Справа №22Ц-1943/2009                                                                                      Головуючий у І інстанції Лисюк О.Д.

 Категорія 01, 05                                                                                                           Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2009 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді :      Яворського М.А. 

суддів:                               Ігнатченко Н.В., Олійника В.І. 

при секретарі                  Бистрій Г.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1на  рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 лютого 2009 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу земельних ресурсів Баришівської районної державної адміністрації, Сезенківської сільської ради, третя особа ОСОБА_1- про визнання домоволодіння спільним майном подружжя, визнання частково недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, -

встановила:

У листопаді 2008 року позивачка ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила постановити рішення, яким визнати домоволодіння по АДРЕСА_1  об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також просила визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки розміром 0.70 га, яка знаходиться за тією ж адресою, визнавши частково недійсним Державний акт про право приватної власності на землю виданий на ім'я ОСОБА_3.

Свої вимоги позивачка мотивувала, що із 26 липня 1986 року після укладення шлюбу, вона разом із своїм чоловіком, почала проживати в житловому будинку, який належав останньому на праві приватної власності. Після реєстрації шлюбу вони на спільні кошти в основному на кошти від продажу нею житлового будинку у Вінницькій області  значно покращили вказаний житловий будинок. А також у період шлюбу для обслуговування вказаного будинку відповідачу була надана земельна ділянка, яку вона вважає також спільним сумісним майном подружжя, а тому просила вирішити вказаний спір у судовому порядку, оскільки відповідач має намір відчужити вказане майно або подарувати, чим порушить її права у вказаному майні.   

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 03 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано домоволодіння по АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Визнано частково недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії II - КВ № 097516, виданий 3.03.2000 року на ім'я ОСОБА_3 Сезенківською сільською радою Баришівського району Київської області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду третя особа у вказаній справі ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати, посилаючись при цьому на те, що  вказане рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, і вказаним рішення порушуються її права власника вказаного майна.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 311 ч.1 п. 4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо  суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи позивачка по справі ОСОБА_2., звернулася  до суду із вказаним позовом, оспорюючи свої права на  частину майна у вказаному будинковолодінні, обґрунтовуючи свої вимоги  ст.. 60, 62 СК України, а також тим, що спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 і був придбаний відповідачем ОСОБА_3 до шлюбу , однак за час спільного проживання її в шлюбі із відповідачем вказаний будинок значно був добудований за спільні кошти в тому числі і за кошти отримані від пролажу належного їй житлового будинку у Вінницькій області. 

Вирішуючи вказаний спір та частково задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_2.  про визнання вказаного будинковолодіння спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2.,  а також в частині визнання за позивачкою права на ½ частину земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1  суд першої інстанції, не з'ясував суб'єктний склад сторін по справі,  не виконав вимоги ст. 33 ЦПК України та не притягнув до участі в справі у якості співвідповідачів по справі  усіх осіб  на права, яких може вплинути прийняте по справі рішення.

Так із матеріалів справи вбачається, що спірний житловий будинок  АДРЕСА_1, а також земельна ділянка площею 0,70 га.  які позивачка просила визнати спільним сумісним майном подружжя на час розгляду вказаної справи були подаровані ще 15 серпня 2007 року  відповідачем по справі ОСОБА_3-  ОСОБА_1. Вказані договори дарування посвідченні нотаріально приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_5. та відповідно зареєстровані в реєстрі під № 495, 498  ( а.с. 26, 27), тобто не були власність відповідача по справі.

Суд першої інстанції, розглядаючи вказаний спір та маючи по справі інформацію проте, що вказане майно, яке є предметом спору  між позивачкою та відповідачем ОСОБА_3 на момент розгляду та прийняття рішення уже не являються власністю відповідача по справі  не залучив нового власника ОСОБА_1. в якості відповідачки по справі, та маючи у провадженні іншу цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1. про визнання договорів дарування недійсними не вживав заходів до об'єднання вказаних справ в одне провадження для повного та всебічного розгляду вказаної справи, чим грубо порушив вимоги цивільного процесуального законодавства. 

Відповідно до ч. 4 ст. 10 , ст. 57 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню прав осіб, які беруть участь у справі, у випадках, встановлених цим Кодексом, а також встановлювати наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, зокрема, на підставі висновків експертів.

Приймаючи до розгляду вказаний позов та встановивши при розгляді справи обставини за яких відповідач по справі відчужив спірне майно на користь ОСОБА_1. (а.с. 26,27), суд, всупереч вимогам ч. 4 ст. 10 , ст. 57 ЦПК України , не сприяв всебічному та повному з'ясуванню обставин справи та не роз'яснив позивачці її право на оспорювання договорів дарування земельної ділянки та житлового будинку, не вживав заходів до об'єднання в одне провадження вказаної справи та цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1. про визнання недійсним договору дарування,  хоча розгляд вказаних справ окремо одна від іншої є неможливим, оскільки впливає на права осіб у вказаних справах, а  з'ясування зазначених обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, який виник між сторонами по вказаних справах.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції  неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, враховуючи вимоги ст.10, 57, 311 ЦПК України , рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.  303, 307, 311 ч.1 п.4, 314-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 лютого 2009 року  скасувати, справу повернути до суду першої інстанції  на новий розгляд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

Головуючий :

Судді :