Справа №2-67/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м.Запоріжжя                                                                                                             31.03.2009.

Комунарський районний суд  м. Запоріжжя у складі:

Головуючого, судді                                                      Кухаря С.В.

при секретарі                                                            Шол М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ЖБК №1 «Локомотив» м. Запоріжжя, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Тавтелєв Андрій Валентинович, ОП ЗМБТІ про визнання недійсним договору, про визнання права власності, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У суд з позовом звернувся позивач в якому просив суд:

1.   Визнати недійсним повністю договір міни, посвідчений 29.06.1998 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим Aндрієм Bалентиновичем, за яким ОСОБА_3 здійснила міну трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 з ОСОБА_4.

2.   Сторони привести у первісний стан та передати трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 передати ОСОБА_4.

3.   Визнати недійсним правовстановчий документ на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - довідку житлово-будівельного кооперативу № 1 „Локомотив" м. Запоріжжя від 11.04.1996, видану ОСОБА_3 і зареєстровану у ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 13.05.1996, в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на всю квартиру.

4.   Визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право особистої приватної власності за кожним на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на 4/6 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.

5.   Витребувати у ОСОБА_4 і передати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

6.   Зобов'язати ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право особистої приватної власності за кожним на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач, він же представник позивача пояснив, що трикімнатна кооперативна квартира АДРЕСА_1 була надана в користування члену житлово-будівельного кооперативу №1 «Локомотив» м. Запоріжжя - батьку позивачів ОСОБА_5, на склад сім'ї з чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2. Батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під час шлюбу за спільні сумісні кошти сплатили паєнагромадження за квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Тому паєнагромадження стали належати на праві спільної сумісної власності батькам, де частка кожного з них: ОСОБА_5 та ОСОБА_3, дорівнювала 1/2 частині паєнагромаджень.

24.12.1986 помер батько позивачів ОСОБА_5, заповіт не залишив. Після його смерті спадщину у вигляді 1/2 частини паєнагромаджень прийняли спадкоємці першої черги: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2: 05.10.1988 шоста Запорізька державна нотаріальна контора видала усім спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно яким кожен з них отримав право приватної власності на 1/6 частину паєнагромаджень. Мати позивачів також отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частину паєнагромаджень, як дружина члена житлово-будівельного кооперативу. Після смерті батька ОСОБА_1 та ОСОБА_3 продовжували постійно мешкати та були прописані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Підтверджується викладене зазначеними свідоцтвами, довідкою ЖБК №1 «Локомотив» м. Запоріжжя № 57 від 25.12.2000. Позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стала належати на праві власності кожному 1/6 частина вказаної квартири.

29.06.1998 ОСОБА_3 самостійно, без участі інших співвласників, здійснила міну трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, котра належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, котра належала ОСОБА_4. Свідчить про це договір міни, посвідчений 29.06.98 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим A.B. Міна здійснена без доплаты ( п. 7 договора ), що свідчить про нерівноцінність міни.

Належні позивачам на праві приватної власності 2/6 частини зазначеної квартири ними не відчужувались, позивачі договір міни в якості сторін не підписували, сторонами у договорі міни не вказані, міну не здійснювали, інше майно за договором міни не набули. При відчуженні квартири були порушені їх права власників на володіння, користування і розпорядження 2/6 частинами квартири, відчуження 2/6 частин квартири відбулось без їх участі, всупереч їх волі.

Таким чином, договір міни укладений з порушенням діючого законодавства і в силу ст. 48 ЦК України (1963) його належить визнати недійсним.

За ст. 48 ЦК України (1963) по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане по угоді.

Тому належить квартиру за адресою: АДРЕСА_1 передати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а квартиру за адресою: АДРЕСА_2 належить передати ОСОБА_4.

Правовстановчий документ на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - довідку житлово-будівельного кооперативу № 1 „Локомотив" від 11.04.1996, яка зареєстрована у ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 13.05.1996, до укладення договору міни замовляла у голови житлово-будівельного кооперативу та отримувала ОСОБА_4 Перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 та проживаючи разом з ним довгий час однією сім'єю, ОСОБА_4 була добре обізнана, що квартира є спадковим майном, що ОСОБА_3, ОСОБА_1та ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину на паєнагромадження і кожний з вказаних осіб є власником певної частки паєнагромаджень, набув право власності на відповідну частку квартиру. ОСОБА_4 бачила свідоцтва про право на спадщину на паєнагромадження.

Отримавши довідку житлово-будівельного кооперативу № 1 „Локомотив" від 11.04.1996, ОСОБА_4 бачила, що зміст довідки не відповідає раніше виданим документам про право на спадщину на паєнагромадження. У довідці було вказано, що паєнагромадження належать виключно ОСОБА_3, а фактично, відповідно свідоцтвам про право на спадщину за законом, виданим 05.10.1988 шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою, паєнагромадження належали трьом особам: ОСОБА_3, ОСОБА_1та ОСОБА_2

Знаючи, що зміст довідки житлово-будівельного кооперативу № 1 „Локомотив" від 11.04.1996 не відповідає документам, ОСОБА_4 все ж здала її на реєстрацію в ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, вказана довідка була зареєстрована в якості правовстановчого документу і таким чином ОСОБА_3 набула право власності на всю квартиру за адресою: АДРЕСА_1, маючи право тільки на 2/3 частини квартири. Так був сфальсифікований правовстановчий документ на квартиру, який належить визнати недійсним відповідно до ст. 48 ЦК України (1963).

На підставі довідки житлово-будівельного кооперативу № 1 „Локомотив" від 11.04.1996, як правовстановчого документу, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєв A.B. 29.06.98 р. посвідчив договір міни, за яким ОСОБА_4 набула право власності на всю квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір міни є на думку позивачів незаконним і оспорюється ними у судовому порядку.

За вказаних обставин позивачі просять суд витребувати у ОСОБА_4 належні їм на праві особистої приватної власності частки квартири за адресою: АДРЕСА_1.

За ст. 321 ч 1 ЦК України - «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні».

Згідно зі ст. 328 ч 1 ЦК України - «Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів».

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності на 1/3 частину квартири (кожний на 1/6 частину квартири) на законних підставах в порядку спадкування за законом і є власниками зазначеної частини квартири.

Відповідно до ст. 328 ч 2 ЦК України «Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом»

Незаконність набуття позивачами права власності на 1/3 частину квартири не встановлена судом.

Скориставшись довідкою житлово-будівельного кооперативу № 1 „Локомотив" від 11.04.1996, як правовстановчим документом, шляхом фальсифікації правовстановчого документу, приховавши від нотаріуса інформацію про належність ОСОБА_1та ОСОБА_2 права на 1/3 частину квартири, ОСОБА_4 незаконно заволоділа належною їм 1/3 частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 був зареєстрований та постійно проживав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить наявна у справі довідка житлово-будівельного кооперативу.

Таким чином, ОСОБА_4 була обізнана з тим, що їм належить 1/3 частина квартири. Однак вона навіть не звернулась до них з пропозицією провести відчуження на її користь належних їм часток в квартирі. Зважаючи на те, що ОСОБА_4 є недобросовісним набувачем 1/3 частини квартири, належить витребувати у неї належну позивачам 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Вказав на те, що строки позовної давності ним пропущені не були оскільки позов був заявлений ним в трирічний термін з дня укладення договору міни, а про довідку ЖБК він довідався тільки в ході розгляду справи в суді. Його брат теж не пропустив строки позовної давності оскільки він постійно проживає в іншій державі і взагалі до початку звернення до суду ні про довідку ЖБК ні про договір міни.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала повністю.

Представник відповідача - ЖБК №1 «Локомотив» м. Запоріжжя просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував та суду пояснив, що довідка ЖБК видана була відповідно до діючого на той час законодавства, без жодних порушень. Виходячи з цього власником майна на момент укладення договору міни була ОСОБА_3 яка добровільно і розпорядилась своїм майном. Окрім цього вказала на те, що позивач ОСОБА_1 знав про укладення цього договору оскільки в договорі міни є його підпис. Також просила суд застосувати позовну давність.

Приватний нотаріус Тавтєлєв А.В., як третя особа, проти позову заперечував повністю, та вказав, що договір міни, посвідчений ним, був укладений відповідно до норм діючого на той час законодавства.

Представник ОП ЗМБТІ, як третя особа, просив розглянути спір без його участі.

Суд вислухавши позивача, представників позивачів, відповідача, представника відповідача, третю особу, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з підстав вказаних позивачем і які знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Так, трикімнатна кооперативна квартира АДРЕСА_1 була надана в користування члену житлово-будівельного кооперативу №1 «Локомотив» м. Запоріжжя - батьку позивачів ОСОБА_5, на склад сім'ї з чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2. Батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під час шлюбу за спільні сумісні кошти сплатили паєнагромадження за квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Тому паєнагромадження стали належати на праві спільної сумісної власності батькам, де частка кожного з них: ОСОБА_5 та ОСОБА_3, дорівнювала 1/2 частині паєнагромаджень.

