Справа №2-916/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м.Запоріжжя                                                                                                             16.03.2009

Комунарський районний суд  м. Запоріжжя у складі:

Головуючого, судді                                                      Кухаря С.В.

при секретарі                                                                  Шол М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

 ВСТАНОВИВ:

У суд з вказаним позовом звернулась позивачка до відповідача та просила суд: стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, на мою користь аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду, протягом всього строку інвалідності.

В обґрунтування своїх вимог позивач пояснила, що починаючи з 2000 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем по справі, ОСОБА_2 30 січня 2004 року відділом РАГС Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя було зареєстровано шлюб між нею, ОСОБА_1 та відповідачем по справі, ОСОБА_2, актовий запис № 27. З 09.07.2002 року вона є інвалідом другої групи загального захворювання та є непрацездатною про що було відомо відповідачу (копія довідки МСЕК додається). Згідно до ст. 75 Сімейного Кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. 08 квітня 2008 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя їх шлюб було розірвано.

Відповідач є пенсіонером, отримує пенсію за віком у розмірі 1019 грн. 94 коп., крім того, відповідач офіційно працює інженером з техніки небезпеки у Веселівській сільській раді, Урицький психоневрологічний диспансер, Запорізького району, Запорізької області та отримує заробітну плату у розмірі приблизно 1300 гривень на місяць.

Відповідно до ст. 76 Сімейного Кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Вона страждаю на низку тяжких захворювань, а саме як: інфаркт, інсульт, тромбоз лівого ока, атрофія зорових нервів на обидва ока, ішемічна хвороба серця та інші (копії довідок додаються) у звязку з чим я вимушена часто звертатися за медичною допомогою, знаходитися на стаціонарному лікуванні, проходити обстеження та витрачати значні кошти на придбання ліків, розмір її пенсії складає 540 грн.

Відповідач позов не визнав повністю вказуючи на те, що інвалідність позивачки виникла за довго до шлюбу з ним.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позовна заява не обґрунтована і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, 30 січня 2004 року відділом РАГС Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем по справі, ОСОБА_2, актовий запис № 27. З 09.07.2002 року вона є інвалідом другої групи загального захворювання та є непрацездатною.

Згідно до ст. 75 Сімейного Кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 76 Сімейного Кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Як встановлено судом право на утримання виникло у позивачки ще задовго до укладення шлюбу тому виходячи з вказаної норми закону в задоволенні позову необхідно відмовити.

Тому у суду немає жодних підстав вказаних в законі на задоволення позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 75, 76, 77, 79, 80 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 6, 8, 10, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

            В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити повністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з поданням її копії до апеляційного суду.

Суддя                                                                                        Кухар С.В.