Справа №22Ц-1131/2009р. Головуючий у 1 інстанції Маркова О.М.
Категорія 01,51,52 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Приходька К.П.,
суддів Даценко Л.М., Хопти С.Ф.,
при секретарі Приходько Л.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Мирбуд» про поновлення на роботі,
встановила:
у травні 2008 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01 грудня 2003 року рішенням загальних зборів ТзОВ «Мирбуд» її було обрано директором вказаного товариства.
21 квітня 2008 року відбулися загальні збори ТзОВ «Мирбуд» згідно яких вона була звільнена з посади директора товариства та обрано новим директором ОСОБА_1.
Позивачка вважає, що її було звільнено із посади незаконно та не з підстав передбачених ст.ст.40,41 КЗпП України. Крім того на час звільнення позивачки із посади вона була тимчасово непрацездатна, що підтверджується відповідним лікарняним листом.
Позивачка просила суд постановити рішення про поновлення її на роботі директора ТзОВ «Мирбуд» та визнати рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Мирбуд» від 21 квітня 2008 року, оформлене протоколом №4\08, незаконним, скасувавши вказане рішення.
У жовтні 2008 року позивачка уточнила свої позовні вимоги і просила суд визнати рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Мирбуд» від 21 квітня 2008 року, оформлене протоколом №4\08 не дійсним повністю.
Рішенням суду від 18 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
ОСОБА_1. подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати і закрити провадження у справі посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, не відповідає нормам процесуального та матеріального права. Крім того апелянт просить вирішити питання повороту виконання судового рішення.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 01 грудня 2003 року рішенням загальних зборів ТзОВ «Мирбуд» позивачка була обрана директором вказаного товариства.
21 квітня 2008 року відбулися загальні збори ТзОВ «Мирбуд» згідно яких позивачка була звільнена з посади директора товариства та обрано новим директором ОСОБА_1.
Кодексом Законів про працю України передбачені підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст.38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.ст.40,41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст.45).
Пунктом 3 ч.1 ст.40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідачем не подано доказів про те, що до позивача, як до директора ТзОВ «Мирбуд», раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Крім того відповідно до вимог ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Згідно поданого листка непрацездатності позивачка перебувала на лікарняному з 18 квітня 2008 року по 23 квітня 2008 року.
Не підлягають до уваги пояснення апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув корпоративний спір виходячи із наступного.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 24 жовтня 2008 року за №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» в п.4 зазначив, що при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.
Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.
Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.
Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.
У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа.
Посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2008 року відхилити, рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -