Ухвала

30 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 303/1699/21

провадження № 61-11847cк22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2022 року в складі судді: Петришин Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Борисової О. В., Поліщук Н. В., в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - КНП БРР «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги») про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КНП БРР «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі відмовлено.

ОСОБА_1 25 листопада 2022 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2019 року справу визнано малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков