Справа № 3-289 / 2009 р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
16 квітня 2009 року суддя Нижньосірогозького районного суду Херсонської області Л.В.Базіль, розглянувши адміністративний матеріал відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ОСОБА_2 Сірогози Нижньосірогозького району Хермонмької області, українки, громадянки України, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, головний бухгалтер відкритого акціонерного товариства “Нижньосірогозьке міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення”, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КпАП України,
ВСТАНОВИВ:
12 березня 2009 року в с. Верхні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області під час перевірки додержання законодавства про працю, загальнообовязкового державного соціального страхування в відкритому акціонерному товаристві “Нижньосірогозьке міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення” виявлено, що ОСОБА_1, будучи головним бухгалтером даного господарства допустила ряд порушень законодавства про працю, а саме на підприємстві порушуються вимоги ст. 11 Закону України Про оплату праці, якою встановлено, що мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальної гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою. Зазначена норма є обовязковою для всіх субєктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, оскільки вона є нормою спеціального закону в сфері оплати праці. В порушення пункту 2.8 розділу ІІ діючої Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими обєднаннями організацій, роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками та профобєднаннями на 2008-2009 роки, якою передбачено, що мінімальний розмір тарифної ставки робітника першого розряду у виробничій сфері встановлюється у розмірі не менше як 120% розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом, на підприємстві ця норма не дотримана. Так згідно Генеральної угоди розмір мінімальної заробітної плати на підприємстві повинен становити 605 х 1,2 = 726 грн. на місяць. Але відповідно до штатного розпису посадові оклади деяких працівників є меншими від вищезазначеного. Так, оалата праці водія ОСОБА_3 становить 700 грн. на місяць, підсобного робітника ОСОБА_4 – 605 грн. нп місяць, охоронців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – по 620 грн. на місяць.
В порушення вимог ч. 3 ст. 115 КзпПУ та пункту 4.13 колективного договору заробітна плата за весь час щорічної відпустки не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки, виплачується не завжди. Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щорічна відпустка надана з 30.05.2008 року, а заробітна плата за весь час щорічної відпустки їм виплачена 04.06.2008 року.
В порушення вимог ст. 12 Закону України Про оплату праці та ст. 108 КзпПУ додаткова оплата праці охоронців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за роботу в нічний час не здійснюється. В порушення вимог ст. 30 Закону України Про оплату праці, яка зобовязує роботодавця вести достовірний облік виконуваної кожним працівником роботи, облік роботи в нічний час охоронців в табелях робочого часу не ведеться.
Своїми діями ОСОБА_1, знаходячись на посаді головного бухгалтера відкритого акціонерного товариства “Нижньосірогозьке міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення”, допустила порушення вимог ст. 12, ст. 24, ст. 30 Закону України “Про оплату праці” та ч. 3 ст. 115 КЗпПУ.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КпАП України визнала, підтвердивши викладені обставини правопорушення, пояснивши, що виявлені недоліки вже ліквідовано, надала витяг з наказу про встановлення мінімальної заробітної плати на підприємстві та про доплату робітникам за роботу в нічний час, копію платіжної відомості про донарахування та виплату недонарахованої заробітної плати, заробітна плата виплачується своєчасно. У вчиненому розкаялась.
Вина правопорушника підтверджується зібраними та дослідженими під час розгляду адміністративної справи матеріалами, а саме:
даними, що містяться в акті перевірки від 12.03.2009 року за № 21-17-61/15, з якого слідує, що вище вказані правопорушення мали місце на день перевірки (а.с. 3-4).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд знаходить вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України доведеною.
Вислухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 41 ч.1 КпАП України, але такі її дії не спричинили тяжких наслідків, тому суддя відносить такі діяння до малозначності вчиненого правопорушення і вважає, що існує можливість звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
До обставини, що помякшують відповідальність правопорушника суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено
Виходячи з викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, керуючись ст.ст. 33, 22, 221, ст. 41 ч.1 КУпАП України, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України, але за малозначністю вчиненого правопорушення звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Копію постанови вручити правопорушнику.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування).
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора до апеляційного суду Херсонської області через місцевий суд Нижньосірогозького району Херсонської області.
Суддя : Л.В.БАЗІЛЬ