницькою діяльністю.

Заслухавши доводи представника позивача, пояснення відповідача, а також, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві. Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. за №219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.  Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис до Реєстру про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було внесено 05.03.2008 р.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що йому не було відомо про необхідність звернення до реєструючого органу для реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, оскільки відповідач зобов'язаний був виконати рішення Господарського суду Львівської області та вимоги Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Рішення Господарського суду Львівської області було надіслане відповідачу 31.07.2006 р., що підтверджується копією Реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду.

Керуючись Законом України "Про зайнятість населення", ст. ст. 7-14, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

 

Постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 5619,56 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                                                               Р. Брильовський

 

    Повний текст постанови виготовлено 11.11.2008 р.

                       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація