ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2022 року       м. ПолтаваСправа № 554/3077/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3077/21 за позовом Головного управління Національної поліції в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

08.06.2021 до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла на розгляд за підсудністю з Октябрського районного суду м. Полтави позовна заява, у якій Головне управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - ГУНП) просило суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 121 520,00 грн, спричинену механічним пошкодженням транспортного засобу, власником якого є ГУНП,  під керуванням ОСОБА_1 внаслідок з`їзду автомобіля в правий кювет по ходу руху, а також сплачений судовий збір у сумі 2270,00 грн, а всього - 123 790,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 27.05.2020 близько 17 год. 30 хв. з села Броварки до села Кирияківка Глобинського району Полтавської області рухався службовий автомобіль марки УАЗ Хантер, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням дільничного офіцера поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який повертаючись з патрулювання території Глобинського району, не доїжджаючи близько 250 метрів до автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та здійснив з`їзд автомобіля в правий кювет по ходу руху. В результаті ДТП водій автомобіля ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а транспортний засіб – механічні пошкодження. Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 25.02.2021 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно з висновком експерта ОСОБА_2 , за результатами проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля УАЗ-31519, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № 40-20 від 06.08.2020 вартість завданого збитку, завданого ГУНП як власнику автомобіля УАЗ-31519 дорівнює вартості автомобіля на момент ДТП та складає 119 720,00 грн. Вартість робіт по визначенню матеріального збитку становить 1800,00 грн. Незважаючи на згоду ОСОБА_1 відшкодувати у добровільному порядку шкоду, завдану з його вини службовому автомобілю, про яку той повідомив позивача у своєму рапорті, станом на 01.04.2021 матеріальна шкода відшкодована не була. У зв`язку з цим та посилаючись на норми ч. 1 ст. 1166 ЦК України, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 121 520,00 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 14.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.          

22.07.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 72-78), у якому повідомив про свою незгоду з позовом, оскільки на час ДТП він перебував з позивачем у трудових відносинах. З огляду на це стверджує, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми КЗпП України. Так, працюючи у Глобинському ВП ГУНП в Полтавській області у період з 06.12.2016 по 23.06.2020 на посадах поліцейського сектору реагування патрульної поліції та дільничного офіцера поліції, договору про повну матеріальну відповідальність з ним не укладалося, до переліку службових обов`язків повної матеріальної відповідальності не віднесено. Транспортний засіб ним отримувався щозмінно у гаражі відділу поліції, про що робилися записи в Книзі інструктажу та Книзі виїзду ТЗ. Тому, як на думку позивача, за збиток, заподіяний підприємству під час виконання трудових обов`язків, працівники (крім посадових осіб), з вини яких його заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямого дійсного збитку, але не більше ніж їхній середній місячний заробіток. Матеріальну відповідальність понад середній місячний заробіток допускають лише у випадках визначених у законодавстві (ст. 132 КЗпП України). Випадки, у яких працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі збитку, заподіяного з їхньої вини підприємству, перелічені у ст. 134 КЗпП України. Зокрема, це можливо якщо між працівником і підприємством згідно зі ст. 1351 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

          Отже, підстав для стягнення на користь позивача шкоди у заявленому розмірі немає, оскільки посада, яку обіймав позивач під час трудових відносин з позивачем під час ДТП, не внесена до Переліку №447/24. Крім того, питання, пов`язані з відшкодуванням збитку в разі ДТП, регламентує ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

06.08.2021 представник позивача направив до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що у спірних правовідносинах необхідно ураховувати норми спеціального законодавства, що визначає підстави та порядок притягнення поліцейських до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану майну, а саме - Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі". Службовим розслідуванням встановлено, що ДТП за участі автомобіля УАЗ Хантер, д.н.з. НОМЕР_1 , трапилося в період проходження служби ОСОБА_1 , проте не під час виконання службових обов`язків. Таким чином, підлягає застосуванню ч. 6 ст. 3 вказаного Закону, згідно з якою завдана особою шкода, не пов`язана з виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків, відшкодовується в порядку передбаченому законами України. Тому ОСОБА_1 повинен нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини (т. 1 а.с. 90-93).

          Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 02.09.2021 позов ГУНП задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ГУНП матеріальну шкоду в розмірі 121 520,00 грн та судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

Однак постановою Полтавського апеляційного суду від 24.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 02.09.2021 скасовано, а провадження у справі закрито.

За висновком апеляційного суду вказаний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з державної служби.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01.06.2022 задоволено заяву представника ГУНП про передачу справи на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

09.06.2022 справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач про факт відкриття провадження в адміністративній справі був повідомлений належним чином, але правом на подання до адміністративного суду відзиву на позов у строк, встановлений частиною першою статті 261 КАС України, не скористався.

Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 25.02.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 27.05.2020 о 17 год. 34 хв. на а/д с. Броварки с. Кирияківка, керуючи автомобілем УАЗ Хантер, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив з`їзд в кювет, внаслідок чого транспортний засіб перекинувся, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України (т. 1 а.с.7-8).

Згідно з висновком експерта № 40-20 від 06.08.2020, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля УАЗ-31519, дорівнює вартості автомобіля на момент ДТП та складає 119720,00 грн. (т. 1 а.с.10-36).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником транспортного засобу марки УАЗ-31519, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ГУНП (т.1 а.с.9).

Для визначення матеріального збитку автомобіля УАЗ 21519, реєстраційний номер НОМЕР_1 з боку ГУНП на користь експерта було сплачено 1800,00 грн (т.1 а.с.37-41).

Відповідно до рапорту ДОП СП Глобинського ВП ГУНП від 23.06.2020 ОСОБА_3 на ім`я начальника ГУНП, він згоден відшкодувати у добровільному порядку шкоду, завдану з його вини службовому автомобілю УАЗ Хантер, д.н.з. НОМЕР_1 під час скоєння ним ДТП 27.05.2020 поблизу села Броварки Глобинського району Полтавської області. Порядок та строки відшкодування зобов`язується узгодити з ГУНП після визначення розміру завданої ним шкоди (т. 1 а.с.42).

Висновком службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участі службового автомобіля та отримання внаслідок цього тілесних ушкоджень працівником Глобинського ВП ГУНП, затвердженого 06.07.2020 (надалі - Висновок), встановлено неналежне дотримання службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції Глобинського ВП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , яке полягає у грубому порушенні вимог п.п. 1, 2 п. 18 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", п.п. 1, 2, 3, 6, 10, 11, 13, 14 п. 3 ст. 1 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, п. 2.5 Правил дорожнього руху, ст. 14 р. ІІІ Закону України "Про дорожній рух" (т. 1 а.с. 94-121).

Як свідчить зміст цього Висновку, ОСОБА_1 27.05.2020 на службовому автомобілі УАЗ Хантер, д.н.з. НОМЕР_1 разом з інспектором з ювенальної превенції сектору превенції Глобинського ВП ГУНП Плескач О.В. здійснював відпрацювання території Глобинського району поблизу р. Дніпро, отже виконував службові обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони.

За такого правого регулювання норми вищевказаного закону мають пріоритет, як спеціального нормативно-правового акту, над іншими нормативними актами, які регулюють подібні правовідносини, в тому числі Кодексом законів про працю України, Цивільним кодексом України тощо.

Не підлягає застосуванню до спірних правовідносин і Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", як на це вказує відповідач, оскільки предметом та підставою позову є стягнення матеріальних збитків, завданих працівником поліції під час виконання службових обов`язків, а не стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП.

В той же час суд зазначає, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

          Із Висновку суд встановив, що 27.05.2020 поліцейські ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після оформлення кримінального правопорушення на службовому автомобілі відправилися до с. Святилівка Глобинського району в магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", де придбали продукти харчування, алкоголь - 0,5 л горілки та направилися до місця проживання ОСОБА_4 в с. Броварки Глобинського району, де останній виніс з домогосподарства ще 1 л горілки, після чого почали вживати алкоголь. В подальшому ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_5 особисто відвезти його за місцем проживання в смт. Градизьк. ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння сів за кермо службового автомобіля УАЗ Хантер, д.н.з. НОМЕР_1 , а ОСОБА_5 сів на пасажирське переднє сидіння та вирушили до смт. Градизьк. Через декілька хвилин, близько 16:00 год., ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що вони разом з ОСОБА_7 потрапили в ДТП.

За таких обставин судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявна протиправна поведінка, яка полягала у неналежному виконанні своїх службових обов`язків внаслідок використання службового автомобіля у власних цілях з метою не пов`язаною з виконання службових обов`язків. До того ж ОСОБА_1 кермував у стані алкогольного сп`яніння. Внаслідок ДТП, винуватцем якого за рішенням суду є ОСОБА_1 ,  службовий автомобіль отримав механічні пошкодження, чим власнику заподіяно матеріальну шкоду. При цьому прослідковується прямий причинний зв`язок між протиправною поведінкою ОСОБА_1 і завданою матеріальною шкодою.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у розмірі заподіяної матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Разом з тим, як встановлено судом, наказом ГУНП № 262о/с від 23.06.2020, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звільнений 23.06.2020 зі служби в поліції за власним бажанням у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".

Отже, після звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції видання наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності є неможливим.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

На момент розгляду цієї справи матеріальна шкода у добровільному порядку позивачу не відшкодована, з огляду на що така підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Приймаючи до уваги те, що позивач скористався послугами експерта для визначення розміру матеріальних збитків, яку коштували 1 800,00 грн, то для повного відновлення порушених прав ГУНП вартість послуг експерта також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином всього сума до стягнення складає 121 520,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач у цій справі не реалізує владні управлінські функції, то він не володіє ознаками суб`єкта владних повноважень, а тому судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

З огляду на викладене заявлений позов слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд          

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Національної поліції в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.          

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) матеріальну шкоду в розмірі 121 520 (сто двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.           

Суддя                                 Є.Б. Супрун