ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 

31 березня 2009 р.                                                                       справа № 2а-130/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:             Поплавського В.Ю.

суддів:                                  Сафронової С.В., Кожана М.П.

при секретарі судового засідання:          Кондратовій Ю.Д.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області

на постанову Василівського районного суду Запорізької області  від 02 лютого 2009 року у справі №2а-130/09 за  позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про зобов'язання вчинити дії щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни,-

в с т а н о в и л а :

В січні 2009 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити їй надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2006 року на день розгляду даної справи в суді.

 Постановою  Василівського районного суду Запорізької області  від 02 лютого 2009 року позовні вимоги задоволенні частково: визнані дії відповідача щодо невиплати позивачці надбавки до пенсії як дитині війни незаконними; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачці надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з 09 січня 2008 року по 02 лютого 2009 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла  висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. народилася 15 липня 1934 року та  є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням (а.с.4).

Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про підвищення пенсії за період з 1 січня 2006 року по 9 січня 2008 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.

Проте, з таким висновком погодитися не можна.

 

Відповідно до ч.2 ст.87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1931-XII від 6 грудня 1991 року (з наступними змінами) сума пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду про пропуск строку звернення позивача до суду з його вимогами про перерахунок та виплату недоотриманої  пенсії не ґрунтується на законі, тому є безпідставним.

Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачу у 2006 році, колегія суддів виходить з наступного.

Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік  відповідно п.17 ст.77 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV.

Проте, Законом України від 22 березня 2006 року №3367-IV «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 зазначеного закону.

Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни».

Згідно довідки відповідача, підвищення пенсії позивачу у 2006 році як «дитині війни» не здійснювалося.

На підставі викладеного колегія судів приходить до висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються вимог про донарахування та виплату надбавки до пенсії у 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі.

 

Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно були зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Крім того, згідно ч.2 ст.85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р. №1788-ХII (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:

за липень - [(406 грн.+1%) х 30%] : 31 х 23 дня = 123,02 : 31 х 23  =  91,27 грн.;

за серпень - вересень [(406 грн.+1%) х 30%] х 2 міс. = (410,06 х30%) х 2 = 123,02 х 2  = 246,04 грн.;

жовтень-грудень [(411 грн. + 1%) х 30%] х 3  = 415,11 грн. х 30% х3 = 124,53 грн. х3 = 373,59 грн.

а всього за 2007 рік  необхідно донарахувати  710,90 грн.

Підстави для перерахунку за період з січня по липень 2007 року - були відсутні, оскільки позивач не надав доказів, що він є інвалідом і йому повинні підвищити пенсію відповідно до ст. 6 Закону у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, тому в цій частині постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

 

Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян - є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.

Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

Так,  у справі "ОСОБА_2 проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

 

Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, колегія суддів виходила з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV в новій редакції.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.

Ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах:

травень -  (481 грн. х 30%) : 31 х 10 =  144,3 : 31 х 10 =  46,55 грн.;

червень -  481 грн. х 30%   =  144,3  грн.

липень - вересень   (482 грн. х 30%) х 3 міс. =  144,6 х 3   = 433,80 грн.;

жовтень-грудень   (498 грн. х 30%) х3 міс.  = 149,40 х 3  =   448,2  грн.

а всього за 2008 рік необхідно було нарахувати та виплатити -   1072,85  грн.

 

Підлягають також задоволенню і вимоги щодо підвищення пенсії і за січень 2009 року, оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.

Відповідно до вимог ст. 54  ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VI від  26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто цей розмір складає 498 грн.

Таким чином, під час розрахунку за січень 2009 року необхідно застосовувати вищезазначений розмір. Тоді, розмір підвищення пенсії позивача як «дитині війни» буде наступний:    січень 2009 р.   498 грн. х 30%  = 149,40  грн.

 

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня - 48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.

Проте, суд першої інстанції не з'ясував, які суми управлінням Пенсійного фонду було перераховано на користь позивача, та який розмір складає різниця між виплаченими та невиплаченими сумами.

Разом з тим, колегія суддів вважає за можливе вирішити спір по суті з метою захисту прав позивача, їх відновлення, недопущення судової тяганини та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003  за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за січень 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.

Колегія суддів не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись па відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження па підставі н. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено па відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Керуючись  п. 2 ст. 198,  п.1 ст. 201, ст. 207 КАС України  колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області частково задовольнити.

 Постанову Василівського районного суду Запорізької області  від 02 лютого 2009 року у справі №2а-130/09  скасувати.

 Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, січень 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за січень 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

У задоволені позовних вимог щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за 2006 рік, за період з 1 січня по 9 липня 2007 року, за період з 1 січня по 22 травня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 8 квітня 2009 року.

 

Головуючий суддя:                                                                     В.Ю. Поплавський

 

Судді:                                                                                            С.В. Сафронова

 

                                                                                                       М.П. Кожан