Справа № 22 Ц- 1726/ 2009 р. Головуючий у 1 інстанції Козіна С.М.
Категорія 45 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді : Яворського М.А.
суддів: Ігнатченко Н.В., Олійника В.І.
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 22 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_4, ОСОБА_1, про усунення порушень права власності на землю та за зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2008 року позивачка по справі ОСОБА_3. звернулася до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1., ОСОБА_4. та просила постановити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні нею земельною ділянкою та зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у відновленню межових знаків та дати можливість вирівняти огорожу .
В цьому ж місяці з аналогічними вимогами до відповідачів звернувся і позивач по справі ОСОБА_2. і також просив постановити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні ним земельною ділянкою та зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у відновленню межових знаків та дати можливість вирівняти огорожу .
Свої вимоги позивачі мотивували тим, що вони у визначеному Земельним кодексом України набули право власності на земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1, позивачка ОСОБА_3. на земельну ділянку площею 0,2279 га. та 0,0973 га., за вказаною адресою, а позивач ОСОБА_2. на земельну ділянку площею 0, 0712 га. по цій же адресі, що підтверджується відповідними Державними актами на право приватної власності на земельні ділянки що видані 01 вересня 2006 року.
Відповідачка по справі ОСОБА_1. являється землекористувачем суміжної із позивачка земельної ділянки. Дану земельну ділянку відповідачка у встановленому законодавством порядку не приватизувала та являється лише землекористувачем і документів, які б підтверджували відведення вказаної земельної ділянки відповідачці в натурі на місцевості остання не має. Не дивлячись на те, що вони у визначеному чинним законодавством порядку набули право власності на земельні ділянки, остаточні розміри та межі наданих їм у власність земельних ділянок визначені у Державних актах на право приватної власності та затвердженні Ржищівською міською радою як органом місцевого самоврядування відповідачі по справі перешкоджають відновленню межових знаків перешкоджають у встановленні огорожі за визначеними межами огорожі. Прийняті земельними комісіями та виконавчими комітетами Ржищівської міської ради рішення щодо встановлення вказаних меж ігнорують чи завдають їм моральних страждань тому просили вирішити вказаний спір у судовому порядку задовольнивши подані позовні вимоги.
Відповідачка по справі ОСОБА_1. в процесі розгляду вказаної справи подала зустрічний позов у якому просила визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії АГ №396944 виданий на ім'я ОСОБА_2 01 вересні 2006 року недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що вказаний державний акт позивачу був виданий з порушення норм Земельного законодавства, а саме без погодження меж із нею як суміжним землекористувачем.
Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 22 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2., ОСОБА_3. до ОСОБА_4., ОСОБА_1. про усунення порушень права власності на землю задоволено частково.
Позовні вимоги ОСОБА_2., ОСОБА_3. до ОСОБА_1. про усунення порушень права власності на землю задоволено в повному обсязі.
Постановлено усунути перешкоди в порушенні права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3з боку відповідача ОСОБА_1та зобов'язано вказану відповідачку допустити представників органів місцевого самоврядування для встановлення межових знаків між земельними ділянками ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_1відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки, розташовані в місті АДРЕСА_1.
В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_4 про усунення порушень права власності на землю, відмовлено в повному обсязі.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним,- відмовлено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_3, ОСОБА_2 державне мито в сумі 17 грн., витрати на інформаційно-технічного забезпечення в сумі 15 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., а всього стягнути кошти в сумі 2032 грн..
Відповідачка по справі ОСОБА_1. не погоджуючись із постановленим по вказаній справі рішення суду подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування зазначеного рішення суду та задоволенні поданого нею позову, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні вказаного спору.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ржищівської міської ради №54 від 01 червня 2006 року позивачці по справі ОСОБА_3. було передано у власність 0.0973 га. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також 0.2279 га. за цією ж адресою для ведення особистого селянського господарства.
Цим же рішенням Ржищівської міської ради позивачу по справі ОСОБА_2. було передано у власність 0.0712 га. земельної мідянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
На підставі вказаних рішень органу місцевого самоврядування позивачам по справі були виготовлені та 01 вересня 2006 року видані Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.
Судом також встановлено, що суміжним землекористувачів позивачів є відповідачка по справі ОСОБА_1..
Між сторонами по справі існують не приязні стосунки у зв'язку із непогодженням відповідачів по справі із межами земельних ділянок які надані у власність позивачам по справі. З цього приводу Ржищівською міською радою неодноразово створювалися комісії по вирішенню вказаного спору та приймалися рішення щодо визначенні межі між суміжними земельними ділянками згідно даних визначених у Державних актах на право власності на земельні ділянки позивачів. Однак відповідачі по справі вказані рішення органу місцевого самоврядування не виконували.
Вирішуючи вказаний спір та, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3. та ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив із того, що позивачі по справі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у визначеному Земельним законодавством порядку набули права власності на земельні ділянки, розмір та межі земельних ділянок позивачів належним чином встановлювалися та погоджувалися Ржищівською міською радою, рішення про надання земельних ділянок позивачами, а також самі Державні акти позивачів у визначеному законодавством порядку недійсними не визнавалися, тому вони є належними власниками земельних ділянок. Оскільки відповідачкою по справі ОСОБА_1. чиняться перешкоди у відновленні межових знаків позивачам суд визнав вказані вимоги ОСОБА_3. та ОСОБА_2.. обґрунтованими та законними і такими, що підлягають задоволенню.
Безпідставними та необґрунтованим суд першої інстанції визнав зустрічні вимоги ОСОБА_1. в частині визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку видану ОСОБА_2. з підстав не проведення узгодження меж земельної ділянки позивача із за неприязне них стосунків. При цьому суд послався на те, що вказані доводи відповідачки спростовуються письмовими доказами по справі, а саме: рішенням виконавчого комітету Ржищівської міської ради №103 від 21 березня 2006 року, та рішення №81 від 29 березня 2005 року згідно з яким межу між суміжними землевласниками було встановлено у вигляді прямої лінії.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції в цій частині законним та обґрунтованим і таким, що постановлено у відповідності до вимог ст.. 90 ч. 2 та ст. 152, ч. 3 ст. 158 ЗК України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування"
Виходячи з того, що відповідачка безпідставно чинила позивачам перешкоди у користуванні земельними ділянками, суд визнав обґрунтованими також і вимоги в частині стягнення на користь позивачів понесених ними судових витрат та витрат на право допомогу. Крі м тогго суд визнав безпідставними вимоги позивачів до ОСОБА_4., мотивуючи вказану відмову тим що відповідач ОСОБА_4. не є власником чи землекористувачем земельної ділянки а тому не може бути відповідачем по вказаному позову ОСОБА_3. та ОСОБА_2.
Однак повністю погодитися з висновком суду першої інстанції в цій частині колегія суддів не може та вважає, що рішення суду в цій частині підлягає зміні виходячи з наступного.
Так відповідно до вимог ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом, а згідно з ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Як вбачається з матеріалів справи та прояснень самих позивачів відповідач по справі ОСОБА_4. на підставі договору дарування від 26 квітня 2007 року набув права власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_2, які були йому подаровані відповідачкою ОСОБА_1. і не оформивши своє право власності на суміжну із позивачами земельну ділянку також чинить їм перешкоди у користуванні ними земельними ділянками та перешкоджає у відновленню межових знаків, тому відмова суду першої інстанції з підстав відсутності у відповідача права на вказану земельну ділянку не може бути визнана обґрунтованою, тому суд в цій частині постановляє нове рішення про задоволення позовних вимог позивачів.
Крім того колегія суддів вважає, що
суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в
частині відшкодування за рахунок відповідачів
витрат на право допомогу не врахував вимоги викладені в
постанові Кабінету Міністрів
України від 27 квітня 2006 року № 590
Оскільки відповідно до протоколів судових засідань час роботи адвоката позивачів становить 5 год. 38 хв. тому сума компенсації повинна становити 1172 грн. 84 коп. ( 5.38 х (545 : 100 х 40)., а не 2000 грн. яку суд першої інстанції обґрунтованою, тому рішення суду і в цій частині підлягає зміні.
В решті частині рішення суду є законним, обґрунтованим і тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-315, 88 ЦПК України, ст.ст. 90, 152 ЗК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 22 грудня 2008 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення порушень права власності на землю, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення :
Усунути перешкоди в порушенні права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3з боку відповідача ОСОБА_4 та зобов'язати ОСОБА_4 допустити представників органів місцевого самоврядування для встановлення межових знаків між земельними ділянками ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_1 відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки, розташовані в місті АДРЕСА_1.
Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 22 грудня 2008 року в частині покладення на відповідачку ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, змінити встановивши вказаний розмір не 2000 грн. а 1172 грн. 84 коп., встановивши загальний розмір вказаних витрат в тому числі і судових зборів (судового збору та витрат на ІТЗ) в розмірі 1204 грн. 84 коп.
В іншій частині рішення Ржищівського міського суду Київської області від 22 грудня 2008 року.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий :
Судді :