Долинський районний суд Кіровоградської області

м. Долинська, вул. Нова, 110, 28500, (05234) 5-00-19

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді, голови суду: ОСОБА_1

при секретарі: Демиденко С.А.

з участю прокурора: Мунтяна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долинська справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця смт. Новгородка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, такого, що немає судимості,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив умисне нанесення середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Злочин вчинено при слідуючих обставинах:

23 липня 2010 року о 14-30 год. ОСОБА_2 в дворі житлового будинку гр. ОСОБА_3 село Олександрівка, Долинського района, Кіровоградської області і на фунті особистих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 штовхнув потерпілу в спину, потерпіла впала і ОСОБА_2 наніс один удар ногою, після чого пішов з двору потерпілої.

Згідно акту судово-медичної експертизи №192 від 13.08.2010р. потерпілій спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому обох кісток

правого передпліччя, що за ознакою тривалості розладу здоров»я відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину за ч.І ст. 122 КК України визнав в повному обсязі і пояснив, що потерпіла безпричинно ображає його та його членів сум»ї. 23.07.2010р. о 14- 30 год. потерпіла знову його ображала і він не витримав її образ. Він зайшов до її двору і штовхнув її, і вона впала то він ногою вдарив її в сідниці. Він зразу ж пішов з двору. Він розкаюється, що вчинив такий злочин, він просин пробачення у потерпілої, готовий сплатити витрати на лікування. ГІроситі суворо не карати, врахувати поведінку потерпілої.

Крім визнання вини в повному обсязі самим підсудним у вчиненні злочину за ч.І ст. 122 КК України, його вина підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що підсудний її сусід, що вії вчиняє у неї крадіжки різних речей за що і сваряться. 23.07.10р. десь о 14 -01 год. по вулиці проходив ОСОБА_2 який став на неї сваритися, а потім забіг у двір і вдарив її, вона впала і вдарилася рукою, у неї був перелом руки. ОСОБА_2 просив пробачення, обіцяв сплатити за лікування. Не наполягає ш суворому покаранні.

Докази по справі досліджувалися за ч.З ст.299 КПК України, так ж підсудний визнав вину в повному обсязі і дав згоду на дослідження доказівш справі за ч. З ст. 299 КПК України.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичні обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з»ясовано, що підсудні правильно розуміє зміст цих обставин, а також підсудному роз»яснено, що вів буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібранні по справі докази та оцінюючи їх сукупно суд дійшов висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.І ст. 122 КК України за ознаками умисного нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження яке не є небезпечним для життя,не таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, які пом»якшують її обтяжують покарання.

Злочин за ч.І ст. 122 КК України є злочином середньої тяжкості.

По справі підсудний ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Обставини, які пом»якшують покарання є: визнання вини в повному обсязі самим підсудним, його щиросердне каяття, такого, що не має судимості, на утриманні має двох малолітніх дітей, суд та слідство не заводив в оману.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховані підсудного ОСОБА_2 можливо без ізолювання його від суспільства із застосуванням ст.ст.75, 76.КК України з встановленням іспитового строкуз випробуванням.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винними і призначити покарання за ч.І ст. 122 КК України позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік з виконанням покладених на нього обов»язків за ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку , а засудженому з моменту отримання копії вироку .

Суддя Долинського районного суду Л.І.СИНЯТО