24.12.1986 помер батько позивачів ОСОБА_5, заповіт не залишив. Після його смерті спадщину у вигляді 1/2 частини паєнагромаджень прийняли спадкоємці першої черги: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2: 05.10.1988 шоста Запорізька державна нотаріальна контора видала усім спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно яким кожен з них отримав право приватної власності на 1/6 частину паєнагромаджень. Мати позивачів також отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частину паєнагромаджень, як дружина члена житлово-будівельного кооперативу. Після смерті батька ОСОБА_1 та ОСОБА_3 продовжували постійно мешкати та були прописані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» відповідно до п. 3 ч. 3 постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» п. 5 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», з 01.07.1990 позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стала належати на праві власності кожному 1/6 частина вказаної квартири.

29.06.1998 ОСОБА_3 самостійно, без участі інших співвласників, здійснила міну трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, котра належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, котра належала ОСОБА_4. Свідчить про це договір міни, посвідчений 29.06.1998. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим A.B. Згоду на укладення цього договору надавав і позивач ОСОБА_1, але не як сторона в договорі і як власник частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, а як чоловік ОСОБА_4 - власника квартири за адресою: АДРЕСА_2.

В силу ст. 242 ЦК України (1963) до договору міни застосовуються правила про договір купівлі-продажу. Згідно зі ст. 225 ЦК України (1963) право продажу майна належить власнику.

Належні позивачам на праві приватної власності 2/6 частини зазначеної квартири ними не відчужувались, позивачі договір міни в якості сторін не підписували, сторонами у договорі міни не вказані, міну не здійснювали, інше майно за договором міни не набули. При відчуженні квартири були порушені їх права власників на володіння, користування і розпорядження 2/6 частинами квартири, відчуження 2/6 частин квартири відбулось без їх участі, всупереч їх волі.

Таким чином, договір міни укладений з порушенням діючого законодавства і в силу ст. 48 ЦК України (1963) його належить визнати недійсним.

За ст. 48 ЦК України (1963) по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане по угоді.

Тому належить квартиру за адресою: АДРЕСА_1 передати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а квартиру за адресою: АДРЕСА_2 належить передати ОСОБА_4.

Правовстановчий документ на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - довідку житлово-будівельного кооперативу № 1 „Локомотив" від 11.04.1996, яка зареєстрована у ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 13.05.1996, був виданий ОСОБА_3 до укладення договору міни у голови житлово-будівельного кооперативу. Зміст довідки не відповідає раніше виданим документам про право на спадщину на паєнагромадження і в ній було вказано, що паєнагромадження належать виключно ОСОБА_3, а фактично, відповідно свідоцтвам про право на спадщину за законом, виданим 05.10.1988 шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою, паєнагромадження належали трьом особам: ОСОБА_3, ОСОБА_1та ОСОБА_2 В подальшому ця довідка була зареєстрована в ОП ЗМБТІ в якості правовстановчого документу і таким чином ОСОБА_3 набула право власності на всю квартиру за адресою: АДРЕСА_1, маючи право тільки на 2/3 частини квартири.

На підставі довідки житлово-будівельного кооперативу № 1 „Локомотив" від 11.04.1996, як правовстановчого документу, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєв A.B. 29.06.98 р. посвідчив договір міни, за яким ОСОБА_4 набула право власності на всю квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Строки позовної давності позивачем ОСОБА_1 пропущені не були оскільки позов був заявлений ним в трирічний термін з дня укладення договору міни, а про довідку ЖБК він довідався тільки в ході розгляду справи в суді. ОСОБА_2 теж не пропустив строки позовної давності оскільки він постійно проживає в іншій державі і взагалі до початку звернення до суду ні про довідку ЖБК ні про договір міни.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 48, 113, 225, 242 ЦК України (1963), 321, 328, 387, 288, 392 ЦК України, ст. 12, 15, 48, 49, 55 Закону України  «Про власність», ст.ст. 6, 8, 10, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним повністю договір міни, посвідчений 29.06.1998 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим Aндрієм Bалентиновичем, за яким ОСОБА_3 здійснила міну трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 з ОСОБА_4.

Сторони привести у первісний стан та передати трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 передати ОСОБА_4.

Визнати недійсним правовстановчий документ на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - довідку житлово-будівельного кооперативу № 1 „Локомотив" м. Запоріжжя від 11.04.1996, видану ОСОБА_3 і зареєстровану у ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 13.05.1996, в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на всю квартиру.

Визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право особистої приватної власності за кожним на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на 4/6 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Витребувати у ОСОБА_4 і передати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право особистої приватної власності за кожним на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з поданням її копії до апеляційного суду.

Суддя                                                                                        Кухар С.В.