Справа № 539/4392/13-ц

Провадження № 4-с/539/9/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді – Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Джадан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця,-                                            

встановив:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця.

Скарга мотивована тим, що він є платником аліментів, котрі стягуються Лубенським ВДВС з 2013 року ВП №42402507 на користь ОСОБА_2 , та до 2019 року мав заборгованості, внаслідок чого 13.11.2018 року старшим державним виконавцем Лубенського ВДВС Єрмак Т.В. винесено Постанову про арешт всього майна боржника.

В 2019 році він відновив постійну роботу, погасив всі заборгованості, регулярно сплачує аліменти. Станом на липень 2022 року має переплату близько 8000 грн.

На підставі постанови державного виконавця 16.11.2018 року було зареєстровано обтяження №17168949 у вигляді заборони відчуження на все рухоме майно, та обтяження №28951191 (спеціальний розділ) у вигляді арешту нерухомого майна.

При винесенні постанови про арешт майна боржника, державному виконавцю необхідно було визначити коло наявного майно в боржника, оцінити дане майно, обрахувати необхідну суму стягнення по виконавчому листу та в результаті накласти арешт лише на майно, котре необхідне для виконання рішення суду. Вказаних дій державний виконавець не провела, та наклала арешт на все майно скаржника.

Він повністю погасив заборгованість зі сплати аліментів, відомості про боржника в Єдиному реєстрі боржників - виключено, проте накладені обтяження на рухоме та нерухоме майно боржника не знято.

Не дивлячись на повну відсутність заборгованості, арешт з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 державним виконавцем не знято адже при накладенні вказаного арешту нею не приведено ряд вищевказаних необхідних дій. Що і призвело до порушення прав ОСОБА_1 , як сторони виконавчого провадження.

05.08.2022        року він звернувся до ВДВС з проханням зняти арешти з майна боржника на підставі того, що заборгованість ним виплачена, однак 15.08.2022 року отримав відмову обґрунтовану тим, що відсутні підстави для зняття арешту, оскільки відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття арешту з майна боржника є погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, та якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

У його власності крім рухомого майна - автомобіля, перебуває 1/4 частка квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Вказаного нерухомого майна цілком достатньо щоб забезпечити виконання зобов`язання.

В свою чергу перебування у власності автомобіля, обслуговування якого потребує значних витрат скаржника, носить для нього обтяжливий характер. Суми які, скаржник міг би надсилати на утримання дитини, йому необхідно витрачати на утримання автомобіля. Знаходження рухомого майна під арештом, неможливість його реалізації з одночасною необхідністю утримання майна перешкоджає належному виконанню судового рішення

Наявність зазначеного обтяження порушує право ОСОБА_1 на розпорядження власним майном.

Щодо строків оскарження дій державного виконавця зазначив, що бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу.

Просить скасувати постанову про арешт майна боржника від 13.11.2018 року ВП №42402507 винесену старшим державним виконавцем Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції у Полтавській області Єрмак Т.В.. Зняти арешт з рухомого майна ОСОБА_1 накладений відповідно до постанови про арешт майна серія та номер: 42402507 виданої 13.11.2018 року старшим державним виконавцем Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Єрмак Тетяною Вікторівною, реєстраційний номер обтяження 17168949, зареєстрований 16.11.2018 11:13:02.

У судове засідання скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з`явились, ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, вимоги скарги підтримують, прохають їх задовольнити.

        Представник Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд скарги за його відсутності.

До суду 11.10.2022 року ВДВС надано відзив на скаргу з якого вбачається, що ОСОБА_1  отримує пенсію в Центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області. 03.09.2018 державним виконавцем направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області. Утримання аліментів проводилося щомісячно, але сума стягнення була меншою ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому заборгованість зі сплати аліментів збільшувалась. З 01.05.2022 року ОСОБА_1  не отримує пенсію, державним виконавцем зроблено перерахунок аліментів виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.10.2022 складає 9093,20 грн. Станом на 11.10.2022 боржник ОСОБА_1 не отримує доходу, пенсії, не працює за трудовим та цивільно-правовим договорами, не перебуває на обліку, як безробітній. Зняття судом арешту з рухомого майна боржника, може призвести до подальшого ухилення від сплати аліментів та порушення прав стягувача, так як ОСОБА_1 має намір відчуження рухомого майна. Боржник щомісячно аліменти не сплачує. Отже, скарга не містить норм закону, які порушені державним виконавцем при прийнятті оскаржуваної постанови, не наведено жодних підстав, які б свідчили про бездіяльність державного виконавця, навпаки винесення постанов про арешт майна боржника свідчить про вжиття заходів по виконавчому провадженню, обставини, на які посилається скаржник не обґрунтовані діючим законодавством.

       Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Лубенському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавчий лист № 539/4392/13-ц, виданий 03.12.2013 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.11.2013 року до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 5, 16)

В межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем 13.11.2018 року винесено постанову про арешт майна боржника серія та номер: 42402507, якою накладено арешт на все майно боржника, номер запису про обтяження рухомого майна - 17168949, (а.с. 10) та номер запису обтяження нерухомого майна – 28951191 (спеціальний розділ). (а.с. 11).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № 539/4392/13-ц, виданому 03.12.2013 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 26.07.2022 року заборгованість відсутня. (а.с. 12)

Відповідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 06.09.2022 року інформація відносно ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників відсутня. (а.с. 13)

З листа Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) №17.16/30174 від 15.08.2022 року вбачається, що згідно відповідей на електронні запити державного виконавця, наданих Державною податковою службою, інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Згідно інформації, наданої управлінням ПФУ боржник, на обліку в управлінні не перебуває та не отримує ніякого виду пенсії. Згідно інформації, наданої управлінням ПФУ за трудовим та цивільно-правовим договорами боржник не працює. У Лубенському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. (а.с. 16)

У власності ОСОБА_1 перебуває 1/4 частка квартири АДРЕСА_2 (а.с. 17)

Разом з тим, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, доданого до відзиву, по виконавчому листу № 539/4392/13-ц, виданому 03.12.2013 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.10.2022 року розмір заборгованості за аліментами становить 9083,20 грн. (а.с. 37)

Відповідно п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 11.10.2022 року боржник ОСОБА_1 не отримує доходу, пенсії, не працює за трудовим та цивільно-правовим договорами, не перебуває на обліку, як безробітній. ОСОБА_1 щомісячно аліменти не сплачує.

Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватись щомісячно.

Крім того,  ОСОБА_1  прохає скасувати постанову про арешт майна боржника від 13.11.2018 року ВП №42402507 якою накладено арешт на все майно боржника, що в подальшому буде підставою для зняття арешту не тільки з рухомого, а також з нерухомого майна боржника, що може призвести до подальшого ухилення від сплати аліментів та порушення прав стягувача, так як ОСОБА_1 має намір відчуження майна.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії й здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на вимоги чинного законодавства, встановлені по справі обставини, досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця відповідали вимогам чинного законодавства, його рішення були прийняті в межах повноважень та закону, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 447, 450, 451 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

               Суддя                                                        Т.Д. Бєссонова