КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №369/9999/22Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/4021/2022 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді                ОСОБА_2

суддів                                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря                 ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурора                             ОСОБА_6 ,

обвинуваченого                     ОСОБА_7 ,

захисника                                  ОСОБА_8 ,

перекладача                              ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050002595, по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,             

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2022 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 грудня 2022 року включно, із визначенням застави.

В поданій апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений та його захисник просять скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Вважають, що матеріали кримінального провадження сфальсифіковані працівниками правоохоронних органів та не містять належних і допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину.

 Просять також врахувати, що ОСОБА_7 є уродженцем міста Києва та має постійне місце проживання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала рішення суду законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали сформованого контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону судом належно дотримані.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів сформованого контрольного провадження, на розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050002595, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в якому здійснюється судовий розгляд.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2022 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 грудня 2022 року включно, із визначенням застави.

Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції навів обставини, які ним були враховані при обранні обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_7 та який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення винуватості, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, що може свідчити про можливість вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК, зокрема переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував наявність встановлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків та родини в Україні, його майновий стан, які в сукупності можуть свідчити про існування ризиків переховування обвинуваченого від суду та інших способів неналежної процесуальної поведінки, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні і виконання завдань кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України.

Предметом судового розгляду були і ті обставини, на які посилається обвинувачений в поданій апеляційній  скарзі, в тому числі клопотання захисника про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Виходячи з рішення  Конституційного суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_10 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, предметом апеляційного розгляду в даному провадженні є  лише ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

В даному рішенні Конституційний Суд України констатував, що положення статей 3, 21, 29 Конституції України у системному зв`язку з частиною першою її статті 55 зобов`язують орган законодавчої влади при здійсненні регулювання обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність у кримінальному судочинстві гарантувати такій особі право на судовий захист, у тому числі можливість оскарження в апеляційному порядку будь-яких форм та способів обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність, з обов`язковим збереженням справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, дотриманням вимог процесуальної дієвості, ефективності, швидкості процесу тощо.

За таких обставин, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, суд апеляційної інстанції в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 грудня 2022 року включно, із визначенням застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

 ________________                 ________________               _______________

    ОСОБА_2                            ОСОБА_3                           ОСОБА_4